ГДЗ Інформатика 7 клас. Підручник [Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.] 2020

Побудову інформаційної моделі виконують за таким алгоритмом:

• визначають мету створення моделі;

• визначають предметну область дослідження, для якої створюється модель;

• виділяють основні властивості об’єкта або явища, які е суттєвими для дослідження;

• встановлюють зв’язки між значеннями вибраних властивостей, між даним об’єктом та іншими об’єктами предметної області, які є суттєвими для дослідження;

• вибирають форму подання інформаційної моделі;

• вибирають засіб, з використанням якого буде подано модель;

• зображують модель відповідно до вибраної форми подання, відобразивши в ній суттєві властивості та встановлені зв’язки.

У наш час подання інформаційної моделі можна також виконувати на комп'ютері з використанням різноманітних програмних засобів. Для словесного подання моделей можна використати текстові процесори, для графічного - графічні редактори.

3. Для яких форм подання інформаційних моделей використовуються текстові процесори? Наведіть приклади.

Текстові процесори застосовують для словесного подання моделей, проте використавши засоби текстового процесора, у файл можна помістити формули, рисунки, схеми, таблиці, подавши інформаційні моделі у графічній, структурній та інших формах. Наприклад, якщо потрібно побудувати інформаційну модель піраміди, то у текстовому процесорі можна задати її опис, вставити фото чи рисунок, формулу для обчислення об’єму тощо.

4. Для яких форм подання інформаційних моделей використовуються графічні редактори? Наведіть приклади.

Графічні редактори використовують для графічної форми подання інформаційних моделей. Наприклад, щоб створити інформаційну модель стадіону, у графічному редакторі можна нарисувати його план.

Редактори презентацій використовують для словесної, структурної, математичної та спеціальної форм подання інформаційних моделей. Наприклад, щоб створити інформаційну модель класу, у презентації можна використати коротку текстову характеристику класу, групове фото, таблицю з розкладом занять на рік, діаграму «Наші успіхи» тощо.

Вибір форми подання інформаційної моделі залежить від мсти створення і використання моделі.

Для інформаційної моделі, яка відображатиме результати дослідження захоплень учнів нашого класу, доцільно використати словесну форму (описати захоплення учнів класу), графічну форму (продемонструвати фото захоплень учнів класу), структурну (побудувати діаграму захоплень учнів класу).

Інформаційна модель після завершення туристичного походу буде більш повною, оскільки її можна доповнили фотографіями (графічна форма), враження (словесна форма), звітом щодо використання коштів (математична форма) тощо.

Математична модель — система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

На етапі дослідження об’єкта моделювання потрібно виконати наступні дії:

• аналіз взаємодії об’єкта з зовнішнім середовищем, виділення характеристик вхідних впливів та реакції об’єкту, класифікація їх на вимірні та невимірні, керуючі та перешкоди;

• проведення декомпозиції та дослідження внутрішньої структури об’єкту;

• дослідження порядку функціонування об’єкту, виявлення зв’язку між входом та виходом, формування множини станів об’єкту;

• збір та перевірка існуючих експериментальних даних про об’єкти-аналоги, проведення, при необхідності, додаткових експериментів;

• класифікація об’єкта моделювання на стаціонарний чи нестаціонарний, визначення міри впливу випадкових факторів на об’єкт та порядку нелінійності зв’язків між характеристиками об’єкту;

• аналітичний огляд літературних джерел, аналіз та порівняння побудованих раніше моделей подібних об’єктів;

• аналіз та узагальнення всього накопиченого матеріалу, розроблення загального плану створення математичної моделі.

- В деяких випадках дослідження внутрішньої будови та порядку функціонування об’єкта моделювання неможливе або економічно недоцільне. Тому можливо розглядати об’єкт як „чорний ящик”, стосовно якого нам відомі лише його входи та виходи.

- На підставі аналізу об’єкту моделювання формується змістовна постановка моделювання, в якій мають бути зазначені:

• мета моделювання;

• тип моделі;

• вимоги до адекватності моделі та якості розв’язку.

Для математичної моделі обирається один з методів розв’язку, який дозволяє при заданих значеннях вхідних змінних отримати значення вихідних змінних. Вибір методу обґрунтовується на підставі властивостей моделі, даних про точність вимірювання значень змінних, вимог до точності та швидкості отримання розв’язку.

Необхідною умовою для переходу від дослідження об’єкта до дослідження моделі і подальшого перенесення результатів на об’єкт моделювання є вимога адекватності моделі об’єкту. Адекватність – це відтворення моделлю з необхідною повнотою всіх властивостей об’єкта, важливих для цілей даного дослідження. Як правило, адекватність моделі визначається на підставі статистичних оцінок розбіжностей значень вихідних змінних моделі та об’єкту при однакових значеннях вхідних змінних, розрахованих за результатами серії експериментів на об’єкті моделювання.