ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Сорочинська Н.М., Гісем О.О.] 2020

2. Які факти дозволяють зробити висновок, що Великий князь Київський наприкінці X — у першій половині XI ст. був головною фігурою системи державної влади?
Наприкінці X - у першій половині XI ст. формою державного правління Київської держави стала монархія з одноосібною владою великого київського князя. Він був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені, а також зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу і військову владу. Ним установлювалися правові норми.
3. Чим відрізняється помісна форма землеволодіння від вотчинної?
Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби, на думку деяких дослідників, виникла на Русі з XII ст. Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.
4. Які фактори позитивно впливали на розвиток господарства Київської держави, а які її стримували?
Наприкінці X - у першій половині XI ст. провідною галуззю господарства Київської держави залишалося, як і раніше, сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство. Успішно розвивалося присадибне тваринництво: на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі - свиней, коней, кіз, овець. Займалися також і птахівництвом. Серед промислів найпоширенішими були мисливство, рибальство і бортництво. Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. Київській державі існувало понад 60 видів ремесел. Важливу роль у господарському розвитку Русі відігравала торгівля. Розвиток торгівлі зумовив пожвавлення грошового обігу. Використовували арабські, візантійські та західноєвропейські монети.
5. За допомогою додаткових джерел охарактеризуйте становище основних верств населення Київської держави.
Суспільство Київської держави поділялося на панівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної - міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь (холопи). Найбільшу частину населення становили смерди - особисто вільні селяни- общинники, що мали власне господарство, земельні наділи й сплачували данину князю. Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Зовсім безправною була дворова челядь і холопи. У складі міщан переважну більшість становили вільні ремісники і торговці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст.
6. Яку роль у господарському житті відігравали міста Русі? Порівняйте міста Русі й Західної Європи. Що спільного і відмінного? Відповідь оформив у вигляді таблиці.
Міста виникали здебільшого на основі племінних центрів - городищ. За сприятливих політичних та господарських обставин укріплені поселення - центри державної влади - набували значення осередків ремесла й торгівлі, ставали центрами відправлення релігійних культів і місцем оборони від нападників. Великі міста складалися зазвичай з трьох частин. Перша - це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя - сторони, або кінці. їх заселяли ремісники певної спеціальності.
7. Як ви вважаєте, чому власні монети на Русі стали карбувати лише за князя Володимира Великого?
Спершу в обігу в руських землях були карбовані гроші інших держав - здебільшого арабські срібні монети дирхеми. Перший почав карбувати златники й срібляники Володимир Великий. Згодом й інші князі карбували монети. Проте всі ці монети не відіграли особливої ролі в господарському житті Русі. Від середини 11 ст. набули поширення гроші у вигляді зливків срібла усталеної маси та форми - гривні.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 22

ГДЗ Підручник 7 клас Історія України Сорочинська Гісем 2020 Богдан