ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024
§ 18-19. Правління Данила Романовича
ДОСЛІДІТЬНа що була спрямована політика Романовичів напередодні монгольської навали?
Напередодні монгольської навали політика Романовичів була спрямована на зміцнення княжої влади, приборкання боярської опозиції та об’єднання Волині й Галичини в єдину державу. Також вони займалися розбудовою міст, укріпленням фортець та реорганізацією війська.
Як ви вважаєте, чому літопис називає Данила королем?
Літопис називає Данила королем, оскільки він був коронований папським легатом у 1253 році в Дорогичині. Це підвищило міжнародний авторитет Данила, хоча він сам рідко використовував цей титул.
Як він міг будувати багато нових міст і церков, якщо на землях Київської держави було встановлено золотоординське ярмо?
Данило міг будувати нові міста і церкви, оскільки Волинсько-Галицьке князівство зберегло відносну автономію під ординським пануванням. Князь проводив активну внутрішню політику, зміцнюючи оборону та розвиваючи економіку своїх земель.
Чому князя називають «другим по Соломоні»?
Князя називають “другим по Соломоні”, порівнюючи його мудрість та державницькі здібності з біблійним царем Соломоном. Це підкреслює високу оцінку діяльності Данила як правителя, будівничого та дипломата.
1. Чому і як Данило Романович реформував армію
Які обставини змусили Данила Романовича провести реорганізацію свого війська?
Данило Романович був змушений реорганізувати своє військо через монгольську навалу. Повернувшись з Угорщини після невдалої спроби укласти союз проти ординців, він побачив руйнування і спустошення, спричинені монголами. Монгольська облогова техніка зруйнувала стіни міст і замків. Щоб дати відсіч монголам наступного разу, Данило Романович мав перебудувати військо.
У чому полягала сутність реформи?
Сутність реформи полягала в переозброєнні та реорганізації військових підрозділів. Князівська кінна дружина була оснащена спеціальними захисними обладунками для коней, а піше ополчення та стрільці з селян і міщан отримали арбалети. Військо почало використовувати метальні машини. Для підвищення боєздатності війська Данило Романович також підвищував військовий вишкіл дружинників і стрільців.
ДОСЛІДІТЬ
Спираючись на текст параграфа й документ, прокоментуйте зображення (с. 126).
Зображення демонструє результати військової реформи, проведеної князем Данилом Романовичем у 1250-х роках. Ця реформа була частиною масштабних заходів з укріплення обороноздатності держави, що включали також фортифікаційні роботи.
На малюнку представлені три типи воїнів, які з’явилися внаслідок реорганізації війська:
Галицький піхотинець – представник піхоти, яка залишалася важливою частиною війська.
Переозброєний кінний дружинник – це важкоозброєна кіннота, які вперше на Русі одягнулися у європейський рицарський обладунок, що захищав і вершників, і коней. Це нововведення значно підвищило боєздатність кінноти.
Реформа також передбачала виокремлення легкоозброєної кінноти з луками (хоча й не показано на зображенні)
Галицький арбалетник – представник нового типу воїнів, оснащених передовою на той час зброєю – арбалетами, що підвищувало вогневу міць війська.
Ці зміни відображають прагнення Данила Романовича модернізувати своє військо відповідно та підвищити його ефективність у протистоянні як із західними сусідами, так і з монгольською загрозою.
2. Як князь Данило боровся за зміцнення влади
Хто й чому протидіяв зміцненню влади Данила Романовича? На кого князь спирався в цій боротьбі?
Протидіяли зміцненню влади Данила Романовича галицькі бояри. Вони прагнули зберегти контроль над своїми земельними маєтками, перетворивши їх на спадкові володіння, а також контролювати соляні копальні та торгівлю сіллю.
Данило спирався на підтримку дрібних і середніх феодалів, міщан, духівництва та церкви. Вони були зацікавлені в централізації влади, оскільки це сприяло стабільності та розвитку економіки.
ДОСЛІДІТЬ
Територіальні зміни Волинсько-Галицького князівства за часів Данила Романовича:
За часів Данила Романовича Волинсько-Галицьке князівство зазнало значних територіальних змін. На початку його князювання (1238–1264 рр.) держава включала Волинь і Галичину. Данило активно розширював свої володіння, приєднуючи нові території (Берестейщина). Він також втратив частину земель під тиском Литви та монголів, але зумів відвоювати Болохівську землю і Галицьке Пониззя в 1256–1260 рр. (хоча тимчасово)
Заселення новостворених міст іноземцями було необхідним для:
Заселення новостворених міст іноземцями було необхідним для економічного розвитку та зміцнення обороноздатності князівства. Іноземці, зокрема німці, руси, поляки та інші, приносили з собою нові ремесла і технології. Ремісники, такі як ковалі, лучники та сідельники, сприяли розвитку торгівлі й виробництва, що підвищувало економічну стабільність і забезпечувало військову міць держави.
3. Якою була зовнішня політика Данила Романовича
ДОСЛІДІТЬ
Об’єднайтесь у групи й оберіть одне із завдань. Опрацювавши подані тексти, документи та ілюстрації, обговоріть запитання. Під час презентацій груп колективно складіть план «Основні напрями зовнішньої політики Данила Романовича».
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 1
Які зовнішньополітичні кроки здійснював Данило Романович в 1240-х — на початку 1250-х рр.?
Походи та військові кампанії: Данило здійснював походи на Чехію, Польщу, Литву та землю ятвягів. Це свідчить про його активну військову діяльність і прагнення розширити вплив Волинсько-Галицького князівства. У 1248-1249 роках він разом із братом Васильком організував похід проти ятвягів, що завершився значним успіхом.
Посередництво у міжусобицях: Данило виступав посередником у конфліктах польських і литовських князів, що підкреслює його роль як впливового політичного гравця в регіоні.
Участь у війні за австрійський престол (1252–1253 рр.): Після вбивства герцога Фрідріха, Данило брав участь у боротьбі за австрійський престол, підтримуючи угорського короля Белу IV.
Союзи та дипломатичні відносини: Данило активно укладав союзи з сусідніми державами, зокрема з Угорщиною та Польщею.
Про що свідчила така політика? Які цілі переслідувала?
Політика Данила Романовича в 1240-х — на початку 1250-х років свідчила про його прагнення зміцнити Волинсько-Галицьке князівство та забезпечити його безпеку і стабільність у складних геополітичних умовах. Зовнішня політика Данила Романовича була стратегічно спрямована на зміцнення його держави та протидію зовнішнім загрозам через дипломатію та військові дії.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 2
Простежте можливий шлях подорожі князя Данила в Орду за картою (с. 127). Як описував подорож Данила літописець? Як ви оцінюєте вчинок князя?
Князь Данило Романович, щоб зберегти свої землі від монгольської навали, був змушений вирушити до хана Батия в Орду. Його шлях пролягав через території сучасної України та Росії.
Сарай-Бату – середньовічне місто і столиця Золотої Орди, розташоване на відстані близько 120 км на північ від сучасного міста Астрахань.
Опис подорожі літописцем
Згідно з Галицько-Волинським літописом, подорож Данила до Батия була вимушеним кроком для збереження своїх земель. Літописець описує цю подію як важкий і принизливий момент для князя, оскільки він був змушений підкоритися монгольським звичаям, зокрема випити кумис — традиційний напій татар. Данило перебував у ставці Батия двадцять п’ять днів, після чого йому було дозволено повернутися додому.
Оцінка вчинку князя
Вчинок князя Данила можна оцінити як прагматичний і стратегічний. В умовах загрози з боку монгольської навали він обрав шлях дипломатії замість безпосередньої конфронтації, що дозволило йому зберегти контроль над своїми землями й уникнути руйнувань. Хоча цей крок вимагав певних поступок і навіть принизливих дій, як підкорення монгольським звичаям, він забезпечив тимчасову стабільність у регіоні.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 3
Розкажіть про спротив ординцям населення й війська Волинсько-Галицького князівства. Простежте військові дії за картою (с. 127). Як ви оцінюєте такий розвиток подій?
Вторгнення Куремси (1254 р.): У 1254 році монгольські загони під керівництвом воєводи Куремси вторглися на територію Волинсько-Галицького князівства, спустошивши землі навколо Кременця. У відповідь Данило Романович розпочав війну з монголами, звільнивши Болохівщину та Побужжя.
Оборона Володимира і Луцька (1257 р.): У 1257 році війська Куремси повернулися, взявши в облогу Володимир і Луцьк. Проте героїчний спротив волинсько-галицького війська та населення не дозволив ординцям захопити Луцьк. Місто було врятоване завдяки природним умовам і активній обороні городян, які зруйнували міст через ріку Стир, що завадило монголам перейти річку.
Оцінка розвитку подій
Ефективна оборона: Спротив населення і війська свідчить про високий рівень організації та готовності до оборони. Попри потужний натиск монголів, Волинсько-Галицьке князівство змогло захистити свої ключові міста.
Стратегічні рішення: Данило Романович продемонстрував ефективне військове керівництво, зокрема в реорганізації війська та використанні природних умов для оборони.
Моральний дух: Захист Луцька став символом стійкості та мужності населення князівства, що підвищило моральний дух і зміцнило внутрішню єдність.
Таким чином, спротив ординцям свідчив про здатність Волинсько-Галицького князівства ефективно захищати свої території від зовнішніх загроз завдяки стратегічному плануванню та згуртованості населення і війська.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 4
Чому Данило зголосився на коронацію? Як це відбулося? Як ви оцінюєте цю подію?
Данило Романович зголосився на коронацію від Папи Римського Інокентія IV з кількох причин:
Пошук союзників проти монголів: Данило сподівався заручитися підтримкою західноєвропейських держав у боротьбі з Ордою.
Прагнення організувати хрестовий похід: Данило вів переговори з Папою про організацію хрестового походу проти Золотої Орди. Коронація була частиною цих домовленостей.
Коронація відбулася в 1253 році в місті Дорогичин. Папський легат Опізо коронував Данила королівською короною. Однак реальної військової допомоги від Папи Данило так і не отримав.
Попри це, коронація мала важливе символічне значення:
Підвищила міжнародний авторитет Данила та його держави
Зміцнила легітимність його влади
Продемонструвала прагнення Данила знайти союзників на Заході
Таким чином, хоча коронація не принесла очікуваних результатів, вона була важливим дипломатичним кроком Данила Романовича, спрямованим на зміцнення його позицій у протистоянні з монголами.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ГРУПИ 5
Поясніть, якою була дипломатія Данила. Як він використовував династичні шлюби? Чим, на вашу думку, можна пояснити вибір цих країн?
Дипломатія Данила Романовича була спрямована на зміцнення міжнародного авторитету Волинсько-Галицького князівства та створення антиординської коаліції. Він активно використовував династичні шлюби для досягнення цих цілей.
Цілі та вибір країн
Налагодження відносин: Союзи з Польщею, Угорщиною, Литвою допомагали налагодити відносини з колишніми суперниками.
Підтримка проти монголів: Шлюби сприяли залученню підтримки у боротьбі проти монгольської загрози.
Міжнародний статус: Підвищення статусу Волинсько-Галицького князівства на міжнародній арені.
Вибір країн для шлюбів був продиктований геополітичними інтересами Данила, щоб створити широку коаліцію держав для протистояння монголам.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Назви роки правління князя Данила Романовича, дату його коронування.
Данило Романович правив у 1238-1264 роках. Його коронування відбулося в 1253 році в Дорогичині.
2. Покажи на карті (с. 127) територію Волинсько-Галицького князівства за правління Данила Романовича та схарактеризуй зміни, що відбувалися за його правління.
За правління Данила Романовича територія Волинсько-Галицького князівства значно розширилася. Він приєднав нові землі на півночі та сході, зокрема Люблінську землю, частину Литви та Чорну Русь. Однак пізніше деякі північні території були втрачені під тиском Литви.
3. Опиши найважливіші зміни у війську Волинсько-Галицької держави за правління князя Данила.
Данило Романович провів реорганізацію війська, що включала переозброєння кінної дружини та піхоти, використання арбалетів і метальних машин. Було підвищено військовий вишкіл дружинників і стрільців. Для фінансування цих змін повернуто соляні копальні до княжої скарбниці та залучено іноземних колоністів.
4. Які нові міста було засновано Данилом
Данило Романович заснував нові міста Холм і Львів. Львів був названий на честь старшого сина Данила – Лева.
5. Визнач сутність і наслідки внутрішньої політики Данила Романовича.
Сутність внутрішньої політики Данила Романовича полягала в зміцненні центральної влади та відновленні економічної стабільності після монгольської навали. Він приборкав опозицію з боку галицьких бояр, які намагалися зберегти свої привілеї та контроль над соляними копальнями. Данило спирався на підтримку дрібних і середніх феодалів, міщан, духівництва та церкви, що сприяло централізації влади. Наслідками його політики стали відновлення внутрішнього миру, зміцнення оборонних споруд, заснування нових міст (Холм і Львів) та залучення іноземних колоністів для економічного розвитку.
6. Оціни зовнішню політику Данила Романовича.
Зовнішня політика Данила Романовича була спрямована на зміцнення позицій Волинсько-Галицького князівства в Європі та протидію монгольській загрозі. Він намагався створити антиординську коаліцію, укладаючи союзи з Польщею, Угорщиною та Литвою. Данило активно використовував династичні шлюби для зміцнення міжнародних зв’язків, наприклад, одружив своїх дітей з представниками впливових європейських родин. Хоча йому не вдалося отримати реальну військову допомогу від Папи Римського, його коронація в 1253 році підвищила міжнародний авторитет князя.
7. Визнач спільні та відмінні риси в політиці Данила Романовича й Романа Мстиславича.
Спільні риси:
Централізація влади: Обидва князі прагнули зміцнити центральну владу, зокрема, приборкуючи боярську опозицію, яка намагалася зберегти свої привілеї та автономію
Участь у міжнародних конфліктах: Обидва князі брали участь у європейських політичних інтригах і військових діях. Роман Мстиславич втручався в польські міжусобиці, що призвело до його загибелі в Польщі в 1205 році. Данило Романович також активно втручався в міжнародні конфлікти, зокрема, він брав участь у війні за австрійський престол у 1252–1253 роках і виступав посередником у польських і литовських міжусобицях.
Військові реформи: І Данило, і Роман активно займалися зміцненням війська
Відмінні риси:
Зовнішня політика: Данило Романович більше уваги приділяв дипломатії, укладаючи союзи з сусідніми державами та намагаючись створити антиординську коаліцію. Роман Мстиславич більше зосереджувався на військових кампаніях для розширення територій.
Економічні реформи: Данило активно залучав іноземних колоністів для відновлення економіки після монгольської навали, тоді як про подібні заходи Романа відомо менше.
Обидва отримали пропозицію отримати королівську корону. Проте Роман Мстиславич не став цього робити. А Данило отримав її через 50 років.
8. Закінчи речення: «Я думаю, що Данила Романович був видатним державним діячем, оскільки…»
Я думаю, що Данила Романович був видатним державним діячем, оскільки він зумів відновити і зміцнити Волинсько-Галицьке князівство після руйнівної монгольської навали. Данило провів військові реформи, які підвищили обороноздатність держави, заснував нові міста, такі як Холм і Львів, і активно розвивав економіку шляхом залучення іноземних колоністів. Його дипломатичні зусилля сприяли зміцненню міжнародного авторитету князівства через союзи з сусідніми державами та коронацію, яка підвищила його статус на європейській арені.
9. Чи погоджуєшся ти з висновком дослідниці Наталі Яковенко про постать волинсько-галицького правителя? Аргументуй свою думку.
Я погоджуюсь з висновком Наталі Яковенко, що Данило Галицький був видатним правителем Волинсько-Галицької держави. Він дійсно виконав два головні завдання правителя: встановив внутрішній мир у своїх володіннях і забезпечив їх авторитет в очах сусідів. Данило зміцнив центральну владу, приборкавши боярську опозицію, і провів військові реформи, які підвищили обороноздатність держави. Його дипломатичні зусилля сприяли укладанню союзів з сусідніми державами, такими як Польща, Угорщина та Литва, що підвищило міжнародний авторитет князівства. Крім того, коронація Данила в 1253 році стала символом визнання його ролі на європейській арені. Таким чином, його правління було ключовим для стабілізації та розвитку Волинсько-Галицької держави.
А ще ти можеш
Підготуй історичний портрет Данила Романовича.
Данило Романович (1201—1264), відомий також як Данило Галицький, був визначним правителем середньовічної Русі, який відіграв ключову роль у відновленні та зміцненні Галицько-Волинського князівства після смерті свого батька, Романа Мстиславича. Він був представником роду Романовичів, гілки Володимирських Мономаховичів із династії Рюриковичів.
Ранні роки
Після смерті батька у 1205 році, Данило разом із братом Васильком та матір’ю Анною змушений був залишити Галич через боярські інтриги і переїхати до Володимира на Волині. У 1215 році Данило почав самостійно керувати у Володимирі.
Боротьба за владу
Данило активно боровся за відновлення контролю над Галицьким князівством. Він кілька разів захоплював і втрачав Галич через внутрішні конфлікти та зовнішні втручання з боку угорських і польських феодалів. Врешті-решт, у 1238 році йому вдалося остаточно закріпити свою владу в Галичі.
Монгольська навала
У 1240 році монголи захопили Київ, де Данило посадив свого намісника. Після монгольської навали Данило був змушений визнати себе васалом Золотої Орди, але продовжував шукати підтримки на Заході для боротьби з монголами.
Коронація та правління
У 1253 році Данило прийняв королівську корону від папи Інокентія IV, ставши першим королем Русі. Він активно розвивав міста, заснував Холм і Львів, сприяв економічному та культурному піднесенню свого королівства. Під час його правління Королівство Русі досягло найбільшого політичного посилення.
Внутрішня політика
Данило активно працював над зміцненням своєї влади, спираючись на підтримку дрібних і середніх феодалів та міщан, які були зацікавлені у стабільності та розвитку князівства.Він реформував військо.
Данило сприяв розвитку міст і торгівлі. Він заснував нові міста, такі як Холм і Львів, що стали важливими економічними центрами.
Переніс столицю з Галича до Холма для зміцнення своєї влади та уникнення боярських інтриг.
Зовнішня політика
Після монгольської навали 1241 року Данило був змушений визнати себе васалом Золотої Орди, хоча продовжував шукати способи звільнитися від їхньої залежності.
Він проводив військові кампанії проти татар і укріплював прикордонні території для захисту від нападів.
Данило намагався створити європейську антимонгольську коаліцію, укладаючи союзи з Римом, Тевтонським орденом та сусідніми монархами. Прийняв королівську корону від папи Інокентія IV у 1253 році, сподіваючись на підтримку західних союзників у боротьбі проти монголів.
Брав участь у війні за австрійську спадщину як союзник Арпадів і вів активну дипломатичну діяльність для зміцнення свого впливу в регіоні.
Культурні ініціативи:
Підтримував західноєвропейські культурні впливи та адміністративні форми, що сприяло розвитку міст і зміцненню міжнародного авторитету держави.
Заснував у Галичі православну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської, підвищуючи релігійний статус князівства.
Спадщина
Данило помер у 1264 році в Холмі.
Данило Романович залишив значний слід в історії України як період економічного та культурного піднесення. Літописець назвав його “другим по Соломонові”, натякаючи на його мудре правління. На його честь в Україні засновано Орден Данила Галицького.