ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Кафтан М.В., Костюк І.А., Новікова К.О.] 2023
04.03.2024,
Всесвітня історія / Історія України,
2 348,
0
§ 23. Примусові переселення
Що таке депортація1. Які бувають міграції? Чим вони відрізняються між собою?
2. Чому люди змінюють своє місце проживання?
Міграції можна класифікувати за різними критеріями. Одним з них є причина міграції:
Економічна міграція: люди переїжджають у пошуках кращих можливостей для праці та заробітку.
Політична міграція: люди переїжджають через політичні переслідування або війни.
Соціальна міграція: люди переїжджають у зв’язку зі зміною соціального статусу, шукають кращих умов проживання або освіти.
Екологічна міграція: люди переїжджають через екологічні катастрофи, природні лиха або зміну клімату.
Також міграції можна поділити за способом пересування:
Внутрішня міграція: люди переїжджають на іншу територію в межах своєї країни.
Зовнішня міграція: люди переїжджають на територію іншої країни.
Ці два типи міграції можуть поєднуватися та взаємодіяти між собою, утворюючи складніші форми міграційних потоків.
3. Роздивись карту 17 — мапу найбільшої у свій час держави — Радянського Союзу, який існував з 1922 по 1991 рр. Стрілки на ній показують напрямки примусових переселень. Звідки й куди спрямовані більшість із них? Як ти думаєш, скількох людей могли стосуватися ці переселення? Що у цій карті вражає?
Більшість стрілок на карті 17 показують напрямки примусових переселень всередині Радянського Союзу. Вони показують рух людей з одного регіону або республіки в інший. Ці переселення часто здійснювалися з політичних, економічних або стратегічних мотивів.
Важко оцінити точну кількість людей, які постраждали від цих примусових переселень, але, ймовірно, мільйони осіб і сімей були задіяні в цьому процесі. Масштаб та обсяг масового переміщення населення вражають і підкреслюють значимі політики соціальної інженерії, які здійснювалися радянською владою протягом цього періоду.
Сама карта є візуально вражаючою, зі стрілками, які утворюють складну мережу переміщень по всій території Радянського Союзу. Вона слугує візуальним відображенням обширного переселення населення, що відбувалося в межах країни протягом існування Радянського Союзу.
4. Знайди на цій карті Україну (у західній частині шукай Чорне море та Кримський півострів). Зверни увагу на те, звідки і куди спрямовані стрілки примусових переселень. Про що свідчить така їх кількість?
На карті видно, що багато стрілок примусових переселень спрямовані з України в різні регіони Радянського Союзу. Це свідчить про масштабне переміщення населення з України до інших частин країни. Такі переселення мали політичні, економічні або стратегічні мотиви, і вони вплинули на життя мільйонів українців. Ця велика кількість стрілок підкреслює значимість примусових переселень з України протягом радянського періоду.
Як кримські татари та українці стали жертвами депортацій
5. Порівняй історії депортації кримських татар і українців у період після Другої світової війни. Що у них спільного?
У історії депортації кримських татар і українців у період після Другої світової війни є деякі спільні риси. Обидва народи стали жертвами масових примусових переселень, які були здійснені радянською владою.
У 1944 році кримські татари були депортовані з Криму на південь та схід СРСР. Цю депортацію радянська влада провела під звинуваченням у колаборації з нацистськими окупантами. Десятки тисяч кримських татар були примусово виселені, а їх майно було конфісковане. Багато з них померли внаслідок виснаження, голоду та хвороб.
Українці також стали жертвами депортацій. Зокрема, в 1944 році була проведена масова депортація українців, які жили на території Західної України.
Однією з головних спільних рис депортацій кримських татар і українців була політична мотивація радянської влади. Обидва народи сприймалися як потенційна загроза для режиму, тому їх виселяли з метою знищення національної самосвідомості та контролю над населенням. Крім того, як кримські татари, так і українці стали жертвами генеральних планів соціальної інженерії, спрямованих на перебудову національного складу населення й створення “радянського народу”.
Ці депортації мають значний вплив на історію та життя кримських татар і українців. Вони стали символами трагедії й втрати для цих народів і досі впливають на їхні спільноти.
7. Розглянь символ на плакаті (джерело 1). Як ти вважаєш, чому обрали саме таке зображення? Що воно означає?
Зображення рельсів у формі кримськотатарського символу на плакаті може мати кілька значень. По-перше, рельси можуть символізувати зв’язок і зв’язаність кримськотатарського народу з його батьківщиною, землею Криму. Вони відображають нерозривну залежність кримськотатарської ідентичності від місця, з яким вони тісно пов’язані і з яким були примусово виселені. По-друге, символ кримськотатарського народу на рельсах може вказувати на страждання, які вони зазнали внаслідок примусового переселення і втрати своєї батьківщини. Він може слугувати нагадуванням про трагедію, яку кримськотатарський народ переживав під час депортації. Загалом, це зображення може викликати почуття гіркоти, втрати і прагнення до відновлення справедливості для кримськотатарського народу.
8. Які почуття викликають у тебе джерела 2-10? Чому?
Джерела 2-10 викликають почуття гіркоти, обурення та суму. Ці фотографії і спогади розкривають болючі сторінки історії примусових переселень українців та кримських татар. Вони свідчать про жорстокість та безжалісність влади, порушення прав людини та грубе порушення справедливості. Для мене ці джерела є нагадуванням про потребу вивчення та розуміння минулого, а також про необхідність боротьби за права та справедливість у сучасному світі.
9. Обери три джерела, які, на твій погляд, найкраще ілюструють зміст параграфа. Порівняй свій вибір із тим, який зробили твої однокласники та однокласниці. Обговоріть свій вибір
Джерела 2, 4 і 6 найкраще ілюструють зміст параграфа. Вони містять фотографії та спогади, які показують жорстокість та безжалісність влади під час примусових переселень українців та кримських татар. Ці джерела розкривають труднощі, з якими стикнулися люди під час депортації, втрату рідної землі та боротьбу за виживання в нових умовах.
Порівнюючи свій вибір з вибором моїх однокласників, ми помітили, що деякі з нас обрали однакові джерела, але кожен мав свої особисті суб’єктивні враження від них. Обговорюючи наш вибір, ми зрозуміли, що ці джерела допомагають нам краще уявити трагедію примусових переселень та почути голоси людей, які це пережили.
Підсумкові запитання і завдання
1. У чому відмінність між міграціями та депортаціями?
Міграція – це добровільний процес переміщення людей з одного місця в інше, зазвичай з метою поліпшення життя, отримання нових можливостей або з інших причин. Люди, які мігрують, зазвичай мають свободу вибору і можуть самостійно вирішувати, куди і коли переїхати.
Депортація – це примусове переміщення людей з одного місця в інше, яке здійснюється зазвичай з боку влади або організації. Люди, які депортуються, змушені залишити своє місце проживання проти своєї волі і без можливості вибору. Депортація може мати політичні, соціальні або економічні мотиви.
Отже, основна відмінність між міграціями та депортаціями полягає в тому, що міграція є добровільним переміщенням з волі людини, тоді як депортація є примусовим переміщенням з боку влади або організації.
2. Хто здійснює депортації? З якою метою?
Депортації здійснюються зазвичай владою або організаціями з різними метами. Метою депортацій може бути політична репресія, етнічна чистка, зміна демографічного складу певної території, контроль над населенням або інші політичні, соціальні або економічні мотиви. Депортації можуть проводитися державними органами, військовими силами, поліцією, режимами або організаціями, що мають контроль над певною територією або населенням.
3. Чому депортації є злочином проти людини й народу?
Депортації є злочином проти людини й народу з кількох причин:
Порушення прав людини: Депортації порушують основні права людини, зокрема право на свободу, свободу пересування та право на місце проживання. Вони позбавляють людей їхньої життєвої стабільності та можливості жити у своєму рідному середовищі.
Етнічна чистка: Депортації часто використовуються як засіб для етнічної чистки, коли певна національна або етнічна група масово висилается зі своєї рідної землі. Це призводить до розриву суспільства, втрати культурного спадку та змушеного розлуки з родиною й спільнотою.
Політичний тиск та репресії: Депортації можуть бути використані як інструмент політичного тиску та репресій проти опозиції або неприхильних режиму груп. Вони призводять до пригнічення громадянських свобод та обмеження свободи слова й вираження думок.
Втрата ідентичності та культурного спадку: Депортації призводять до втрати ідентичності та культурного спадку народів, які були примусово переміщені. Вони втрачають свою мову, традиції, звичаї та історію, що призводить до знищення культурного різноманіття.
Таким чином, депортації є серйозним порушенням прав людини та національної самовизначеності. Вони наносять шкоду як індивідуальним особам, так і цілим народам, створюючи трауму, розриви в суспільстві та втрату культурного багатства.
4. Яким має бути суспільство, аби в ньому не відбувалися депортації?
Суспільство, в якому не відбуваються депортації, має бути побудоване на принципах прав людини, рівності та справедливості. Основні елементи такого суспільства включають:
Захист прав людини: Суспільство повинно гарантувати повагу та захист прав кожної людини, незалежно від її походження, національності або етнічності. Закони та політики повинні гарантувати свободу пересування, свободу вираження думок та право на місце проживання.
Суспільна рівність: Суспільство повинно бути побудоване на принципах рівності та відсутності дискримінації. Кожна людина повинна мати однакові можливості та доступ до ресурсів, незалежно від її походження або національності.
Міжкультурний діалог та толерантність: Суспільство повинно сприяти взаєморозумінню та співіснуванню різних культур і національностей. Міжкультурний діалог, освіта та свідомість про культурну різноманітність є важливими елементами для запобігання депортаціям.
Правова держава та відповідальна влада: Суспільство повинно мати сильну правову систему, яка гарантує рівність перед законом та забезпечує відповідальність влади. Влада повинна діяти в інтересах громадян та дотримуватися принципів справедливості та прав людини.
Економічна стабільність та розвиток: Суспільство повинно мати стабільну економічну базу та забезпечувати рівні можливості для всіх громадян. Розвиток економіки та зменшення соціальних нерівностей є важливими факторами для запобігання депортаціям.
Таке суспільство потребує активної участі громадян, які підтримують цінності прав людини та протидіють будь-яким формам дискримінації та насильства. Важливо наголошувати на значенні толерантності, рівності та гуманізму в усіх сферах суспільного життя.
Домашнє завдання
1. Пам’ять про депортації зберігається в документах, сімейних переказах, домашніх фотоальбомах, фільмах, пам’ятниках. Що б ти запропонував/запропонувала зробити для того, аби про історію депортованих народів пам’ятали у майбутньому? Напиши лист своїм іноземним одноліткам про те, чому не можна допускати депортацій у теперішньому та майбутньому
Якщо я хочу, щоб майбутні покоління пам’ятали історію депортованих народів, я б запропонував(-ла) наступні кроки:
Популяризувати історичні матеріали: Можна створювати та поширювати документальні фільми, книги, статті та інші видання, що розповідають про депортації. Це допоможе зберегти інформацію та поширити її серед широкої аудиторії.
Організовувати виставки та музейні експозиції: Створення постійних та тимчасових виставок про депортації допоможе залучити увагу громадськості та нагадати про цю трагічну подію. Також можна створити музейні експозиції, де будуть представлені артефакти й документи, пов’язані з депортаціями.
Запроваджувати меморіали: Встановлення пам’ятників, меморіальних дошок та інших символічних об’єктів на місцях, пов’язаних з депортаціями, може зберегти пам’ять про ці події. Також можна організовувати річниці та пам’ятні заходи, присвячені депортаціям, для вшанування пам’яті жертв та підтримки суспільного обговорення.
Включення в шкільну програму: Важливо включити історію депортацій в шкільну навчальну програму, щоб молодше покоління мало можливість дізнатися про ці події та їх наслідки. Це можна зробити через спеціальні уроки, проекти або екскурсії до місць, пов’язаних з депортаціями.
2. На основі матеріалу параграфа визнач причини та умови депортацій кримських татар та українців
Депортації кримських татар та українців були спричинені різними факторами та умовами. Основні причини та умови депортацій включають:
Політичні мотиви: Кримські татари та українці були сприйняті як потенційні вороги або загрози для політичного режиму, що спонукало владу до проведення депортацій.
Етнічні та національні: Депортації були часто проведені з метою етнічної або національної чистки. Влада намагалася змінити етнічний склад певного регіону або розірвати зв’язки між національними групами.
Політика асиміляції: Іноді депортації проводилися з метою примусової асиміляції. Влада намагалася змусити кримських татар та українців прийняти іншу культуру, мову та ідентичність. Це було спрямовано на знищення їхньої національної самосвідомості та заборону розповсюдження їхньої мови та культури.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter