ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Кафтан М.В., Костюк І.А., Новікова К.О.] 2023

Як давні люди освоювали простір?
Колись давні люди жили в Африці й не бачили нічого за її межами. Вони не те щоб не цікавилися навколишнім світом, а не мали жодної потреби виходити за межі свого континенту. В Африці було тепло і вдосталь їжі. Так минули перші 5-6 мільйонів років людської історії.
Приблизно два мільйони років тому представники виду Ното erectus (“Людина прямоходяча”) рушили на північ, у напрямку Європи. Вони не були схожими на сучасних людей і не стали нашими предками, але оселилися на землях, де ми живемо тепер. Близько 1 мільйона років тому “Людина прямоходяча” з Балканського півострова та Закавказзя дісталася території сучасної України. На той час це була одна з небагатьох земель Євразії, не вкрита льодом та снігом. Тут росли кедри, ялини, сосни, жили сибірські носороги, печерні леви та ведмеді, мамонти, бізони та гігантські олені.
Люди селилися уздовж річок, зокрема на берегах Дніпра, Дністра, у лісах, печерах Кримських гір. Археологи відкрили багато місць, де протягом століть і навіть тисячоліть жили прадавні люди на наших землях.
Розселення давніх людей у світі та на території сучасної України
1. Згадай карту розселення людей (див. карту 1, § 3). Скільки часу знадобилося людям, щоб заселити всі континенти?
Згідно з картою розселення людей (див. карту 1, § 3), людям знадобилося близько 200 000 років, аби заселити всі континенти.
2. Що таке археологічна культура? Що археологи знаходять під час розкопок?
Археологічна культура – це комплекс археологічних пам’яток, що характеризують певний часовий і просторовий період та відображають спосіб життя та культурні особливості давніх народів. Під час розкопок археологи знаходять різноманітні артефакти, такі як предмети побуту, знаряддя праці, прикраси, мистецькі вироби, будівлі, поховання та інші сліди минулих цивілізацій.
3. Спираючись на карту 14, склади розповідь про те, які археологічні культури виявили історики й історикині на території України. Використовуй у розповіді назви сучасних регіонів, сторін світу та вказівки “лівіше”, “правіше”, “вище”, “нижче”
За допомогою археологічних розкопок і досліджень історики та історички виявили різноманітні археологічні культури на території України. Розглянемо деякі з них, звертаючись до карти 14.
Королевська археологічна культура – розташовувалася в околицях сучасного Закарпаття. Це регіон правіше на карті 14. Культура існувала близько 1 мільйона років тому. Лівіше
Кирилівська археологічна культура – розташовувалася в районі сучасного Києва, який знаходиться правіше на карті 14. Жителі цієї культури заселяли цей регіон понад 20 тисяч років тому.
Лука-Врублівецька археологічна культура – розташовувалася на березі річки Дністер, в Хмельницькій області. Цей регіон знаходиться нижче на карті 14. Культура існувала від 400-300 тисяч років тому до 4-3 тисяч років до н.е.
Амвросіївська археологічна культура – розташовувалася в Донецькій області. Цей регіон знаходиться нижче на карті 14. Культура була присутня близько 18-19 тисяч років тому. Правіше
Киїк-Коба – це печера, яка знаходиться в Криму. Вона знаходиться нижче на карті 14. Киїк-Коба була місцем проживання неандертальців близько 60 тисяч років тому.
Ці археологічні культури свідчать про те, що на території сучасної України протягом тисячоліть жили прадавні люди, які залишили по собі сліди своєї культури та способу життя.
5. Використовуючи таблицю 5, визнач, до яких періодів належать стоянки, знайдені на території України (карта 14). Як ти гадаєш, чи це всі можливі місця проживання людей у давнину на території сучасної України? Чому ти так вважаєш?
Належить до періоду палеоліту.
Враховуючи, що ці стоянки представляють лише обмежену кількість археологічних культур, виявлених на території України, можна припустити, що це не є всі можливі місця проживання людей у давнину. Існували багато інших культур, які можуть бути ще не відкриті або не вивчені повністю. Крім того, залежно від умов збереження археологічних слідів, деякі стоянки можуть бути втрачені часом або непомітні для дослідників. Тому, вважаю, що існували і існують багато інших місць проживання людей у давнину на території сучасної України, які ще не були відкриті або вивчені.
6. Розглянь джерело 1, у якому наведені реконструкції неандертальців. Чи можеш ти визначити відмінності між представниками цього виду та сучасною людиною? Про що це свідчить?
Реконструкції неандертальців, наведені в джерелі 1, показують деякі відмінності між представниками цього виду та сучасною людиною. Неандертальці мали більш масивну фізичну структуру, з короткими і широкими тілами. Вони мали менш розвинені чоло і більш виступаючу частину обличчя, а також великі ніздрі та широкий ніс. Крім того, їхній головний мозок був трохи більший, але не так розвинений, як у сучасної людини.
Це свідчить про те, що неандертальці були фізично відмінні від сучасної людини і мали свої унікальні анатомічні особливості. Однак, вони також виявили деякі ознаки, що свідчать про культурні досягнення, такі як виготовлення інструментів та малювання. Це вказує на те, що неандертальці не були просто примітивними істотами, але мали деякі схожість з сучасною людиною у використанні інструментів та вираженні художнього таланту.
7. Чи погоджуєшся ти з думкою автора джерела 2? Що для тебе виявилося несподіваним у тексті?
У наведеному уривку йдеться про важливий поворотний момент в історії людства – перехід від привласнюючого господарства (мисливство, збиральництво) до відтворюючого (землеробство).
Автор влучно підмічає, що ця зміна кардинально трансформувала спосіб життя людей. Адже вирощування такої культури, як пшениця, вимагало постійних зусиль та уваги: розчищення й обробіток землі, захист від шкідників, зрошення тощо.
На відміну від мисливців та збирачів, давні землероби мусили все життя проводити біля своїх полів. Тобто відбувалася втрата мобільності та перехід до осілості.
Теза про те, що “це пшениця одомашнила нас”, а не навпаки, є доволі цікавим поглядом. Вона підкреслює, наскільки важливим та визначальним був цей крок в історії людства. Адже саме перехід до землеробства став основою для подальшого розвитку цивілізації.
Отже, автор слушно звертає увагу на те, що не тільки люди впливали на довкілля, але й довкілля формувало спосіб життя та світогляд людей. Це взаємозв’язок, який і досі є визначальним чинником історичного розвитку.
8. Поміркуй над тим, які ще одомашнені рослини або тварини могли підпорядкувати собі людину, тобто змінити її спосіб життя
Інші рослини або тварини, які могли б підпорядкувати собі людину і змінити її спосіб життя, можуть включати:
Собаки: Вирощування собак для охорони, полювання та компанії відбувається протягом тисяч років і могло суттєво змінити спосіб життя людей.
Корови: Інтенсивний розвиток сільського господарства та вирощування худоби, зокрема корів, дало змогу людям отримувати стабільне джерело їжі та матеріалів.
Вівці: Вирощування вівць для шерсті, м’яса та молока мало велике значення для розвитку текстильної промисловості та харчової безпеки.
Рис: Розвиток рисового землеробства змінив спосіб життя людей, забезпечивши стабільне джерело їжі та призвів до розвитку складніших суспільств.
Кури: Вирощування курей для яєць та м’яса дало змогу людям отримувати легко доступні джерела харчування.
9. Постав два-три запитання до тексту.
Які зміни відбулися у способі життя людей після переходу до осілого способу життя?
Які наслідки мала зміна способу життя на народжуваність і розмноження людей?
Які причини спонукали окремі групи людей освоювати нові землі?
Підсумкові запитання і завдання
1. Чому Африку називають колискою людства? Чому, на твій погляд, первісні люди усіх видів не залишилися жити в Африці?
Африку називають колискою людства через те, що ранні людські види, такі як Homo habilis, Homo erectus і Homo sapiens, виникли саме на цьому континенті і почали своє ширення відтуди.
Первісні люди усіх видів не залишилися жити в Африці, оскільки з часом відбувалася міграція та поширення людських видів в інші частини світу. Це було пов’язано з різними факторами, такими як зміна клімату, пошук нових ресурсів та життєвого простору, а також зміни в екосистемі. Люди адаптувалися до різних середовищ і шукали нові можливості для виживання і розвитку.
2. Якими шляхами люди освоювали простір Землі? Що їм допомагало, а що уповільнювало їхнє просування?
Люди освоювали простір Землі шляхом міграції та поширення в різні регіони. Вони використовували різні шляхи, такі як перетинання континентів, використання водних шляхів, таких як річки та океани, а також подолання гір, пустель, лісів та інших природних перешкод.
Людям допомагали виживати та просуватися новими територіями знання та навички, які вони набували з часом. Наприклад, розуміння технік виготовлення знарядь праці, полювання, збиральництва їстівних рослин, будівництва примітивних жител, вирощування рослин та розведення тварин. Люди також використовували знання про місцеві ресурси, кліматичні умови та поведінку тварин для успішної адаптації до нових середовищ.
Уповільнювати просування людей можливо було через природні перешкоди, такі як гори, річки, безводдя та інші непридатні для проживання території. Також людей уповільнювали конфлікти з іншими групами людей, які вже займали певні території, або зустрічалися зі звірями та іншими небезпечними ситуаціями.
3. На які періоди історики поділяють давню історію людства? Чому ці періоди так назвали?
Історики поділяють давню історію людства на такі періоди:
Доісторичний період – це період перед появою писемності. Історики використовують цей термін для опису розвитку людства до винайдення письма.
Класичний період – цей період охоплює часи стародавніх цивілізацій, таких як Греція, Римська імперія, та інших культурних центрів.
Середньовіччя – цей період починається з розпаду Римської імперії і триває до початку Епохи Відродження. Він характеризується феодалізмом, розвитком релігійних інституцій, інвазіями та великими політичними змінами.
4. У чому полягає різниця між привласнювальним та відтворювальним господарствами? Наведи приклади
Основна різниця між привласнювальним та відтворювальним господарствами полягає у ставленні людини до природних ресурсів.
Привласнювальне господарство передбачає збирання плодів дикої природи та полювання на диких тварин без спроб їх приручити чи розводити. Тобто люди привласнюють уже наявні в природі ресурси.
До привласнювального господарства належать:
Мисливство
Збиральництво
Рибальство
Відтворювальне господарство передбачає активний вплив людини на природу з метою розведення потрібних їй видів рослин чи тварин. Тобто штучне відтворення необхідних ресурсів.
До відтворювального господарства належать:
Землеробство (рослинництво)
Скотарство (тваринництво)
Отже, якщо привласнювальне господарство просто використовує наявне, то відтворювальне – цілеспрямовано відтворює необхідне. Це принципова відмінність.
5. Пригадай, що таке неолітична (сільськогосподарська) революція. Коли вона відбувалася? Де знаходиться регіон, який називають Родючий Півмісяць? Які нові факти про сільськогосподарську революцію ти можеш навести?
Неолітична (сільськогосподарська) революція – це перехід людства від привласнювального господарства до відтворювального, тобто від мисливства й збиральництва до землеробства і скотарства.
Вона відбувалася в різних регіонах світу протягом 10-5 тисячоліть до н.е. Найбільш ранні ознаки землеробства з’явилися близько 9600 р до н.е. на Близькому Сході, в регіоні так званого Родючого Півмісяця.
Родючий Півмісяць – це область Південно-Західної Азії, що охоплює сучасні території Лівану, Ізраїлю, Палестини, частини Йорданії, Сирії та південно-східної Туреччини.
Основними новими рослинами, які почали вирощувати в цьому регіоні, були пшениця, ячмінь, сочевиця, горох. Серед перших приручених тварин – кози, вівці, свині.
Також археологи знаходять сліди дедалі більшого використання глиняного посуду, ткацтва, обробки шкіри та інших ремесел епохи неоліту. Це свідчить про поступовий перехід від кочового способу життя мисливців та збирачів до осілості ранніх землеробів і скотарів.
Отже, сільськогосподарська революція ознаменувала нову еру в історії людства і стала основою для подальшого розвитку цивілізації.
6. Як пов’язані давня історія людей та освоєння простору? Чому, на твою думку, території Африки та Євразії стали найбільш заселеними в доісторичний період?
Давня історія людей і освоєння простору мають глибокі зв’язки. Люди, розширюючи свої поселення і мігруючи в різні регіони, впливали на природне середовище і водночас адаптувалися до нього. Це призвело до розвитку різноманітних культур, технологій та соціальних структур.
Території Африки та Євразії стали найбільш заселеними в доісторичний період з кількох причин.
По-перше, ці регіони мали сприятливі природні умови для проживання людей. Вони мали різноманітні кліматичні зони, багату флору і фауну, а також різноманітні ресурси. Це створювало сприятливі умови для виживання та розвитку людських спільнот.
По-друге, ці регіони були місцем зустрічі різних культур та етнічних груп. Різноманітність інформації, знань і технологій, яку люди обмінювались, сприяла їхньому розвитку і суспільному прогресу. Багатство торговельних маршрутів, які проходили через ці регіони, також сприяло інтеграції та обміну культурними цінностями.
Нарешті, величезні простори Африки та Євразії надавали достатньо місця для поселень і розширення населення. Це дозволяло людям шукати нові території для проживання, полювання та збирання їстівних рослин.
Отже, поєднання сприятливих природних умов, різноманітності культур та ресурсів, а також розширення населення сприяли заселенню територій Африки та Євразії в доісторичний період.
Домашнє завдання
Підготуй повідомлення про одну з давніх стоянок на території України. Які додаткові матеріали тобі потрібні для розповіді? Дослідження яких груп учених можна використати для підготовки повідомлення?
Для підготовки повідомлення про давню стоянку на території України я оберу Королевську стоянку на Закарпатті.
Це найдавніша відома стоянка людини на території України, їй приблизно 1 млн років. Тут знайдено значну кількість знарядь праці давніх людей – понад 100 тисяч різних виробів з каменю. Стоянка має 16 культурних шарів і охоплює період від палеоліту до неоліту.
Для підготовки детальної розповіді про Королевську стоянку я скористаюсь такими додатковими матеріалами:
наукові публікації та звіти археологів, які досліджували цей об’єкт (зокрема, Владислава Гладиліна);
дані про артефакти, знайдені на стоянці, їх датування;
інформація про геологічні та кліматичні умови регіону у часи існування стоянки;
реконструкції способу життя давніх людей цієї місцевості.
Такі відомості можна почерпнути з досліджень археологів, антропологів, геологів, кліматологів. Комплексне використання цих знань дозволить підготувати ґрунтовне повідомлення.
Повідомлення про Королівську стоянку
Королівська стоянка розташована в Закарпаттій області на висоті 120 метрів над річкою Тиса поблизу селища Королево. Її вік оцінюється приблизно в 1 мільйон років.
Стоянка була виявлена та досліджувалась у 1975-1992 роках експедицією Археологічного музею Академії наук УРСР під керівництвом археолога Владислава Гладиліна.
У 12-метровому шарі ґрунту тут знайдено 16 культурних горизонтів, які охоплюють період від нижнього палеоліту до пізнього неоліту. Загалом на стоянці виявлено понад 100 тисяч різноманітних кам’яних знарядь праці давніх людей: рубил, скребел, гостроконечників, ножів тощо.
Найдавніший, восьмий культурний горизонт належить до часів гюнцького зледеніння і містить примітивні знаряддя у вигляді чоперів та рубил з вулканічної породи андезиту. Шість нижніх шарів ашельської культури перекриті шарами мустьєрської культури неандертальців.
Отже, Королівська стоянка є унікальною пам’яткою, що проливає світло на життя найдавніших людей на території Європи. На жаль, в даний час вона повністю зруйнована кар’єром, що розміщений на її місці.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ... 52

ГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Світич Кафтан Костюк Новікова Україна і світ Вступ до історії та громадянської освіти Інтегрований курс