ГДЗ Біологія 6 клас. Підручник [Костіков І.Ю., Волгін С.О., Додь В.В.] 2019

На Землі більше ніж 12 тисяч видів папоротей. Ростуть вони на всіх континентах, у різних екосистемах: лісах, пустелях, болотах, зрідка у прісних і солоних водоймах. Найбільша різноманітність папоротеподібних — у вологих тропічних лісах. Тропічні деревоподібні папороті сягають у висоту 20 м, трав’янисті тропічні папороті часто оселяються на деревах — це так звані епіфіти. В Австралії та Новій Зеландії, і в наш час ростуть деревоподібні папороті до 25 метрів заввишки і з діаметром стовбура до 50 см, наприклад, альзофіла. Стовбури цих папоротей схожі на колони і не галузяться. У гірських лісах переважають ліаноподібні папороті Папороті частіше ростуть в тінистих вологих лісах і на дні сирих ярів. Набагато рідше вони зустрічаються на відкритих місцях. У лісах і болотах помірних широт трав’янисті папороті іноді утворюють суцільні зарості.

В Україні близько 65 видів папоротеподібних, які ростуть у вологих листяних та мішаних затінених лісах, розщілинах скель.

На відміну від інших рослин листки папороті ростуть не основою, а верхівкою, як стебла, що свідчить про їхнє походження від стебла. Точка зростання знаходиться на верхівці кореневища, і весною з неї виходить пучок нового листя. Молоде листя згорнуте у вигляді равлика й густо вкрите коричневими лусочками. Лист розвивається поволі, у міру росту розкручується. Розміри листя можуть становити від кількох міліметрів до трьох і більше метрів. Листя мають продихи та провідні пучки. Восени листя відмирає.

У більшості видів листки виконують дві функції — фотосинтезуючу та спороутворювальну.

Нестатеве розмноження — це розмноження, яке здійснюється без участі статевих клітин, наприклад спорами. Спори утворюються в спеціальних органах — спорангіях та мають захисні оболонки і здатні переживати несприятливі умови.

Влітку на нижній стороні листа з’являються коричневі горбики — соруси, які містять спорангії. В спорангіях утворюються і дозрівають спори. Спора здатна дати початок новій рослині без злиття із іншою клітиною. Спори розсіюються при розриві стінки спорангія. Число спор на одній рослині — сотні мільйонів іноді мільярдів. У більшості папоротей спори однакові. Такі папороті називається рівноспоровими, до яких належать майже всі наземні представники, зокрема щитник чоловічий.

Потрапивши на вологий ґрунт, спора проростає та утворює маленьку зелену серцеподібну пластинку величиною до 1 см². Ця пластинка називається заростком. Заросток росте в затінених, вологих місцях і прикріплюється до ґрунті за допомогою ризоїдів. Це статеве покоління папороті.

Заросток щитника чоловічого — двостатевий, На нижньому боці у нього утворюються чоловічі та жіночі статеві органи, в них дозрівають жіночі та чоловічі гамети: сперматозоїди та яйцеклітини. Запліднення відбувається лише за наявності достатньої кількості вологи. Яйцеклітини та сперматозоїди на одному заростку дозрівають в різний Час, тому запліднення перехресне.

По плівці води, що виникає між заростком і ґрунтом, сперматозоїди рухаються до яйцеклітини, відбувається запліднення і утворюється зигота. Із зиготи розвивається зародок. Поки зародок не почне самостійно синтезувати, він живиться за рахунок заростку. Але невдовзі у нього формуються власні корені, стебло й листки — він стає самостійною рослиною.

Кореневища деяких видів папоротей поїдають тварини. Деякі види папоротей, такі як орляк звичайний, осмунда корична, етраусник звичайний, людина вживає в їжу. Окремі види папоротей отруйні. Багато з цих рослин використовують в медицині та фармацевтичній промисловості. Такі папороті, як нефролепис, вирощують як кімнатні рослини.

У тропічному поясі стволи деревовидних папоротей є будівельним матеріалом, а серцевину деяких з них можна використовувати в їжу. Як харчову рослину використовують молоді листки та кореневищі орляка. Зола цієї папороті містить велику кількість карбонату калію, який використовують у виробництві тугоплавкого скла та мила. Екстракт кореневища щитника чоловічого використовують у медицині як сильнодіючий глистогінний засіб. Широко використовують декоративні папороті як кімнатні рослини та для створення квіткових композицій. Викопні папороті утворили поклади кам’яного вугілля, а вимерлі насінні папороті вважають еволюційними попередниками всіх насінних рослин.