ГДЗ ДПА 9 клас. Українська література [Витвицька С.] 2019

1. Літопис Самовидця, літопис Григорія Грабянки, літопис Самійла Величка — це 
Б козацькі літописи.
2. Учення Г. Сковороди про споріднену працю втілено у творі 
Б «Бджола та Шершень».
3. «Золото — не дівка! Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна, яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою, шанує всіх старших...» — кажуть про 
Г Наталку («Наталка Полтавка»).
4. «Що день Божий добрі ребра / Й серце розбиває» орел Прометеєві у творі 
А «Кавказ».
5. Викупляти з неволі козаків у «Чорній раді» уважав своїм призначенням 
В Божий чоловік.
6. «Молода, батьку, знайшлась би друга, а Кирила Тура другого не буде», — каже герой твору
В «Чорна рада».
7. Повчальна розповідь, мета якої — викласти духовні чи моральні істини, — це 
А притча.
8. Розвиває у своєму творі мотив «вольності» як найбільшої цінності людини і прославляє Б. Хмельницького 
В Г. Сковорода.
9. Сатиричним є твір Тараса Шевченка 
Б «Сон» («У всякого своя доля...»).
10. Зразком українського сентиментально-реалістичного письма є твір 
В «Маруся».
11. М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького називають 
Б «Руською трійцею».
12. Виняткова особистість, яка діє в незвичайних обставинах, прагне свободи, гармонії з природою, — це ознаки літературного напряму 
В романтизму.
13. Тему героїчної визвольної боротьби українського народу проти національного, соціального та релігійного поневолення в XVII ст. розкриває у своєму творі 
А М. Гоголь.
14. Епізоди, коли Прокопа віддають у рекрути, а Устина переходить до міста наймичкою, у творі Марка Вовчка є 
Г розв’язкою.
15. «Він був сином мужика — і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. ..» — так І. Франко сказав про 
В Т. Шевченка.
16. П. Куліш започаткував в українській літературі різновид роману 
Б історичний.
17. Установіть відповідність прізвищ письменників та назв творів, авторами яких вони є
1-Г Марко Вовчок — «Інститутка»
2-А Тарас Шевченко — «До Основ’яненка»
3-В Іван Котляревський — «Наталка Полтавка»
4-Д Пантелеймон Куліш — «Чорна рада»
18. Установіть відповідність знакових місць із прізвищами письменників, яких вони стосуються
1-В Канів — Т. Шевченко
2-А хутір Мотронівка — П. Куліш
3-Д Полтава — І. Котляревський
4-Б Орел — Марко Вовчок
19. Установіть відповідність персонажів з назвами творів, де вони діють
1-Д Остап і Андрій — «Тарас Бульба»
2-А Устина — «Інститутка»
3-Б возний — «Наталка Полтавка»
4-Г Наум Дрот — «Маруся»
20. Установіть відповідність цитат з назвами творів, звідки їх узято
1-Д «Ярославе і всі внуки Всеславові! / Преклоніть ви свої корогви, / Укладіте в піхви мечі оганьблені: / Втратили-бо ви дідівську славу! / Ви своїми чварами / Зачали наводити невірних / На землю Руську...» — «Слово о полку Ігоревім»
2-А «Живе хто в світі необачно, / Тому нігде не буде смачно, / А більш, коли і совість жметь» — «Енеїда»
3-Б «Байдуже смерті, мужик то чи цар, — / Все пожере, як солому пожар. / Хто ж бо зневажить страшну її сталь? / Той, в кого совість, як чистий кришталь...» — «Всякому місту — звичай і права»
4-Г «Де згода в сімействі, де мир і тишина, / Щасливі там люди, блаженна сторона: / їх Бог благословляє, / Добро їм посилає, / І з ними вік живе» — «Наталка Полтавка»
21. Першою україномовною повістю нової української літератури є твір Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся».
22. Кульмінацією «Слова о полку Ігоревім» є епізод поразки руського війська й полон Ігоря.
23. Поетами-романтиками вважають (записати не менше трьох прізвищ) Є. Гребінку, В. Забілу, М. Петренка.
24. Тема жіночої долі простежується у творах Т. Шевченка (записати не менше трьох) «Наймичка», «Катерина», «У нашім раї на землі...».
25. Які жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада»?
В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов насамперед як автор першого українського історичного роману «Чорна рада. Хроніка 1663 року». За словами автора, у «Чорній раді» він виконав «завдання, яке до цих пір не посмів поставити перед собою жоден українець, а саме: написати рідною мовою історичний роман».
Сюжет «Чорної ради» взято з історії. Він ґрунтується на Подіях так званої Руїни, доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали різні політичні й соціальні орієнтації, що призвели до «чорної» ради 1663 року. Боротьба за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького стала гострою як ніколи до того. Від різних соціальних груп висувалися на гетьманство Павло Тетеря, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Отже, претендентів було троє, а булава одна. «Чорна» рада («чорна» — бо в ній узяла участь «чернь», тобто народ) обрала гетьманом Брюховецького, який підступно завоював прихильність низів, хоч насправді зневажав їх. Перемігши своїх конкурентів, Брюховецький стратив Сомка та його прибічників.
У романі дві сюжетні лінії — історична і любовна. Реальні герої і герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Зобразивши дисгармонію у суспільному житті, Куліш залишив читачеві надію на гармонію внутрішню, душевну. Конкретно-історичне змалювання подій у романі завершується лірично: автор повідомляє про нову подружню пару — Лесю й Петра. Отже, герої Куліша приходять до гармонії в
особистому житті, у сімейній ідилії. Це вже вказівка на національну перспективу — міцна сім’я уявляється авторові запорукою збереження української самобутності, прадідівських звичаїв і традицій, народної моралі й самого народу.
П. Куліш визначив жанрову специфіку роману як хроніку, вказуючи тим самим на спорідненість свого твору з літописами. Хроніка як літературний твір передбачає послідовне викладення історії якоїсь суспільної чи навіть родинної події за тривалий проміжок часу. Використавши частково фольклорні матеріали, Куліш у «Чорній раді» спирався насамперед на архівні документи й літописи, прагнучи до Максимальної точності у викладі історичних фактів, описах народних звичаїв і побуту. Відомості про події, пов’язані з «чорною» радою, Куліш почерпнув з літописів Самовидця й Григорія Грабянки. Хоча письменник прагнув до історичної достовірності, митець перемагав у ньому історика. У романі «Чорна рада» Куліш не стільки описує чи оповідає, скільки виражає, подає жваві діалоги і полілоги, характерні репліки окремих людей. Письменник з успіхом вдався до художнього вимислу. У творі діють поряд з історичними і вигадані особи. Куліш зумів створити багатобарвний, різнобічний, живий і повнокровний образ козацької України 1663 р. Цей образ, у якому сконденсовано характерні особливості багатовікової історії Русі-України, символізує її драматичну, а то й трагічну долю ще від часів занепаду Київської Русі. Через символічний образ «нещасливої старосвітщини» письменник переконливо показав, що втрата державної самостійності Русі-України була спричинена насамперед соціальним розбратом, класовостановою боротьбою, руїнницькими діями національно безвідповідальних або й несвідомих елементів серед різних верств самої української народності, егоїстичною пристрастю національних провідників до гетьманування, небажанням національних сил об’єднатися в боротьбі проти чужоземних загарбників.
У ролі композиційного стрижня автор уміло використав романічний мотив дороги. Колишній паволоцький полковник, а тепер священик Шрам (прообразом його став Іван Попович, який згадується в «Літописі Самовидця») разом із сином Петром вирушають із Правобережної України на Лівобережну до гетьмана Сомка, щоб підняти його проти зрадника Тетері. Аж до центральної, кульмінаційної в романі події — «чорної» ради — твір складається із сцен-зустрічей Шрама й молодого Шраменка з окремими особами та групами людей — представниками городових козаків, селян, міщан, запорожців, поміщиків, козацької старшини.
«Чорна рада» відразу ж після її виходу у світ здобула широке визнання. Із захопленням ознайомився з першим українським романом Т. Шевченко, про що він повідомляв авторові в листі від 5 грудня 1857 р.: «Спасибі тобі, друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі». І. Франко називав «Чорну раду» «найкращим твором історичної прози в українській літературі».
Поетика історичного роману «Чорна рада» багато в чому нагадує поетику європейської, зокрема вальтер-скотгівської, романістики. Можна спостерігати ряд епізодів і ситуацій, подібних у творах обох письменників: герої збираються в дорогу або перебувають у дорозі; кохання на тлі заколоту в країні тощо. Та, скориставшись прийомами жанру, П. Куліш наповнив його національним змістом, створив колоритні національні типи, порушив важливі питання історії України.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17 ... 21

ДПА 9 клас ГДЗ українська література 2019 Витвицька Підручники і посібники