ГДЗ Біологія 6 клас. Підручник [Костіков І.Ю., Волгін С.О., Додь В.В.] 2019

Зовні насінина вкрита насіннєвою шкіркою. Поверхня насінини зазвичай гладенька, але може бути і шорсткою, з шипами, ребрами, волосками, горбиками та іншими виростами шкірки. Всі ці утвори — пристосування насіння до поширення. На поверхні насінини помітні рубчик і пилковхід. Рубчик — слід від насіннєвої ніжки, за допомогою якої насіннєвий зародок кріпиться до стінки зав’язі, пилковхід зберігається у вигляді маленького отвору в шкірці насінини.

Під шкірою розміщена головна частина насінини — зародок.

Насіння квіткових рослин може тривалий час витримувати несприятливі умови, зберігаючи життєздатність зародка. Для проростання насіння необхідна ціла сукупність сприятливих умов: наявність певної температури, води, повітря. Насіння рослин проростає при позитивній температурі. Температура, що потрібна для початку проростання значно відрізняється у рослин різних таксономічних груп та географічних регіонів. У середньому насіння рослин полярних і помірних широт проростає при більш низькій температурі, ніж насіння субтропічних і тропічних видів. Так, насіння пшениці проростає за температури від 0° до +1 °С, а кукурудзи — за +12 °С.

Насіння деяких рослин витримують періоди короткочасного впливу високої температури під час лісових пожеж, після яких створюються сприятливі умови для проростання. Крім того, вогонь сприяє відкриванню плодів деяких видів рослин, які мають стійкість до дії вогню.

Важливо надходження кисню до насіння, при засвоюванні води, насіння не отримує кисень і може загинути.

Для різних видів насіння потрібна різна ступінь зволоженості ґрунту. Занадто сильне зволоження є більш розповсюдженою причиною загибелі насіння ніж засуха.

Стратифікація — витримування насіння при низьких позитивних температурах. Скарифікація — пошкодження механічним або хімічним впливом оболонки насіння, що необхідне для їх проростання. Це зазвичай потрібно насінню з товстою і міцною насіннєвою шкіркою, наприклад, деякі бобові.

У природі скарифікуючи агентом може служити вплив бактерій і гумінових кислот ґрунту, а також проходження через шлунково-кишковий тракт різних тварин.

Насіння деяких рослин не можуть прорости в природі без проходження через

кишечник птахів. Так, насіння конвалії вдавалося пророщувати тільки після їх проходження через кишечник домашніх індичок або обробки полірувальною пастою.

Деякому насінню потрібні одночасно і скарифікація, і стратифікація. А такі рослини, як глід проростають після скарифікації і подвійної стратифікації, тобто після двох зимових періодів

спокою.

За наявності комплексу сприятливих умов насіння починає проростати і перетворюватися на проросток. Під час проростання і на перших етапах розвитку зародок живиться, використовуючи запас поживних речовин ендосперму або сім’ядоль.

У насіння всіх рослин проростання починається видовженням зародкового корінця, виходом його через пилковхід та перетворенням на головний корінь рослини. Потім витягується стебельце разом із сім'ядолями і, нарешті, починає рости брунька, даючи початок головному стеблу. Корінець прикріплює проросток до субстрату і постачає його водою та мінеральними речовинами. Витягуючись, стебельце виносить на світло перші органи проростка сім’ядолі.

Рослину з моменту проростання і до формування перших справжніх листочків називають паростком.

За надземного проростання сім'ядолі з брунькою виносяться на поверхню ґрунту у повітряне середовище. А у разі підземного проростання насінини сім'ядолі залишаються у ґрунті, перші справжні листочки у паростка з'являються згодом. Проросток, що сформувався має кореневу систему і надземний пагін, який складається з стебла, листя і верхівкової бруньки.