ГДЗ ДПА 9 клас. Українська мова. Збірник диктантів [Білецька О.] 2019
15.05.2019,
ДПА,
9 659,
2
34. Наймогутніший оберіг нашого народу
Українська мова — це серце і душа, кров і плоть українського народу. Вона чарівна, неповторна, солов’їна. «Уся вона, — каже Борис Харчук, — з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Вона з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев’яного рала, крику погонича, стогону вола в борозні. Вона з блиску козацької шаблі і весла невольницького човна Вона з першого щебету немовлят і тяжких похоронних плачів. Вона з потаємного шепоту і зітхань закоханих. Вона із земних глибин і небесних висот. Вона з колискової матері над первістком».
Мова наша — геніальний життєпис трагічної, але звитяжної долі народу нашого. Мова гартувала народ і сама у великій багатовіковій борні стала «міцніша від броньованої сталі». І доки живе українська мова, житиме й український народ.
Не дай, Боже, щоб ми стали безбатченками, щоб топтали могили пращурів своїх, щоб «не своїм, не рідним словом» говорили з Минувшиною і з чужинецькою пам’яттю йшли в Майбуття! Не доведи, Господи, нікому з нас жити «на нашій, не своїй землі»!
170 слів
За М. Степаненком
ГДЗ 9 клас ДПА Українська мова Підручники і посібники Білецька 2019
Українська мова — це серце і душа, кров і плоть українського народу. Вона чарівна, неповторна, солов’їна. «Уся вона, — каже Борис Харчук, — з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом. Вона з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев’яного рала, крику погонича, стогону вола в борозні. Вона з блиску козацької шаблі і весла невольницького човна Вона з першого щебету немовлят і тяжких похоронних плачів. Вона з потаємного шепоту і зітхань закоханих. Вона із земних глибин і небесних висот. Вона з колискової матері над первістком».
Мова наша — геніальний життєпис трагічної, але звитяжної долі народу нашого. Мова гартувала народ і сама у великій багатовіковій борні стала «міцніша від броньованої сталі». І доки живе українська мова, житиме й український народ.
Не дай, Боже, щоб ми стали безбатченками, щоб топтали могили пращурів своїх, щоб «не своїм, не рідним словом» говорили з Минувшиною і з чужинецькою пам’яттю йшли в Майбуття! Не доведи, Господи, нікому з нас жити «на нашій, не своїй землі»!
170 слів
За М. Степаненком
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter