ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2020

Утворення Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави – 1199 р.

Битва союзного війська русичів і половців проти монголів на р. Калці – 1223 р.

Облога й розорення Києва військами хана Батия – 1240 р.

Навесні 1239 р. монголи попрямували на південний захід. Першим на їхньому шляху був Переяслав.

Наприкінці 1239 р. монгольська кіннота вдерлася в Крим.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто.

Орда - у Х-ХУІІІ ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Деякі успішні орди утворювали держави - ханства.

За обчисленням і збиранням данини наглядали монгольські урядовці - баскаки.

Ярлики - грамоти-дозволи на володіння землями.

Монгольську імперію було переділено на чотири частини (улуси).

У 30-х роках XIII ст. онук Чингісхана Батий продовжив завоювання діда й разом із монгольським військом вторгся на територію Русі-України. Під тиском орди у 1239 р. впали Переяслав і Чернігів, а 1240 р. - і Київ. Кількамісячна облога Києва військами Батия увійшла в історію як одна із найбільш відчайдушних і кривавих подій в історії Русі. Київ було знищено майже ущент разом із населенням міста.

Наприкінці 1240 р. основні сили монголів на чолі з ханом Батиєм підступили до Києва й оточили місто. Ви вже знаєте, що Київ тоді перебував під владою Данила Романовича. Тож обороною міста від монгольської навали випало опікуватися тисяцькому князя - воєводі Дмитру. Такої великої армії для захоплення одного міста Бату не збирав ні до, ні після штурму Києва. Про тривалість облоги Києва, так само як і про точну дату падіння міста, у писемних джерелах збереглися різні свідчення. За одним літописним списком, монголи узяли Київ на Миколин день, тобто 6 (за «новим стилем» - 19) грудня 1240 р. В іншому списку дату не вказано, а лише зазначено, що місто трималося 10 тижнів і чотири дні. У будь-якому разі облога була тривалою, а штурм - запеклим.

Унаслідок монгольської навали землі Південно-Західної Русі територіально не увійшли до складу Золотої Орди, проте потрапили у васальну залежність від монголів. Відтак, руські князі перестали бути повноправними володарями на власних землях і перетворилися на намісників монгольських ханів. їх призначали в Сараї ханськими ярликами - грамотами-дозволами на володіння землями. Ярлики іноді давали князям право збирати на підвладних землях данину - ясир на користь хана. За свідченням джерел, монголи вимагали від усього населення сплати десятої частини - як продуктами та майном, так і, власне, людьми. До страшної «людської десятини» потрапляли й ті, хто не міг віддати встановлену данину.

Перевага монголів у чисельності, військовому вишколі та озброєнні

Землі Русі-України після розорень і пограбувань потрапили у васальну залежність від Золотої Орди. Руське населення потерпало від податків і поборів, князі - від обов'язку купувати дозвіл на правління (ярлик) і брати участь у військових походах на користь монголів. Київщина, Чернігівщина й Переяславщина перестали існувати як самостійні держави. Проте Галицько-Волинське князівство зусиллями князя Данила Романовича продовжило державотворчі традиції Русі.