ГДЗ Біологія 6 клас. Підручник [Костіков І.Ю., Волгін С.О., Додь В.В.] 2019

В рослинної клітині, на відміну від тваринної, є такі органели: пластиди (хлоропласти — зелені, хромопласти — червоні, жовті, лейкопласти — безбарвні); вакуолі з клітинним соком; клітинна оболонка.

Рослинні клітини споживають воду та вуглекислий газ, які необхідні для фотосинтезу.

Тваринні клітини споживають білки під час живлення та окисне при диханні. Рослинні та тваринні клітини поглинають кисень під час дихання.

Лізосоми— це невеликі округлі тільця, розташовані в цитоплазмі клітини. За походженням лізосоми — це оточені однією мембраною пухирці, що відокремилося від комплексу Гольджі, заповнені речовинами, що здатні розщепити й перетравити будь-які білки, зокрема й власної клітини, а також білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди і ліпіди. Завдяки лізосомам відбувається клітинне травлення, за якого клітина розщеплює складні для засвоєння речовини. Особливо багато лізосом у клітинах, що здатні поглинати речовини з навколишнього середовища шляхом вгинання клітинної мембрани. Крім того, за допомогою лізосом деякі людські клітини захищаються від чужорідних агентів, зокрема бактерій. Багато найпростіших живляться поглинаючи часточки їжі, їхні лізосоми називаються травними вакуолями. Лізосоми також беруть участь у перетравленні власних компонентів клітини, приймає участь у руйнуванні старих або ушкоджених структур. Встановлено, що порушення функціонування лізосом призводить до розвитку

багатьох небезпечних хвороб (ревматизму, артриту, злоякісних новоутворень).

Фотосинтез це— процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів. Здійснюється клітинах зелених рослин за участю пігментів хлоропластів — хлорофілів.

Світло

6CO₂+ 6H₂O = C₆H₁₂O₆+ 6O₂

Оболонка клітин складається з зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної (клітинної) мембрани. Тобто, клітинна мембрана входить до складу клітинної оболонки.

Клітини тварин і рослин розрізняються за будовою їхнього зовнішнього шару. У рослин, а також у бактерій і грибів на поверхні клітин розташована щільна оболонка — клітинна стінка. У більшості рослин вона складається з вуглеводу — целюлози. Клітинна стінка грає винятково важливу роль: вона являє собою зовнішній каркас, захисну оболонку, через клітинну стінку проходить вода, солі, молекули багатьох органічних речовин. Зовнішній шар поверхні клітин тварин на відміну від клітинних стінок рослин дуже тонкий, еластичний. Він складається з різноманітних вуглеводів і білків. Поверхневий шар тваринних клітин одержав назву глікокалікс. Глікокалікс виконує насамперед функцію безпосереднього зв’язку клітин тварин із зовнішнім середовищем. Зовнішній шар клітини тварин не викопує опорної ролі, яка властива клітинним стінкам рослин.

Під глікокаліксом тваринної клітини і клітинною стінкою рослин розташована клітинна мембрана (лат. "мембрана" — шкірочка, плівка), що граничить безпосередньо з цитоплазмою. До складу плазматичної мембрани входять два шари ліпідів та занурених в них білків. Вони упорядковано розташовані і з’єднані один з одним хімічними взаємодіями. Молекули білків і ліпідів рухливі, що забезпечує динамічність плазматичної мембрани.

Плазматична мембрана утворює бар'єр, що відмежовує внутрішній уміст клітки від зовнішнього середовища. Але між клітинами і зовнішнім середовищем постійно відбувається обмін речовин.

У клітинах рослин оболонка здійснює насамперед механічні функції: слугує опорою і захищає від ушкоджень. Крім того, сукупність оболонок клітин, що містяться у стеблі, формує опору всій рослині. В стінках є невеликі пори, крізь які проходять цитоплазматичні тяжі, що з’єднують сусідні клітини рослини через дуже дрібні пори в суміжних клітинних стінках. Найважливішими відмінними ознаками рослин є наявність щільних клітинних стінок, що зумовлює поглинання речовин шляхом всмоктування, прикріплений спосіб життя та забезпечує опорну та захисну функції.

У клітин тварин над плазматичною мембраною розташований глікокалікс. Він складається з білків, зв’язаних із вуглеводами і, частково, зі сполук ліпідів з вуглеводами. Глікокалікс приєднується до плазматичної мембрани і забезпечує безпосередній зв’язок клітин з навколишнім середовищем. Через нього клітина сприймає подразники. Крім того, глікокалікс забезпечує зв’язок між клітинами.

Особливості будови оболонки клітин зумовлюють риси відмінності між рослинами та тваринами. На відміну від рослин, які отримують речовини у вигляді водних розчинів, більшість тварин активно заковтують. Всмоктують органічні речовини всією поверхнею тіла тільки деякі тварини-паразити. Більшість тварин активно пересуваються, однак існують тварини, що ведуть прикріплений, нерухомий спосіб життя (наприклад, коралові поліпи).