ГДЗ ДПА 9 клас. Українська література [Витвицька С.] 2019

1. Із загибеллю козака НЕ пов’язана балада 
Г «Рибалка».
2. Дівчина, через яку Еней («Енеїда») став на поєдинок, — 
А Лавінія.
3. «Світ мене ловив, та не впіймав» — епітафія на надгробку 
Г Г. Сковороди.
4. Якову де Бальмену присвячений твір Т. Шевченка 
Г «Кавказ».
5. Твори «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк» за жанром — 
В байки.
6. Основними художніми напрямами давньої української літератури є 
Г монументалізм, орнаменталізм.
7. Жартівливе змалювання у зниженому, пародійному тоні тем і образів, що про них прийнято говорити поважно, — В бурлеск.
8. «Золото — не дівка...» — каже про Наталку («Наталка Полтавка») 
Г Макогоненко.
9. Зразком літературного напряму «сентименталізм» є твір 
Б «Маруся».
10. Григорій Квітка-Основ’яненко — 
Г «батько» української прози.
11. Складається з вісімнадцяти частин, у ньому наявні дві сюжетні лінії: головна — політична (вибори гетьмана) — і другорядна (любовна). Оригінальним композиційним прийомом є образ дороги — такі особливості композиції твору 
Г «Чорна рада».
12. Іван Брюховецький, Яким Сомко — герої твору, що за жанром є 
А історичним романом.
13. Твори «Всякому місту — звичай і права», «Бджола та Шершень» відносять до літературного стилю 
Б бароко.
14. Осуд національної байдужості й нагадування «Нема на світі України, немає другого Дніпра» — це одна з порушених проблем твору Т. Шевченка 
Г «І мертвим, і живим, і ненарожденним...».
15. Псевдонімом Ратай підписував деякі свої твори 
В П. Куліш.
16. Першим українським історичним романом є твір 
Г «Чорна рада».
17. Установіть відповідність між героями того самого твору
1-Г Устина — Прокіп
2-Б Кирило Тур — Божий чоловік
3-А Турн — Юнона
4-В Святослав — Ігор
18. Установіть відповідність між героями твору та його автором
1-Г Наум Дрот — Г. Квітка-Основ’яненко
2-Б Кирило Тур — П. Куліш
3-А Устина — Марко Вовчок
4-Д виборний — І. Котляревський
19. Установіть відповідність між характеристикою та героєм
1-Д «.. .Був парень на все село, де жив. Батькові, матері слухняний, старшим себе покірний, меж товарищами друзяка, ні півслова ніколи не збрехав...» — Наум Дрот
2-Б «...Лучне мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного» — Кирило Тур
3-Г «.. .Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно. Хіба по шаблі можна було б догадуватися, що воно щось не просте: шабля аж горіла од золота, да й та на йому була мов чужа. 1 постать, і врода в його була зовсім не гетьманська... Тілько очі були якісь чудні — так і бігають то сюди, то туди і, здається, так усе й читають ізпідтишка чоловіка...» — Брюховецький
4-А хотів «зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва приклонились під одну булаву!» — Сомко
20. Установіть відповідність між афористичними висловами з Біблії та їх значеннями
1-Д альфа і омега — початок і кінець
2-Г випити гірку чашу — перетерпіти всі випробування, всі неприємності; яка б не була важка справа, виконати її до кінця
3-А вовк в овечій шкурі — заздрісна, зла людина, що приховує свої хижі наміри під маскою порядності
4-Б одним миром мазані — люди, яких об’єднує якась спільна риса (частіше негативна)
21. Темою твору П. Гулака-Артемовського «Рибалка» є розповідь про зваблення дівчиною-русалкою молодого рибалки, який піддався її чарам і пропав на дні ріки.
22. Епоха в культурі, основна риса якої — повернення до античності, зближення з природою, —Ренесанс.
23. «Перший... сміливий і прямий удар на гниль і неправду кріпацтва...» — так сказано про твір Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...»).
24. Поет, філософ, байкар, просвітник, педагог — Г. Сковорода.
25. Який образ у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» є символом нескореного народу?
На мою думку, у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» символом нескореного народу є образ Прометея.
Так, за давньогрецькими міфами, Прометей — титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям. За це він був покараний Зевсом — прикутий до скелі на Кавказі. Щодня орел викльовував у нього печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей піддавався жахливим мукам. Ця тема стала вічною у світовій літературі. До неї часто звертались різні митці, коли творили образ нескореного борця, який приносить себе в жертву заради щастя людей.
Поема «Кавказ», у якій виведено образ-символ Прометея, побудована, за словами І. Франка, на «загальнолюдській основі. Всяка боротьба за волю, всяке змагання проти «темного царства», знаходить прихильника в нашій поемі. «Кавказ» — се огниста інвектива проти «темного царства» зі становищем загальнолюдського, се, може, найкраще свідоцтво могутнього, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета». Шевченків «Кавказ» з його вулканічним протестом проти зазіхань на волю великого чи малого народу був одиноким винятком у тогочасній літературі всієї імперії.
Як справедливо вважають дослідники, поема «Кавказ» стала першим у світовій літературі антиколоніальним твором.
Окремі частини «Кавказу» склались саме тоді — восени 1845 року,— коли Шевченко дізнався про загибель свого друга Якова де Бальмена. Оптимістичне звучання поеми, особливо першої її частини, пояснюється розвитком подій на Кавказі, де російські війська протягом 1840-1845 рр. зазнали нищівних поразок. Шевченко бачив, що Російська імперія — це молох, який все-таки може бути переможеним. Хоча імперська пропаганда безсоромно прославляла «подвиги» царських військ на Кавказі.
Рядки поеми «Кавказ», присвячені Прометею, викликають майже однозначну образну картину, висока скеля, прикутий до неї Прометей та його кат— орел. Але далі в тексті художній смисл поеми виражається не через зорову образність, а через символ, через символічну змістовність. У поемі орел викльовує у Прометея не печінку (як у міфах), а серце. Печінка зовсім не естетизований орган людського тіла, проте серце здатне набувати найрізноманітніших символічних смислів: «...Що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває».
У цих рядках — мотив нескореності народу, незнищенності його прагнень здобути волю. Образна картина прикутого до скелі Прометея породжує відповідний смисл: народ (Прометей) не скорений у своєму прагненні до волі. Важливо, що «орел», який є в міфі і якого Шевченко показав у поемі, набув додаткового символічного значення: двоголовий орел був гербом царської Росії.
У Прометея, за Шевченком, «добрі ребра» — перший натяк на позитивне ставлення до кавказьких народів. Надалі мотив співчутливого ставлення до народів, що виборюють свою волю, поглиблюється.
Отож у поемі йдеться про неможливість знищити душу народу, його прагнення до волі. Вислів «не вмирає душа наша» вказує на солідарність самого поета й українського народу з волелюбними кавказцями.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

ДПА 9 клас ГДЗ українська література 2019 Витвицька Підручники і посібники