ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024

ДОСЛІДІТЬ
Які з характеристик можна віднести до розвитку Волинського й Галицького князівств, а які — до Київського, Чернігівського та Переяславського князівств періоду роздробленості? Чому ви так думаєте? Підтвердьте свої припущення фактами. Які наслідки це мало для майбутнього розвитку Волинського й Галицького князівств? Чому?
Київське, Чернігівське та Переяславське князівства
Об’єкт постійних набігів кочовиків
Занепад торгівлі через зміну торговельних шляхів
Міжусобиці князів
Відтік населення з південних регіонів
Волинське й Галицьке князівства
Важкодоступні для кочовиків
На перехресті торговельних шляхів до Європи
Віддалені від боротьби за київський престол
Мали родовища солі
Наслідки для Волинського й Галицького князівств
Економічне зростання
Політична стабільність
Культурний розвиток
Об’єднання в Галицько-Волинську державу
Ці фактори дозволили Галицько-Волинському князівству стати спадкоємцем Києва та зберегти українську державність після монголо-татарської навали.
1. Якими були передумови об’єднання Волинського й Галицького князівств
Чому, на відміну від інших князівств Русі-України, відбулося об’єднання Волинського та Галицького князівств? Якими були передумови об’єднання Волинського та Галицького князівств?
Об’єднання Волинського та Галицького князівств стало можливим завдяки культурному зближенню через поширення християнства, розвитку міст і торгівлі, а також через міжнародні торговельні шляхи.
Передумови об’єднання Волинського та Галицького князівств:
Культурне зближення: Поширення християнства і розвиток освіти сприяли взаємодії між Волинню та Галичиною.
Економічні зв’язки: Розвиток міст і економічні контакти стимулювали торгівлю.
Міжнародні торговельні шляхи: Шляхи з Центральної Європи до Східної та з Балтійського моря до Чорного моря проходили через ці території.
Політична ситуація: Населення прагнуло покласти край князівським чварам, боярській смуті й захиститися від зовнішніх загроз, таких як Польща, Угорщина і половці.
Військова підтримка: Роман Мстиславич мав підтримку від краківського князя Лєшека Білого.
ДОСЛІДІТЬ
Із Польської хроніки кінця XII — першої чверті XIII ст. магістра Вінцента Кадлубка
Як польський хроніст характеризує князя Романа? Чому Роман шукав підтримку в польського князя Лєшека? Чому польський князь допоміг Романові? Чому галицька знать негативно реагувала на утвердження Романа правителем їхньої землі? Чи можна довіряти цьому документу? Чому?
Польський хроніст Вінцент Кадлубек характеризує князя Романа як людину, яка не знала поблажливості й була відома своїм тиранством. Роман шукав підтримку в польського князя Лєшека, оскільки не міг самостійно зрівнятися з іншими претендентами на галицький престол.
Лєшек допоміг Романові, ймовірно, через політичні інтереси та родинні зв’язки, які існували між ними.
Галицька знать негативно реагувала на утвердження Романа правителем їхньої землі, оскільки вони боялися його жорстокості та тиранічного правління, і як наслідок втрати свого впливу. Вони навіть пропонували значні багатства, щоб уникнути його влади.
Щодо довіри до цього документу, слід враховувати, що це польська хроніка, яка може мати певні упередження або суб’єктивність, відображаючи польську точку зору на події. Тому, хоча документ може містити цінну інформацію, його слід розглядати критично і в контексті інших джерел.
ДОСЛІДІТЬ
Визначте кордони Волинсько-Галицького князівства за Романа Мстиславича. Назвіть і покажіть його нову столицю. Поміркуйте, які наслідки мала зовнішня політика князівства
Волинсько-Галицьке князівство за Романа Мстиславича охоплювало території, які включали сучасні західні області України й частину сучасної Білорусі. З кордонами, що простягалися на захід до Польщі, на південь до Угорщини, на схід до Київщини, і до Турово-Пінського князівства.
Новою столицею князівства стало місто Галич.
Зовнішня політика князівства під керівництвом Романа Мстиславича була спрямована на розширення впливу на інші території Русі-України. Він проводив активну військову та дипломатичну діяльність, зокрема, заволодів Києвом і був проголошений великим князем. Роман також здійснив військову реформу, зміцнивши свою армію, що дозволило йому успішно протистояти половцям. Його політика сприяла тимчасовому об’єднанню українських земель, але після його смерті це об’єднання розпалося через відсутність сильної центральної влади.
2. Як Роман Мстиславич посилив об’єднане князівство
ПОМІРКУЙТЕ
Яку внутрішню та зовнішню політику проводив Роман Мстиславич?
Роман Мстиславич проводив активну внутрішню та зовнішню політику, спрямовану на зміцнення та розширення Волинсько-Галицького князівства.
Внутрішня політика:
Розвиток економіки та міст: Роман дбав про розвиток міст, сільського господарства, промислів, ремесел і торгівлі. Він спирався на заможні верстви населення, які підтримували його.
Контроль над боярством: Верхівка галицького боярства намагалася обмежити владу князя, але Роман виселяв ворожо налаштованих бояр або карав їх на смерть. Частину конфіскованих земель він роздавав служивим людям, що допомагало утримувати контроль над територією.
Адміністративні реформи: Роман зміцнював свою владу, роздаючи землі та посади вірним людям, що допомагало йому утримувати контроль над князівством.
Зовнішня політика:
Розширення територій: Роман прагнув поширити свою владу на інші території Русі-України. Він заволодів Києвом, де був проголошений великим князем.
Військові реформи: Для ефективнішої боротьби з половцями, Роман провів військову реформу, вдосконаливши озброєння своєї кінноти, що зробило її однією з найкращих у Східній Європі.
Дипломатичні відносини: Роман підтримував тісні дипломатичні відносини з Візантією, Угорщиною та Польщею. Він використовував як військову силу, так і дипломатичний хист для зміцнення свого впливу.
Участь у польських міжусобицях: Роман долучався до міжусобної боротьби польських феодалів, що врешті-решт завершилося для нього трагічною загибеллю в Польщі у 1205 році.
ДОСЛІДІТЬ
1. За картою (с. 112) визначте й опишіть основні напрями зовнішньої політики Романа Мстиславича.
Вище вже такі питання були.
2. Яким уявляли князя Романа автори зображень і літописів? Як характеризує князя літописець? А яким побачили його ви?
Автори зображень і літописів уявляли князя Романа як могутнього та хороброго воїна. Пам’ятник у селі Колки зображає його як величну фігуру, що підкреслює його значущість. Мініатюра, де Роман перемагає половців, показує його як переможця в битві.
Літописець описує його як “лев” і “орел”, що символізує його силу та військову майстерність.
Літописець характеризує Романа як мудрого, хороброго та безжального до ворогів правителя, який дотримувався Божих заповідей і наслідував свого предка Мономаха в боротьбі з половцями.
Я бачу князя Романа як амбітного лідера, який прагнув об’єднати руські землі під своєю владою. Його військові успіхи та дипломатичні зусилля свідчать про його прагнення зміцнити державу і забезпечити її безпеку та процвітання.
3. Як відбулося нове возз’єднання князівства за синів Романа
ПОМІРКУЙТЕ
За яких обставин було відновлено владу Романовичів над українськими землями?
Після смерті Романа Мстиславича в Україні почалася політична нестабільність, викликана боротьбою за владу між руськими князями, угорськими та польськими феодалами, а також галицьким боярством, яке не хотіло посилення княжої влади. Вдова Романа, княгиня Анна, разом з малолітніми синами Данилом і Васильком була змушена втекти до Польщі через боярські інтриги.
Досягнувши повноліття, брати почали відновлювати батьківську державу, спираючись на підтримку духівництва, середніх і дрібних бояр, а також торговельно-ремісничих верств міст.
Спочатку брати утвердилися на Волині, а потім послідовно збирали батьківські землі під свою владу. Вони відновили політичну єдність Волинської землі, приєднавши Белзьку волость, і в 1238 році Данило укріпився в Галичі, заручившись підтримкою місцевих селян і міщан. Волинь залишилася під управлінням молодшого брата Василька, який діяв спільно з Данилом
ДОСЛІДІТЬ
1. Як реагували городяни на прихід Данила до Галича? До чого закликав їх князь? Як поводилася міська верхівка? Чому?
Городяни Галича радо прийняли Данила, вважаючи його “Богом даним” правителем. Данило закликав їх не терпіти владу іноземних князів. Міська верхівка, зокрема єпископ Артемій і двірський Григорій, спочатку чинили опір, але зрозумівши, що не можуть утримати місто, змушені були визнати Данила і запросити його увійти до Галича.
2. На основі карти (с. 112) відстежте процес відновлення єдності Волинсько-Галицького князівства.
Відновлення єдності Волинсько-Галицького князівства почалося з утвердження влади Романовичів на Волині. У 1234 році вони приєднали Белзьку волость, а в 1238 році Данило зміцнив свою владу в Галичі. Після цього Романовичі розширили свої території, підкоривши Турово-Пінське князівство та утвердившись у Києві в 1239 році. Ці дії відновили політичну єдність земель, які колись належали їхньому батькові Роману Мстиславичу.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Коли і як відбулось об’єднання Волині й Галичини?
Об’єднання Волині й Галичини відбулося в 1199 році, коли волинський князь Роман Мстиславич захопив Галич після смерті галицького князя, який не залишив спадкоємця. Роман скористався підтримкою краківського князя Лєшека Білого, щоб утвердити свою владу над обома князівствами.
2. Хто й чому чинив опір об’єднанню?
Опір об’єднанню чинили галицькі бояри, які не хотіли посилення княжої влади і намагалися зберегти свої привілеї. Вони були стурбовані тим, що Роман Мстиславич може обмежити їхній вплив і владу.
3. Що було важливим у внутрішній і зовнішній політиці Романа Мстиславича?
У внутрішній політиці Роман Мстиславич зосередився на розвитку міст, сільського господарства, ремесел і торгівлі, спираючись на підтримку заможних верств населення. У зовнішній політиці він прагнув розширити свою владу на інші території Русі-України, проводив військові реформи для боротьби з половцями і встановлював дипломатичні відносини з Візантією, Польщею та Угорщиною.
4. Як почалося правління Романовичів у Волинсько-Галицькому князівстві?
Після смерті Романа Мстиславича в 1205 році, його сини, Данило і Василько, були змушені боротися за відновлення влади над Волинсько-Галицьким князівством. Вони спиралися на підтримку середніх і дрібних бояр, а також торговельно-ремісничих верств міст. У 1234 році вони приєднали Белзьку волость, а в 1238 році Данило зміцнив свою владу в Галичі, подолавши опір бояр і заручившись підтримкою місцевих селян і міщан. Волинь він залишив молодшому братові Васильку, який у всіх важливих справах діяв спільно з Данилом
5. Чи могла внутрішня політика Романа Мстиславича забезпечити сталий мир і розвиток держави? Чому?
Внутрішня політика Романа Мстиславича мала потенціал для забезпечення миру і розвитку держави завдяки його зусиллям у зміцненні економіки, розвитку міст, сільського господарства, ремесел і торгівлі. Він спирався на заможні верстви населення, які підтримували його владу. Однак постійна боротьба з боярами, які намагалися обмежити його владу, і зовнішні загрози ускладнювали досягнення стабільності. Роман виселяв або карав ворожо налаштованих бояр, що могло викликати напруженість усередині країни.
Зовнішня політика Романа також була агресивною і спрямованою на розширення територій, що могло відволікати ресурси від внутрішнього розвитку. Тому, хоча його політика мала позитивні аспекти для економічного зростання, вона не могла повністю забезпечити сталий мир через внутрішні конфлікти і зовнішні виклики.
6. Чому після смерті Романа Мстиславича Волинсько-Галицьке князівство розпалось?
Після смерті Романа Мстиславича в 1205 році Волинсько-Галицьке князівство розпалося через кілька причин:
Відсутність сильної центральної влади: Роман залишив малолітніх синів, які не могли одразу взяти на себе управління державою. Це створило вакуум влади, який призвів до політичної нестабільності.
Боярська опозиція: Галицьке боярство, яке прагнуло зберегти свої привілеї і не допустити посилення княжої влади, повстало проти вдови Романа, княгині Анни, та її синів. Бояри запрошували на правління зручних для себе князів.
Зовнішнє втручання: Польські та угорські феодали скористалися ситуацією, щоб розширити свій вплив на території Волині та Галичини. Це призвело до поділу земель між сусідніми державами.
Міжусобна боротьба: За спадщину Романа боролися руські князі інших земель, що ще більше дестабілізувало ситуацію.
Ці фактори разом призвели до розпаду об’єднаного князівства і тривалої боротьби за владу в регіоні.
7. Що було, на твою думку, вирішальним чинником нового возз’єднання Волині й Галичини?
Вирішальним чинником нового возз’єднання Волині й Галичини стало прагнення Романовичів відновити державу, створену їхнім батьком, Романом Мстиславичем. Сини Романа, Данило і Василько, змогли заручитися підтримкою духівництва, середніх і дрібних бояр, а також торговельно-ремісничих верств міст. Важливу роль відіграло також бажання місцевого населення покласти край князівським чварам і боярській смуті, що виснажували регіон. Підтримка селян і міщан, які страждали від свавілля бояр і постійних воєн, також сприяла успіху Романовичів у відновленні єдності князівства.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 27

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник НУШ Освіта 2024 Пометун Дудар Гупан