ГДЗ Досліджуємо історію і суспільство 6 клас. Підручник [Пометун О.І., Ремех Т.О.] 2023

1. Які території вважають прабатьківщиною слов’ян
Поміркуйте
Які є теорії про походження і прабатьківщину слов’ян? Чому це питання вчені не можуть вирішити остаточно? Які назви слов’янських племен можна знайти в документах?
Існують різні теорії щодо походження та прарідної країни слов’ян. Деякі вчені вважають, що слов’яни походять від індоєвропейських племен, які проживали у Східній та Центральній Європі. Інші теорії вказують на можливість місцевого формування слов’янського народу. Проте, остаточна відповідь на це питання залишається невирішеною через обмеженість джерел та складність встановлення точних початкових даних.
У документах можна знайти назви різних слов’янських племен. Наприклад, Пліній Старший згадує про венедів, антів та склавинів як про слов’янські племена, які проживали на території сучасної Європи. Історики також згадують про поділ слов’ян на різні племінні об’єднання, такі як венеди, анти і склавини.
Досліди
Які народи (етнічні спільноти) утворились внаслідок Великого розселення слов’ян? На яких територіях вони існували тоді й існують нині? Які сучасні країни можна віднести до слов’янських?
Унаслідок Великого розселення слов’ян утворилися різні народи та етнічні спільноти. На територіях східноєвропейської рівнини сформувалися такі слов’янські народи, як українці, росіяни, білоруси, поляки, чехи, словаки, словенці, серби, хорвати, болгари та інші.
Ці народи існували на територіях, які сьогодні відповідають Україні, росії, Білорусі, Польщі, Чехії, Словаччині, Словенії, Сербії, Хорватії, Болгарії та інших країнах центральної та східної Європи.
2. Які були поселення і суспільний устрій давніх слов’ян
Поміркуйте
До якого періоду розвитку суспільства можна віднести давніх слов’ян за їхнім способом життя на початку І тис. н. е.? Наведіть приклади з тексту
Давні слов’яни на початку І тис. н. е. можна віднести до періоду розвитку суспільства, що характеризується формуванням раннього середньовічного суспільства. З тексту можна взяти наступні приклади:
Поселення давніх слов’ян були неукріпленими і не мали чіткої забудови, що свідчить про відсутність централізованої влади та управління.
Житла давніх слов’ян були наземними або заглибленими, що вказує на простоту їхнього будівництва та життя.
Господарська частина подвір’я засвідчує наявність сільськогосподарських ділянок та господарських споруд, що свідчить про зайнятість давніх слов’ян сільським господарством.
Досліди
Де розташовувалося давньослов’янське поселення? Який вигляд мало житло? Як і з чого його будували?
Давньослов’янські поселення розташовувалися поруч з річками, струмками та озерами, біля заплавних лук. Житла мали наземний або заглиблений вигляд. Зазвичай вони будувалися зі зрубаних стовбурів, а стіни земляних долівок покривали соломою або очеретом. У деяких помешканнях були відкриті вогнища, а інколи використовувалися печі з каменю або глини.
Досліди
Які нові відомості, у порівнянні з текстом, ти знайшов / знайшла у візантійських джерелах? Що спільного у свідченнях обох істориків?
У візантійських джерелах було знайдено нові відомості про склавинів та антів. Прокопій Кесарійський зазначає, що ці племена мають спільну мову, схожий зовнішній вигляд (високий зріст, світле волосся та шкіру) і подібний спосіб життя. Згідно з Маврикієм Стратегом, склавини і анти мають подібний спосіб життя, традиції та прагнення до свободи. Вони є численними, витривалими і мають багато скотини та земних плодів. Обидва історики також зазначають, що ці племена підтримують добрі стосунки з гостями-чужоземцями.
3. Яким було господарське життя слов’ян
Поміркуйте
Користуючись текстом підручника та ілюстраціями, складіть розповідь-репортаж про поселення давніх слов’ян, їхні заняття та побут
Давні слов’яни мешкали в поселеннях, які розташовувалися біля річок, струмків та озер, поряд із заплавними луками. Ці поселення зазвичай не були укріпленими і не мали чіткої забудови, але мали свою господарську частину подвір’я. Житла давніх слов’ян були наземними або заглибленими, такими як напівземлянки та землянки. Вони будувалися зі зрубаних стовбурів, а стіни земляних долівок часто покривали соломою або очеретом. У деяких помешканнях були відкриті вогнища, а в інших використовувалися печі з каменю або глини.
Неподалік від житла розташовувалась господарська частина подвір’я. Тут були господарські ями, які використовувалися для зберігання зерна та харчів, комора, хлів для худоби, а також будівлі для свійської птиці та дрібної худоби. Поселення давніх слов’ян зазвичай розташовувалися на невеликій відстані одне від одного та групувалися у громади, які об’єднувалися в племена. На чолі племені стояв вождь, якому належала верховна влада. Рішення в племені приймалися на радах, а в разі потреби племена об’єднувалися в воєнні союзи для захисту від сильних ворогів.
Досліди
Що розповідають про побут і заняття слов’ян археологічні знахідки?
Археологічні знахідки розповідають нам багато про побут і заняття давніх слов’ян. Вони підтверджують, що слов’яни займалися землеробством, вирощували різні види зернових культур, овочів та фруктів. Також вони тримали худобу, зокрема рогату худобу, свиней та птицю. У поселеннях знаходяться рештки жителів, які свідчать про те, що слов’яни будували наземні або заглиблені житла зі зрубаних стовбурів, а стіни земляних долівок часто покривали соломою або очеретом. В деяких помешканнях були відкриті вогнища, а в інших використовувалися печі з каменю або глини. Знахідки також свідчать про те, що слов’яни займалися рибальством, ливарництвом, обробкою металів, гончарством, ткацтвом та іншими ремісницькими заняттями. Торгівля також була важливою частиною їхнього життя, і вони торгували з різними народами через річки та інші торговельні шляхи.
4. Які були вірування давніх слов’ян
Поміркуйте
На основі тексту та ілюстрацій складіть словничок за темою «Вірування давніх слов’ян». Обговоріть, яким чином світлини та ілюстрації доповнюють зміст пункту параграфа
Словничок: Вірування давніх слов’ян
Язичництво: Основна релігійна система давніх слов’ян, яка включала в себе культ природи та предків.
Боги: Давні слов’яни вірили в багатоголових богів, таких як Перун (бог грому та блискавки), Мокош (богиня родючості), Сварог (бог вогню та ковальства) та інші.
Обряди: Вірування давніх слов’ян супроводжувалося різноманітними обрядами, такими як обряди посіву та жнив, весняні та осінні свята, обряди народження та весілля.
Символіка: Давні слов’яни використовували різні символи, які відображали різні аспекти їхньої віри та культури.
Досліди
На основі ілюстрацій і документу доведи, що слов’яни були язичниками
Досліди
На основі ілюстрацій і документу можна довести, що слов’яни були язичниками. Ілюстрації показують реконструкції святинь, ідолів та жертовників, які свідчать про проведення релігійних обрядів. Текст також згадує про віру в богів, обряди та символіку, характерні для язичництва. Такі докази підтверджують, що слов’яни мали свою унікальну релігійну систему, що базувалася на культі природи та богів.
Перевір себе
1. Яку територію вчені вважають прабатьківщиною слов’ян?
Прабатьківщиною слов’ян вчені вважають територію сучасної Східної та Центральної Європи.
2. На які групи розподілялись слов’яни у перші століття нашої ери?
Слов’яни у перші століття нашої ери розподілились на західних, східних та південних.
3. Які житла будували слов’яни?
Слов’яни будували наземні або заглиблені житла, такі як напівземлянки і землянки. Житла мали стіни зі зрубаних стовбурів, а земляні долівки, ймовірно, були покриті соломою або очеретом. Біля житла знаходилась господарська частина подвір’я з господарськими ямами, коморою, хлівами та будівлями для свійської птиці та дрібної худоби.
4. Які були заняття слов’ян і що про це свідчить?
Слов’яни були зайняті землеробством, скотарством, рибальством, а також ремеслами, такими як ковальство та гончарство. Це свідчить про те, що вони займалися сільським господарством і розвивали ремісництво, що було важною частиною їхнього господарського та суспільного життя.
5. У яких богів вірили давні слов’яни?
У давніх слов’ян вірили в багатьох богів, таких як Перун (бог грому та блискавки), Мокош (богиня родючості), Сварог (бог вогню та ковальства) та інші.
6. У чому були особливості землеробства та ремесла давніх слов’ян у порівнянні з іншими народами (наприклад Єгипту або Індії)?
Давні слов’яни мали свої особливості в землеробстві та ремеслах, які відрізняли їх від інших народів, наприклад, Єгипту або Індії.
У землеробстві слов’яни використовували дві системи обробітку землі: підсічно-вогневу і перелогову. Підсічно-вогнева система передбачала вирубування лісу, його спалювання, а потім засівання поля. Це було поширене в лісових районах. В перелоговій системі землеробства, яка була поширена в лісостеповій зоні, ділянку землі засівали декілька років, а потім переходили на іншу.
У ремеслах слов’яни були досить розвинені. Вони виробляли залізо, метали, ковальські вироби, гончарні вироби, обробку дерева, прядіння і ткацтво, обробку шкіри і кісток, виготовлення прикрас та інше. Ремісники зосереджувалися у городищах, що згодом переростали у міста, де вони обмінювали свої вироби на продукцію сільського господарства.
Ці особливості землеробства та ремесл відрізняли давніх слов’ян від інших народів, таких як Єгипет або Індія.
7. Схарактеризуй рівень розвитку суспільних відносин давніх слов’ян
Давні слов’яни жили в громадах, де спільно вирощували врожай і займалися скотарством. Громада мала родово-племінну структуру, а кожна родина отримувала свою ділянку землі. Громадське володіння землею сприяло спільному вирощуванню врожаю і обміну продукцією між родинами.
Родини згуртовувалися в родові спільноти і дотримувалися спільних правил і традицій. Статус в громаді визначався власністю на землю та розміром родового майна. Більші земельні ділянки і багатство відображали вищий статус родини. У громаді також були старшини, які були визнані лідерами і приймали важливі рішення.
Суспільні відносини базувалися на колективному співробітництві, взаємодопомозі та взаємозв’язку між родинами. Давні слов’яни практикували спільну оборону та захист від загроз. У цілому, суспільні відносини базувались на спільноті і родових зв’язках, де кожен вніс свій вклад у благо громади. Суспільні відносини також базувались на родинних зв’язках та об’єднаннях в племена.
8.
Слов’яни були язичниками, тобто вони вірили в прадавні природні боги і мали свої язичницькі обряди та обрядові спільноти.
А ще ти можеш
Уяви, що ти відвідав / відвідала поселення давніх слов’ян. Користуючись текстом підручника й ілюстраціями, розроби малюнок-схему «Поселення давніх слов’ян» або напиши твір про те, що ти побачив / побачила.
У давніх поселеннях слов’ян я бачив/бачила маленькі землянки та човноподібні будинки, розташовані у колах. Поруч з ними були господарські землі, де слов’яни вирощували різні види їжі та займалися ремеслами, такими як гончарство та ковальство.
Два українські археологи, які досліджували слов’ян, це Борис Мозолєв та Ліна Кузьмів. Борис Мозолєв проводив археологічні дослідження давніх поселень слов’ян, де вивчав структуру їхніх осель та землеробство. Ліна Кузьмів досліджувала матеріальну культуру слов’ян, зокрема, різні інструменти, посуд та релігійні артефакти. Її дослідження проводилися в різних періодах та місцях України, зокрема, в Київському та Черкаському регіонах.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45

ГДЗ 6 клас Підручник 2023 Історія України Всесвітня історія Досліджуємо історію і суспільство Пометун Ремех НУШ Освіта