ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Пометун О.І., Дудар О.В., Гупан Н.М.] 2024

ДОСЛІДІТЬ
1. Проаналізуйте наведений кластер «Чинники розвитку культури Волинсько-Галицького князівства (ВГК)». Поясніть, як впливав на культурний процес кожен із цих чинників.
Аналізуючи чинники розвитку культури Волинсько-Галицького князівства (ВГК), можна виділити такі аспекти:
Збереження традицій культури Русі-України: ВГК продовжувало традиції літописання та освіти, що склалися в період розквіту Русі-України. Це забезпечувало культурну спадкоємність і збереження національної ідентичності.
Економічний розвиток і зростання міст: Економічне піднесення сприяло розвитку архітектури та будівництву міст, що ставали центрами культурного життя. Зростання міст також стимулювало розвиток ремесел і торгівлі, що впливало на культурний обмін.
Війни й міжусобні зіткнення: Постійні зовнішні загрози та внутрішні конфлікти вимагали зміцнення оборонних споруд, що вплинуло на архітектуру. Війни також стимулювали розвиток літописання, яке фіксувало історичні події.
Посилення ролі церкви: Церква була важливим центром освіти та культури. Будівництво церков і монастирів сприяло поширенню грамотності та збереженню духовних традицій.
Поширення освіти завдяки підтримці князів: Князі активно підтримували розвиток освіти, відкриваючи школи та залучаючи вчителів. Це сприяло підвищенню рівня грамотності серед населення.
Вплив культури Візантії та Західної Європи: ВГК зазнавало культурних впливів з Візантії та Західної Європи, що відображалося в архітектурі, мистецтві та освіті. Це збагачувало місцеву культуру новими ідеями та стилями.
2. Як ви розумієте твердження: «На заході Волинсько-Галицька Русь була форпостом східнослов’янської духовності»? Які особливості розвитку культури Волинсько-Галицького князівства визначають автори дослідження? Складіть їх перелік. Порівняйте з вашими міркуваннями в завданні 1. Наприкінці уроку поверніться до цих припущень і підтвердіть чи спростуйте їх фактами.
Це твердження означає, що Волинсько-Галицька Русь була важливим центром збереження і поширення східнослов’янської культури та духовності на захід. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів, культурні впливи давньоруських земель передавалися в інші держави Європи. Водночас ці землі зазнавали значного впливу від своїх західних сусідів, але основа культури залишалася українською, спільною з іншими князівствами Русі.
Особливості розвитку культури Волинсько-Галицького князівства, визначені авторами дослідження:
Князівство зберігало українську культурну ідентичність, яка була спільною з іншими князівствами Стародавньої Русі.
Володимир, Холм, Галич, і Львів служили центрами культурного життя, через які культурні впливи давньоруських земель поширювалися на інші країни Європи.
Волинсько-Галицькі землі зазнавали культурних впливів західних сусідів, а засвоєні духовні та матеріальні цінності передавалися іншим землям Стародавньої Русі.
1. Як розвивалися освіта та літописання
На основі тексту та ілюстрацій (с. 142, 143) складіть план розповіді з тем «Розвиток шкільництва в Волинсько-Галицькій державі» або «Літописання в Волинсько-Галицькій державі» (на вибір)
План розповіді “Розвиток шкільництва в Волинсько-Галицькій державі”:
Зростання потреби в освічених людях
Види шкіл:
Початкові школи при храмах і монастирях
Професійні школи (навчалися майбутні ремісники, купці, священники)
Школи при княжих дворах
Навчальне приладдя:
Дерев’яні дощечки з воском
Писала
Поширення грамотності серед різних верств населення
Вища освіта для заможних родин, передусім обдарованих
Самоосвіта серед знаті
Іноземні школи на території князівства
На основі тексту та ілюстрацій (с. 142, 143) складіть план розповіді з теми «Літописання в Волинсько-Галицькій державі».
Традиції літописання:
Продовження традицій літописання Русі-України.
Ранні літописні пам’ятки, такі як «Повість про осліплення Василька».
Галицько-Волинський літопис:
Найвизначніша літописна пам’ятка XIII ст.
Автори — світські особи із князівського оточення.
Структура літопису:
Перша частина описує життя Данила Романовича.
Друга частина присвячена Волині та діяльності місцевих князів.
Історичне значення:
Опис подій у сусідніх землях: Угорщині, Польщі, Литві.
Літопис як єдине джерело для відтворення подій у Мазовецькому князівстві та Литві.
Літературний характер:
Літопис створювався як літературний твір з яскравою мовою.
Наявність приповідок і народних переказів.
Мовні особливості:
Написаний книжною слов’янською мовою з елементами української розмовної мови того часу.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту й зображень (с. 142, 143) розкажіть про розвиток писемності та освіти у Волинсько-Галицькій державі. Про що, на вашу думку, свідчить наявність на стінах храму понад 700 графіті?
Розвиток писемності та освіти у Волинсько-Галицькій державі:
Збереження традицій Русі-України: Волинсько-Галицька держава продовжувала традиції писемності та освіти, які склалися в період розквіту Русі-України.
Розвиток шкільництва: Зростання кількості шкіл, особливо початкових, при храмах і монастирях. Навчання як дітей із заможних родин, так і нижчих верств населення.
Матеріальна культура навчання: Використання дерев’яних дощечок, залитих воском, для навчальних вправ. Знахідки писала з кістки та металу в різних містах.
Професійна та вища освіта: Після початкових шкіл випускники могли вступати до професійних шкіл. Вища освіта була доступна лише для обдарованих дітей із заможних родин.
Поширення грамотності: Грамотність була поширена серед ремісників, купців, бояр і дружинників.
Наявність на стінах храму понад 700 графіті свідчить про:
Велика кількість графіті на стінах храмів свідчить про те, що писемність була доступною не лише для еліти, але й для ширшого кола людей, включаючи ремісників і купців.
Храми слугували не лише релігійними центрами, але й місцями, де люди могли навчатися писемності та залишати свої записи.
Графіті можуть відображати культурні впливи та обмін інформацією між різними соціальними групами в суспільстві Волинсько-Галицької держави.
ДОСЛІДІТЬ
Для чого потрібно перевидавати стародавні літописи?
Перевидання стародавніх літописів важливе для збереження історичної спадщини та забезпечення доступу до неї сучасним дослідникам і читачам. Це дозволяє зберегти тексти, які можуть бути втрачені через фізичне старіння оригіналів, і робить їх доступними для ширшої аудиторії.
На яких читачів орієнтовані такі видання?
Такі видання орієнтовані на істориків, дослідників культури, студентів, викладачів та всіх, хто цікавиться історією та культурою. Вони також можуть бути цікавими для широкого загалу, який прагне дізнатися більше про минуле своєї країни чи регіону.
Чи можна вважати цей літопис історичним джерелом? Чому?
Так, літопис можна вважати історичним джерелом. Він містить важливу інформацію про події, людей і суспільство того часу. Літописи часто є одними з небагатьох джерел, які надають деталі про політичні, соціальні та культурні аспекти життя в минулому. Хоча вони можуть містити суб’єктивні оцінки та інтерпретації подій, їхній аналіз дозволяє отримати цінну інформацію про історичний контекст і розвиток суспільства.
2. Як розвивалась архітектура
Визначте особливості розвитку архітектури Волинсько-Галицької держави.
Регіональні архітектурні впливи:
У Волині переважали традиції, що склалися на території Подніпров’я.
В Галичині відчутним був вплив романського архітектурного стилю, характерного для сусідніх західноєвропейських країн.
Оборонна архітектура:
На архітектурі Волинсько-Галицької держави позначилися потреби захисту краю від завойовників. Міста мали оборонні вали, захисні стіни та міцні брами
Зводили донжони — кам’яні чи цегляні вежі, які використовували для оборони і як схованки.
Фортифікаційні споруди:
Архітектура враховувала здобутки західноєвропейської фортифікаційної науки, що відобразилося у плануванні міст (наприклад, Данилів, Львів, Стожок, Холм).
Храми часто використовували як фортеці під час воєн та внутрішніх феодальних усобиць.
Матеріали та технології:
Використання місцевого білого каменю в будівництві храмів і палаців.
Облицювання керамічними плитками з геометричними та рослинними орнаментами всередині будівель (заможної галицької знаті).
Значущі пам’ятки:
Фортеця Тустань як важливий оборонний і митний пункт.
Успенський собор у місті Володимирі, зведений київськими майстрами, та храм Святого Пантелеймона в романському стилі.
Архітектура Волинсько-Галицької держави відображала змішання місцевих традицій з європейськими впливами, що сприяло створенню унікального архітектурного стилю цього регіону.
ДОСЛІДІТЬ
На основі тексту, ілюстрацій та документа схарактеризуйте риси церковної архітектури Волинсько-Галицького князівства.
Поєднання стилів: Архітектура поєднувала візантійські традиції з романськими елементами, що було наслідком культурних впливів з різних регіонів. Це відображено в таких спорудах, як церква Святого Пантелеймона, яка має риси романського стилю.
Використання місцевих матеріалів: Будівництво з місцевого білого каменю, який обробляли для створення гладких поверхонь. Цей матеріал використовувався для створення храмів і палаців, як видно на прикладі Успенського собору у Володимирі.
Оздоблення та декоративні елементи: Наприклад, у церкві Св. Пантелеймона були знайдені фрагменти порталу з різьбленням.
Архітектурні деталі: Використання складних архітектурних елементів, таких як арки та склепіння, що підтримуються колонами. Літопис про церкву Іоанна Златоуста описує деталі оздоблення, включаючи вітражі та різьблені камені.
Функціональність: Храми часто виконували оборонну функцію, будучи частиною фортифікаційних споруд міст. Це було важливо в умовах постійних зовнішніх загроз.
Церковна архітектура Волинсько-Галицького князівства відображає синтез культурних впливів і місцевих традицій, що робить її унікальною та значущою в історико-культурному контексті регіону.
3. Яким було образотворче мистецтво
ПОМІРКУЙТЕ
На основі тексту та ілюстрацій (с. 148) опишіть видатні пам’ятки образотворчого мистецтва Волинсько-Галицької держави.
Храмові розписи: Внутрішні стіни храмів, таких як Успенський собор у Володимирі та церква Іоанна Златоуста в Холмі, були прикрашені фресками. Ці розписи поєднували традиції візантійського та київського монументального малярства з місцевими особливостями, такими як зображення «золотих зірок на лазурі» в церкві Іоанна Златоуста.
Іконопис: Ікони були важливим елементом декору храмів. Відомо, що князь Данило Романович привіз ікони з Києва для прикраси храму в Холмі. У Волинсько-Галицьких землях сформувалася власна іконописна школа, яка створила такі відомі твори, як ікона Богородиці з Успенської церкви в селі Дорогобуж.
Книжкова мініатюра: Мистецтво книжкової мініатюри було поширене у Волинсько-Галицькій державі. Рукописні книги прикрашалися заставками та мініатюрами, як у Перемишльському архієрейському служебнику та Оршанському Євангелії.
Скульптура: Скульптурні елементи використовувалися для оздоблення храмів. Наприклад, літопис описує різьблені кам’яні деталі в церкві Іоанна Златоуста.
Образотворче мистецтво Волинсько-Галицької держави відзначалося поєднанням місцевих традицій із впливами візантійського та західноєвропейського мистецтва, що сприяло розвитку унікального стилю в регіоні.
ДОСЛІДІТЬ
Проаналізуйте інфографіку й опишіть основні жанри образотворчого мистецтва. Визначте, який вплив на ці процеси здійснило європейське мистецтво Іконопис
Основні жанри образотворчого мистецтва Волинсько-Галицької держави:
Іконопис: Іконопис був одним з ключових жанрів, що розвивався в регіоні. Відомими прикладами є Дорогобузька ікона Богородиці Одигітрії та Вишгородська ікона Богородиці. Ці ікони відображають візантійські традиції, адаптовані до місцевих умов.
Книжкова мініатюра: Мініатюри використовувалися для прикрашання рукописних книг, таких як Галицьке Євангеліє. Це мистецтво поєднувало візантійські стилістичні елементи з місцевими мотивами, створюючи унікальні ілюстрації.
Скульптура: Скульптурні роботи, такі як шиферний рельєф Святого Дмитрія, демонструють майстерність різьблення та вплив романського стилю, характерного для Західної Європи.
Вплив європейського мистецтва:
Європейське мистецтво мало значний вплив на розвиток образотворчого мистецтва Волинсько-Галицької держави. Зокрема, романський стиль з його характерними архітектурними та скульптурними елементами проник у регіон через культурні контакти із Західною Європою. Це проявлялося у використанні нових технік різьблення, оздоблення храмів та розвитку книжкової мініатюри. Візантійський вплив також залишався важливим, особливо в іконописі, де місцеві майстри адаптували візантійські канони до своїх умов.Таким чином, образотворче мистецтво Волинсько-Галицької держави було результатом синтезу місцевих традицій з європейськими впливами, що сприяло його унікальному розвитку та багатству виразних засобів.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Які школи існували у волинських і галицьких землях?
У Волинсько-Галицькій державі існували різні типи шкіл, зокрема початкові школи, які діяли при храмах, монастирях та оселях церковнослужителів. Вони надавали елементарну освіту, де діти вчилися читати, писати та лічити. Крім того, існували професійні школи для майбутніх ремісників, купців і священників. Також при дворах князів відкривали школи, а бояри та знать винаймали приватних учителів для навчання своїх дітей удома.
2. Які археологічні знахідки свідчать про поширення шкільництва в галицьких та волинських землях? Опиши їх.
Археологічні знахідки, які свідчать про поширення шкільництва в цих землях, включають дерев’яні дощечки, залиті воском з одного боку, які використовували для навчальних вправ. На них писали і витирали написане під час навчання. Також були знайдені писала — кістяні або металеві інструменти для письма. Такі знахідки були виявлені у Звенигороді, Перемишлі, Галичі та Бересті (Бресті).
3. Чим Галицько-Волинський літопис відрізняється від «Повісті минулих літ»?
Галицько-Волинський літопис відрізняється від «Повісті минулих літ» тим, що його авторами були світські особи з князівського оточення, а не монахи. Літопис складається з двох частин: перша описує життя Данила Романовича та його боротьбу з боярською верхівкою і зовнішніми ворогами; друга частина присвячена подіям у Волині та діяльності місцевих князів. Літопис також містить яскраву образну мову і багато народних переказів. На відміну від «Повісті минулих літ», він був створений спочатку як літературний твір..
4. Які особливості архітектури Волинсько-Галицької держави можна визначити за текстом параграфа?
Архітектура Волинсько-Галицької держави відзначалася поєднанням місцевих традицій з впливами західноєвропейського романського стилю. У Волині переважали традиції Подніпров’я, тоді як у Галичині відчувався романський вплив.
Оборонна архітектура була важливою складовою, враховуючи зовнішні загрози. Міста мали оборонні вали, захисні стіни та міцні брами, а також донжони — кам’яні чи цегляні вежі, що використовувалися для оборони. Храми часто виконували роль фортець під час воєн і внутрішніх конфліктів.
5. Як розвивалося образотворче мистецтво в державі Романовичів?
Образотворче мистецтво в державі Романовичів розвивалося під впливом візантійських та київських традицій, збагачуючись місцевими елементами. Відомими пам’ятками є фрески, що прикрашали стіни храмів, таких як Успенський собор у Володимирі та церква Іоанна Златоуста в Холмі. Іконопис також був важливою частиною мистецтва; наприклад, Дорогобузька ікона Богородиці Одигітрії є яскравим прикладом місцевої школи іконопису. Крім того, у Волинсько-Галицькій державі розвивалося мистецтво книжкової мініатюри, яке прикрашало рукописні книги, такі як Галицьке Євангеліє.
6. Повернися до початку параграфа та виконай завдання з порівняння, аргументуючи свої думки фактами
У завданні 1 було зазначено про вплив Візантії та Західної Європи, розвиток освіти завдяки підтримці князів, збереження традицій Русі-України, а також про роль церкви в культурному процесі. Ці міркування підтверджуються фактами з дослідження: архітектура Волинсько-Галицького князівства дійсно зазнала впливу романського стилю; освіта поширювалася через школи при храмах; літописання продовжувало традиції Русі-України; церква була важливим культурним центром. Таким чином, припущення підтверджуються історичними фактами та дослідженнями.
7. Чи погоджуєшся ти з думкою, що в часи, коли почала занепадати велич Києва, у Галичі й Волині продовжувався культурний розвиток? Відповідь аргументуй.
Так, я погоджуюся з цією думкою. Коли Київ почав втрачати своє домінуюче становище, Волинсько-Галицьке князівство стало важливим культурним центром. Це відбулося завдяки кільком чинникам:
Поширення освіти: У Волинсько-Галицькій державі активно розвивалися школи при храмах і монастирях, що сприяло підвищенню рівня грамотності серед населення.
Літописання: Продовження традицій літописання Русі-України в регіоні, зокрема створення Галицько-Волинського літопису, який відрізнявся від інших руських літописів своєю яскравою мовою і наявністю народних переказів.
Архітектура та мистецтво: Розвиток архітектури з використанням місцевих матеріалів і впливом романського стилю, а також розквіт образотворчого мистецтва, зокрема іконопису та книжкової мініатюри.
Таким чином, культурний розвиток у Галичі й Волині продовжувався навіть у період занепаду Києва.
А ще ти можеш
Підготуй матеріал для віртуальної екскурсії пам’ятками Волинсько-Галицької держави: добери зображення чи реконструкцію, загальну характеристику та 2–3 цікаві факти. Презентуй свої матеріали в класі.
Успенський собор у Володимирі
Загальна характеристика:
Успенський собор у Володимирі є видатною пам’яткою давньоруської архітектури, зведеною в 1156 році за наказом князя Мстислава Ізяславича. Це хрестокупольний храм з трьома навами та трьома апсидами, відзначається простими і лаконічними архітектурними формами.
Цікаві факти:
Собор був важливим духовним центром і місцем поховання князів, бояр та єпископів.
Під час свого існування собор пережив численні руйнування та відновлення, зокрема, після пожежі 1683 року.
У 1896–1900 роках собор був перебудований у псевдовізантійському стилі, що надав йому сучасного вигляду.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник НУШ Освіта 2024 Пометун Дудар Гупан