ГДЗ Географія 7 клас. Підручник [Бойко В.М., Міхелі С.В.] 2020

- Континентальна (материкова) земна кора значно товща — від 30 км до 75 км (під найвищими горами). У ній є всі три шари порід — базальтовий, гранітний та осадовий.

- Океанічна земна кора тонка — завтовшки лише 5—20 км. Її особливістю є відсутність гранітного шару. Осадовий шар, який має невелику товщину, залягає там безпосередньо над базальтовим.

У XX ст. з’явилися нові уявлення про рух материків. Вже відомо, що земна кора разом з частиною верхньої мантії не є суцільним покриттям нашої планети. Вона розбита глибокими розломами на величезні блоки — літосферні плити завтовшки 50–250 км. Більшість плит охоплюють як материкову, так і океанічну земну кору, тому їх межі не збігаються з обрисами сучасних материків.

Унаслідок обертання Землі навколо своєї осі та внутрішніх процесів у її надрах в’язка речовина мантії, на якій розташовані материки, здатна «текти». Тому літосферні плити постійно рухаються по поверхні мантії (астеносфері). Вони ніби плавають, як гігантські крижини на поверхні води.

На дні океану ніби працює гігантський конвеєр, що пересуває ділянки з молодою корою від місця їх зародження до материкових околиць океану. Швидкість руху при цьому невелика, новоутворені ділянки кори досягають берегів через 150—200 млн років. Пройшовши цей шлях, вони стикаються із плитами з материковою корою і як щільніші та важчі занурюються під неї. «Пірнаючи» під материк, океанічна кора знову потрапляє в мантію і розплавляється. Так відбувається кругообіг речовин на Землі.

Улоговина — зниження на земній поверхні, замкнуте майже з усіх сторін. Розрізняють улоговини тектонічного, просадного та іншого походження. Форма улоговини округла, рідше витягнута.

Через рух тектонічних плит, коли дві плити загинаються донизу.