ГДЗ Інформатика 7 клас. Підручник [Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А.] 2024
17.11.2024,
7 Клас / Інформатика,
77,
0
2.2. Мова програмування PYTHON. Середовище створення проєктів IDLE. Створення лінійних проєктів
Дайте відповіді на запитання1. Які складові частини вікна створення проєкту і для чого призначена кожна з них?
Вікно створення проєкту в середовищі розробки (IDE) або в Python має кілька важливих складових частин:
- Робоча область (Editor): Це основне місце для написання коду. Тут програміст може писати та редагувати програми.
- Термінал або консоль (Terminal/Console): Для виведення результатів виконання програми або для введення команд безпосередньо в середовище розробки.
- Панель інструментів (Toolbar): Сюди входять кнопки для запуску, зупинки програми, збереження файлів та інші функції управління.
- Вікно проектів (Project Explorer): Відображає структуру файлів і папок проєкту, що дозволяє швидко знаходити необхідні файли та модулі.
- Панель помилок (Error Panel): Відображає помилки під час виконання програми або синтаксичні помилки.
- Налагоджувач (Debugger): Дозволяє запускати програму по кроках, встановлювати точки зупину та перевіряти значення змінних під час виконання.
2. Як зберегти проєкт на носії?
1. У середовищі розробки або текстовому редакторі оберіть опцію Зберегти (Save) або Зберегти як (Save As).
2. Виберіть місце на комп'ютері (або іншому носії даних), куди потрібно зберегти проєкт.
3. Виберіть формат файлу (якщо необхідно) і натисніть кнопку Зберегти.
Зазвичай проєкт складається з декількох файлів, тому важливо зберігати всі необхідні файли та структуру папок, щоб не втратити дані.
3. Що визначає тип змінної? Які типи змінних ви знаєте?
Тип змінної визначає, який тип даних вона може зберігати. Він впливає на те, які операції можна виконувати над змінною та скільки пам'яті потрібно для її зберігання. Основні типи змінних:
- int (ціле число): зберігає цілі числа (наприклад, 5, -12).
- float (число з плаваючою точкою): зберігає числа з десятковою частиною (наприклад, 3.14, -2.5).
- str (рядок): зберігає текстові дані, які складаються з букв, цифр та символів (наприклад, "Hello", "123").
- bool (логічний тип): зберігає два значення: True або False (наприклад, результат порівняння).
- list (список): зберігає впорядковані колекції елементів різних типів (наприклад, [1, 2, 3]).
- tuple (кортеж): схожий на список, але незмінний (наприклад, (1, 2, 3)).
- dict (словар): зберігає пари ключ-значення (наприклад, {"name": "John", "age": 25}).
4. Який загальний вигляд команди присвоювання в мові програмування Python?
Команда присвоювання в Python має вигляд:
```python
змінна = значення
```
Наприклад:
```python
x = 10
name = "Alice"
```
Вона присвоює значення змінній.
5. У чому полягає лінійний запис математичних виразів? Наведіть приклади.
Лінійний запис математичних виразів — це запис, де операції виконуються по черзі зліва направо або з урахуванням пріоритету операцій (за правилами математичної нотації). Приклади:
- 10 + 5 * 2: Тут спочатку виконується множення, а потім додавання (відповідно до порядку операцій).
- (3 + 4) * 5: Спочатку виконується операція в дужках, а потім множення.
- x = (a + b) * c: Виконання дій згідно з пріоритетом: спочатку додавання, потім множення.
6. Яка команда використовується для введення значень вхідних даних?
Для введення вхідних даних в Python використовується команда input():
```python
name = input("Enter your name: ")
age = input("Enter your age: ")
```
Команда input() дозволяє користувачу ввести дані, а результат зазвичай зберігається у вигляді рядка (str). Якщо потрібно зберігати числа, їх потрібно перетворювати, використовуючи функції int() або float().
7. Яка команда використовується для виведення результатів?
Для виведення результатів в Python використовується команда print():
```python
print("Hello, world!")
print("Your age is:", age)
```
Функція print() виводить на екран значення, яке передано їй як аргумент.
Обговоріть і зробіть висновки
1. У мові програмування Python тип змінних нефіксований, його можна змінювати під час виконання проєкту. А в деяких інших мовах програмування, наприклад Object Pascal, тип змінних фіксований, його не можна змінити під час виконання проєкту. Які, на ваш погляд, переваги та недоліки кожного з цих підходів до визначення типів змінних?
Визначення типів змінних у мовах програмування може значно впливати на зручність розробки, гнучкість коду, а також на його ефективність і надійність. Розглянемо переваги та недоліки двох підходів: нефіксованих (динамічних) типів змінних, як у Python, та фіксованих (статичних) типів змінних, як у Object Pascal.
Переваги нефіксованих (динамічних) типів:
1. Гнучкість:
- У Python можна змінювати тип змінної під час виконання програми, що дає розробникам велику свободу у виборі і маніпуляціях з даними. Наприклад, одна й та сама змінна може бути спочатку цілим числом, а потім стати рядком або списком, в залежності від контексту.
2. Швидкість розробки:
- З оскільки немає необхідності чітко визначати типи змінних при їх оголошенні, програмістам не потрібно витрачати час на їх явне вказування. Це може значно пришвидшити процес розробки, особливо в прототипах або при невеликих проєктах.
3. Менше коду:
- Оскільки мова не вимагає явного вказування типів, код стає коротшим та більш компактним, що підвищує зручність роботи.
Недоліки нефіксованих (динамічних) типів:
1. Помилки на етапі виконання:
- Оскільки тип змінної визначається під час виконання програми, це може призвести до помилок, які виникають тільки тоді, коли виконання досягає того місця в коді, де змінна змінює тип. Наприклад, можна спробувати виконати арифметичну операцію з рядком, що викличе помилку в програмі.
2. Менша ефективність:
- Динамічна типізація може знижувати швидкість виконання програми, оскільки під час виконання потрібні додаткові перевірки типів змінних, що призводить до більшого навантаження на систему.
3. Відсутність чіткої структури коду:
- Динамічна типізація може ускладнити розуміння коду, оскільки типи змінних можуть змінюватися без попереджень, що ускладнює читання та обслуговування коду, особливо у великих проєктах.
Переваги фіксованих (статичних) типів:
1. Безпека типів:
- У мовах з фіксованою типізацією, таких як Object Pascal, тип змінної встановлюється на етапі компіляції. Це дозволяє виявити помилки типу на ранньому етапі, до того як програма буде виконана, що підвищує надійність програми.
2. Продуктивність:
- Статична типізація дозволяє компілятору оптимізувати код для кращої продуктивності. Оскільки типи змінних відомі заздалегідь, компілятор може застосовувати більш ефективні оптимізації, ніж в динамічно типізованих мовах.
3. Чіткість і структурованість коду:
- Вказування типу змінних на етапі оголошення робить код більш чітким і структурованим. Це також допомагає в командній розробці, оскільки інші програмісти одразу розуміють, які типи даних повинні бути передані в функції чи методи.
Недоліки фіксованих (статичних) типів:
1. Менша гнучкість:
- Фіксовані типи змінних обмежують гнучкість. Наприклад, неможливо змінити тип змінної під час виконання програми. Якщо програма потребує використання різних типів даних в межах однієї змінної, це може вимагати створення додаткових змінних чи складних типів даних.
2. Збільшення обсягу коду:
- Оскільки типи змінних потрібно вказувати явно, це може збільшувати кількість коду. У великих проєктах це може ускладнити підтримку та розширення програм.
3. Збільшення часу на розробку:
- Програмістам потрібно більше часу для визначення типів змінних та їх взаємодії, що може уповільнити процес розробки, особливо на етапі створення прототипів.
Висновок:
- Динамічна типізація (як у Python) підходить для невеликих проєктів, швидкої розробки, де важлива гнучкість і мінімізація коду. Вона чудово підходить для прототипів, досліджень і для ситуацій, коли тип змінних може змінюватися в залежності від контексту.
- Статична типізація (як у Object Pascal) є корисною для великих, складних проєктів, де важливі надійність, безпека типів і продуктивність. Вона забезпечує більшу передбачуваність коду і допомагає уникнути багатьох типових помилок на ранніх етапах розробки.
Вибір між цими підходами залежить від конкретних потреб проєкту та команди розробників.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter