ГДЗ Україна і світ. Вступ до історії та громадянської освіти 6 клас. Підручник [Кафтан М.В., Костюк І.А., Новікова К.О.] 2023

1. Пригадай з матеріалів 5 класу, які професії зникли з часом. Чому так сталося?
Згідно з наведеними джерелами, деякі професії зникли внаслідок технологічного прогресу та змін у суспільстві. Ось декілька прикладів:
Писарі були поширені в середньовіччі та ранньому новому часі. Вони володіли навичками читання, письма та копіювання текстів. З розвитком друкарства та поширенням освіти потреба в писарях зникла.
Ліхтарники запалювали газові ліхтарі для освітлення вулиць. З винаходом електричного освітлення ця професія стала непотрібною.
Телефоністки вручну з’єднували абонентів на телефонних станціях. Автоматизація телефонного зв’язку зробила їх роботу зайвою.
Отже, основними причинами зникнення професій є автоматизація, розвиток технологій та зміна суспільних потреб. Деякі професії просто втратили актуальність у сучасному світі.
2. Як ти гадаєш, навіщо людям дозвілля? Чому дехто обирає активний відпочинок, дехто — пасивний?
На мою думку, людям потрібне дозвілля для:
Відновлення сил та енергії. Робота чи навчання вимагають багато зусиль, тому люди потребують часу на відпочинок, щоб відновитися фізично та психологічно.
Розвитку особистості та реалізації інтересів. У вільний час люди можуть займатися улюбленими справами, розвивати свої здібності та захоплення.
Спілкування та розваг. Дозвілля дає можливість приємно провести час з друзями, родиною, отримати задоволення.
Дехто обирає активний відпочинок (спорт, туризм, танці тощо), оскільки це дозволяє їм реалізувати фізичну енергію, бути в тонусі. Інші ж надають перевагу пасивному дозвіллю (читання, перегляд фільмів, комп’ютерні ігри) для розслаблення та відновлення сил. Вибір залежить від характеру, смаків та потреб конкретної людини. Головне, щоб дозвілля приносило задоволення!
3. Яка з думок тобі ближча? Як ти гадаєш, чому заможний грецький філософ і селяни по-різному ставляться до праці?
На мою думку, обидві позиції мають рацію, але в різних контекстах.
Аристотель висловлювався з позиції заможної людини, яка не мусить щодня тяжко працювати, аби забезпечити собі харчування та житло. Тому для нього праця була лише засобом для комфортного дозвілля.
Натомість українські селяни знали ціну важкій фізичній праці і тяжкому життю. Для них навіть невелика, але регулярна робота була запорукою виживання. Тому вони не могли дозволити собі “велике безділля”.
Отже, ставлення до праці залежить від життєвих обставин людини. Заможним праця потрібна для комфорту, бідним – для виживання. Сучасне суспільство намагається знайти баланс, де праця – це не лише заробіток на хліб, а й можливість самореалізації та розвитку. А дозвілля допомагає відновити сили для нових звершень.
4. Чи здивувала тебе тривалість праці в різні часи? Що ти про це думаєш? Чи маємо ми зараз працювати більше або менше?
Так, цікаво дізнатися про різну тривалість робочого часу в різні історичні епохи.
На мою думку, оптимальна тривалість робочого часу залежить від багатьох факторів – рівня розвитку технологій, економічної ситуації, культурних особливостей суспільства тощо.
З одного боку, завдяки технологічному прогресу людство може дозволити собі працювати менше, ніж 200 чи 100 років тому. Але з іншого боку, в сучасному глобалізованому світі конкуренція змушує людей і компанії працювати більше.
На мою думку, ідеальний баланс – це гнучкий графік, за якого людина сама може регулювати своє робоче навантаження залежно від потреб і можливостей. Головне, щоб це не шкодило здоров’ю та особистому життю. А для цього потрібна розвинена культура праці та соціальний захист з боку держави.
5. Спираючись на матеріали нижче, розкажи, як змінювалися умови праці людства. Спробуй передбачити, скільки годин на день працювали люди в різні часи.
Спираючись на надані матеріали, можна простежити таку еволюцію умов праці людства:
До середини XVIII століття люди в основному працювали вдома або поруч з домом. Діти допомагали батькам. Поширеним було рабство. Скоріше за все, робочий день був довгим – можливо, 12-14 годин.
Під час промислової революції у XVIII-XIX століттях починається масове використання машинної праці замість ручної. Люди працювали по 12-16 годин на добу. Широко використовувалася дитяча праця.
Наприкінці XIX століття під час енергетичної революції з’являється багато нових професій. Скоріше за все, робочий день скоротився до 12-14 годин.
У першій половині XX століття під час світових воєн на виробництві працюють жінки. Профспілки борються за покращення умов праці, тому робочий день скорочується до 10-12 годин.
У другій половині XX століття під час інформаційної революції знову з’являється багато нових професій. Робочий день становить 8-10 годин.
У XXI столітті через пандемію поширюється віддалена робота. З’являються нові способи заробітку, пов’язані з ІТ-технологіями. Робочий день у середньому становить 8 годин, але з розвитком віддаленої роботи він стає більш гнучким.
Отже, з часом відбувається скорочення робочого дня – з 12-18 годин до 8 годин. Розвиток технологій призводить до появи нових професій і способів заробітку. Умови праці покращуються завдяки боротьбі профспілок.
6. Порівняй тексти про дозвілля в Давній Греції та в сучасній Україні. Що спільного, а що відмінного в тому, як розважалися люди 2,5 тисячі років тому і зараз?
Отже, порівнюючи тексти про дозвілля в Давній Греції та в сучасній Україні, можна побачити як спільне, так і відмінне.
Спільним є те, що і в давнину, і зараз люди полюбляють різні розваги – спорт, мистецтво, ігри. Також у всі часи діти гралися з іграшками.
Відмінне полягає в тому, що в Давній Греції дозвіллям могли займатися лише заможні вільні громадяни, а бідніші верстви населення мусили працювати. В сучасній Україні розваги доступні для більшості людей.
Ще одна відмінність – в античних Греції спорт і мистецтво розглядалися як шлях задобрити богів, а зараз це хобі й спосіб проведення вільного часу.
Крім того, в наш час з’явилося багато нових розваг, пов’язаних з технологічним прогресом – фільми, серіали, комп’ютерні ігри, інтернет тощо. А окремі стародавні забави, наприклад деякі настільні ігри, зникли.
Отже, попри певну схожість, дозвілля в Давній Греції й в сучасній Україні досить сильно відрізняється. Це пов’язано як з соціально-економічними змінами в суспільстві, так і з науково-технічним прогресом.
7. Прочитай описи ігор. Чи змінилися вони за час існування?
Так, деякі ігри зазнали змін з часом, в той час, як інші залишилися майже незмінними.
Гра тлачтлі з Джерела 1 існувала ще 4000 років тому і, скоріш за все, не змінилася з часом. Адже основне завдання – закинути м’яч у кам’яне кільце – лишається незмінним.
Натомість футбол з Джерела 2 виник відносно недавно, у 19 столітті. З того часу він набув величезної популярності й поширився майже по всіх країнах світу. Правила гри також удосконалювалися, але основа лишилася тією самою – забити м’яч у ворота суперника.
Гра “в гумки” з Джерела 3 була дуже популярна у 1960-х роках, але зараз втратила актуальність. Правила гри не змінилися, проте кількість гравців значно зменшилася.
Отже, деякі ігри, як тлачтлі, практично не зазнали змін тисячоліттями. Інші, як футбол, розвивалися і набували популярності. А окремі, на кшталт гри “в гумки”, втрачали актуальність з часом.
Підсумкові запитання і завдання
1. Як змінювалася тривалість робочого дня в різні часи? З чим це пов’язано?
Тривалість робочого дня змінювалася упродовж історії під впливом різних факторів:
У давні часи робочий день був дуже тривалим – 12-16 годин, особливо в період сільськогосподарських робіт. Це було пов’язано з низькою продуктивністю праці і необхідністю виконати великий обсяг робіт вручну.
У період промислової революції тривалість робочого дня залишалась дуже великою – до 14 годин на день. Попри механізацію виробництва, умови праці були важкими.
У 19 столітті під тиском профспілкового руху почав скорочуватись робочий день. У багатьох країнах були прийняті закони про обмеження тривалості робочого часу для дорослих і дітей.
У 20 столітті тривалість робочого дня скоротилася до 8 годин в більшості розвинутих країн. Це стало можливим завдяки підвищенню продуктивності праці.
Сьогодні середня тривалість робочого тижня у світі становить 40 годин. В деяких країнах розглядається можливість переходу на скорочений робочий день.
2. Наведи кілька прикладів технологічних змін, які вплинули на спосіб праці людей
Ось кілька прикладів технологічних змін, які вплинули на спосіб праці людей приблизно 1000 років тому:
Винахід плуга – залізний плуг дозволив ефективніше обробляти землю і підвищити врожайність. Це дало можливість фермерам обробляти більше землі і виробляти більше їжі.
Вітряні і водяні млини – використання сили вітру і води для помелу зерна замість ручних жорен дозволило швидше переробляти зерно на борошно.
Верстат для ткацтва – механічний ткацький верстат прискорив процес виробництва тканини. Ручне ткацтво було дуже трудомістким.
Винахід кінної упряжі – дозволив використовувати силу коней в сільському господарстві для оранки та транспортування вантажів.
Поява ремісничих цехів – концентрація ремісників в цехах підвищила продуктивність праці в порівнянні з індивідуальними майстернями.
3. У що грали люди кілька тисяч років тому? Як ти вважаєш, як вони придумували ігри?
Домашнє завдання
1. Полічи, скільки годин на тиждень ти проводиш за шкільними уроками та домашнім завданням. Чи дуже відрізняється результат від середнього показника “40 робочих годин на тиждень”?
Ось мій розрахунок:
Щоденні уроки в школі: приблизно по 6 годин, що становить 30 годин на тиждень (5 днів по 6 годин).
Домашні завдання: щодня приблизно по 1-2 години, що становить 5-10 годин на тиждень. Разом – 35-40 годин на тиждень.
Так, це 40 робочих годин на тиждень. Але для учня це вже досить навантаження, особливо якщо врахувати, що окрім навчання потрібно ще й відпочивати та займатися іншими справами.
2. Розпитай дорослих і уклади лінію часу професій твоєї родини. Які висновки ти можеш зробити, розглядаючи її?
Ось лінія часу професій моєї родини, яку я склав(ла), розпитавши дорослих:
Прадідусь Іван:
1930-1960 рр. – колгоспник
Прабабуся Марія:
1940-1970 рр. – доярка в колгоспі
Дідусь Петро:
1970-2000 рр. – водій вантажівок
Бабуся Оксана:
1975-2005 рр. – продавчиня в магазині
Тато Максим:
2000-2023 рр. – інженер-програміст
Мама Ірина:
2005-2023 рр. – вчителька початкових класів
Висновки:
Раніше в моїй родині переважали професії, пов’язані із сільським господарством та фізичною працею.
З часом з’явилися нові технічні та інтелектуальні професії, пов’язані з розвитком технологій та суспільства.
Жінки теж почали обирати професії, які раніше вважалися чоловічими, наприклад водій.
Вибір професії часто залежить від умов життя та епохи.
Отже, лінія часу демонструє, як змінювалися професії в моїй родині з часом. Це допомагає краще зрозуміти тенденції на ринку праці.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 38 39 40 41 42 43 44 45 46 ... 52

ГДЗ 6 клас Підручник Історія України Всесвітня історія 2023 Світич Кафтан Костюк Новікова Україна і світ Вступ до історії та громадянської освіти Інтегрований курс