ГДЗ ДПА 9 клас. Українська мова. Збірник диктантів [Білецька О.] 2019
15.05.2019,
ДПА,
9 659,
2
13. Маки
Як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Попідставляли вони свої рум’яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, — та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стати непорушно, обережно підставляти рум’яні чашечки, чекати — наллє сонце свого тепла чи не наллє.
Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні зі своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш із їхнім цвітінням, — це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах...
І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого пуп’янка, нашорошує їх і випростує; уявиш десь посеред городу, на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралась за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок, і тремтить у тій краплині його прохолода, й віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому й слів не підбереш.
170 слів
За Є. Гуцалом
ГДЗ 9 клас ДПА Українська мова Підручники і посібники Білецька 2019
Як рожевий подих ранку, стоять на тонких підсвічниках тремтячі маки. Попідставляли вони свої рум’яні чашечки, складені з пелюсток, шпарким променям, ловлять їх, хочуть націдити по вінця, — та хитнеться одна пелюстка, гойднеться друга, і вже розтеклося, вилилося сонячне тепло, і вже знову треба стати непорушно, обережно підставляти рум’яні чашечки, чекати — наллє сонце свого тепла чи не наллє.
Підійдеш до маків, довго стоятимеш, здивований їхньою чистотою й непорочністю, і ще тоді, дитиною, не порівняєш їх ні зі своїм власним життям, ні свого життя не порівняєш із їхнім цвітінням, — це порівняння прийде пізніше, коли вже ті маки бачитимеш у спогадах...
І уявиш тоді своє дитинство великою квіткою маку, яка щойно-щойно визволяє свої пелюстки з тугого пуп’янка, нашорошує їх і випростує; уявиш десь посеред городу, на світанку, коли бентежне молоко туману тече без берегів, а у великій краплині роси, що зібралась за ніч між пелюстками, відбивається весь той щойно народжений світ, щойно народжений ранок, і тремтить у тій краплині його прохолода, й віддзеркалюється невидимий вітерець і ще щось таке, чому й слів не підбереш.
170 слів
За Є. Гуцалом
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter