ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Сорочинська Н.М., Гісем О.О.] 2020
06.09.2022,
7 Клас / Історія України,
19 147,
2
§ 12. Причини дроблення Русі-України. Розвиток Київського, Переяславського і Чернігово-Сіверського, Галицького і Волинського князівств
1. Які причини жорстокої міжусобної боротьби між князями у другій половині XII — на початку XIII ст.?Причини
• Великі простори держави та етнічна неоднорідність населення
• Посилення боярства, яке ставило місцеві інтереси вище загальнодержавних
• Розвиток і піднесення удільних князівств і земель, що спричиняло виникнення місцевого сепаратизму і загострення міжкнязівських взаємин
• Зміна торговельної кон’юнктури, унаслідок чого Київ утратив роль центру торгівлі, а Західна Європа стала безпосередньо торгувати з Близьким Сходом
• Посилення експансії кочовиків на руські землі
2. Назвіть імена наймогутніших князів другої половини XII — першої половини XIII ст.
Андрій Боголюбський, Юрій Долгорукий, Святослав Всеволодович, Рюрик Ростиславич, Володимир Глібович, Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславич.
3. Під яким роком в історичних джерелах уперше згадується назва «Україна»?
1187 р.
4. Укажіть важливі епізоди політичної історії Київського, Чернігово-Сіверського і Переяславського, Галицького і Волинського князівств. Визначте наслідки цих подій для удільних князівств. Відповідь оформіть у вигляді таблиці.
Князівство | Політичний розвиток | |
Київське | Боротьба за Київ завжди набувала загальнодержавного масштабу. Лише за одне століття (1146-1246 рр.) київський престол 46 разів переходив від одного князя до іншого. У 40-х рр. XII ст. розгорнулася жорстока боротьба за київський престол між родами Мономаховичів і Ольговичів, а потім між різними гілками Мономаховичів. У такій княжій колотнечі фактичними господарями Києва стали бояри. Вони виганяли або вбивали небажаних князів, запрошуючи на престол свого князя. Зрештою київські бояри погодилися на співправління двох князів із різних княжих родів. Ця система в останній чверті XII ст. забезпечила місту відносний спокій і розвиток. Такими співправителями стали Святослав Всеволодович (належав до роду Ольговичів) (1177-1194 рр.) і Рюрик Ростиславів (належав до роду смоленських Ростиславичів) (1180-1202 рр.). | |
Чернігово-Сіверське | Найвідомішим чернігівським князем був Михайло Всеволодович (1224-1234 рр.). Він намагався захопити галицький і київський престол, вівши боротьбу з Данилом Романовичем. Володимиром Рюриковичем і Ярославом Всеволодовичем. У 1238 р. на короткий час Михайло Всеволодович став київським князем. Однак у 1239 р. під час монгольської навали він втік до Угорщини. Тоді його володіння були захоплені та поділені між князями. | |
Галицьке | Найбільшої могутності Галицьке князівство цосягло за часів правління сина Володимирка Ярослава (1152-1187 рр.). До Галицького князівства були приєднані землі аж до пониззя Дунаю, що відкривало нові горговельні шляхи по Дністру та Дунаю і сприяло розвитку міст. Ярослав вів боротьбу з половцями, будував укріплені міста на кордонах галицької землі. До середини 80-х рр. XII ст. Ярослав, якого прозвали Осмомислом (тобто багатодумним), став найвпливовішим князем на Русі. | |
Волинське | Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136-1142, 1146-1154 рр. За об’єднання і зміцнення Волинського князівства боролися його син Мстислав Ізяславич (1154-1170 рр.)» а також його наступник Роман Мстиславич (1170-1205 рр.). якому довелося відіграти вирішальну роль у подальшій долі Волинського і Галицького князівств та всієї Південно-Західної Русі. |
Ще до входження до складу Русі в Галичині існувало державне утворення хорватів, сформувалася власна владна верхівка, яка стала основою для майбутнього багатого й могутнього боярства. Бояри завжди прагнули зберегти свій вплив, тому часто чинили супротив князівській владі.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter