ГДЗ Історія України 7 клас. Підручник [Щупак І.Я., Бурлака О.В., Дрібниця В.О.] 2024

Запитання і завдання
Знаю нове
1. Можу розпізнати пам’ятки культури Волинсько-Галицької держави.
До пам’яток культури Волинсько-Галицької держави належать:
Успенський собору Володимирі (ХІІ ст.), приклад візантійського стилю.
Церква Святого Пантелеймонапоблизу Галича (ХІІ ст.), що поєднує візантійські та романські елементи.
Холмська ікона Богородиці(ХІІ ст.), шедевр константинопольської школи.
Галицько-Волинський літопис
2. Можу визначити, що впливало на розвиток культури «держави Романовичів».
На розвиток культури Волинсько-Галицької держави впливали:
Географічне положення, яке забезпечувало контакти із Західною Європою та Візантією.
Християнство, яке сприяло розвитку писемності, літератури, іконопису та архітектури.
Політичні зв’язки із Заходом, що привнесли елементи романського стилю в архітектуру.
3. Можу навести приклади впливу християнства на розвиток культури Волинсько-Галицької держави.
Християнство вплинуло на розвиток:
Архітектури храмів, таких як Успенський собор та церква Святого Пантелеймона.
Іконопису, зокрема створення Холмської ікони Богородиці.
Літератури, наприклад, створення Галицько-Волинського літопису.
4. Можу довести спадковість культури Волинсько-Галицької держави від Русі-України.
Спадковість культури проявляється у:
Продовженні традицій літописання, зокрема черезГалицько-Волинський літопис.
Використанні візантійських архітектурних традицій у будівництві храмів, як це було в Київській Русі.
Досліджую і аналізую
2. Заповніть у зошиті порівняльну таблицю. Культура Русі-України і Волинсько-Галицької держави

Спільне	Відмінне
Обидві держави мали сильний вплив візантійської культури, зокрема в релігії та архітектурі.	Волинсько-Галицька держава зазнала значного впливу західної Європи, зокрема романського стилю.
Літописання було важливою частиною обох культур.	Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства.
Християнство сприяло розвитку освіти та писемності в обох державах.	У Волинсько-Галицькій державі були знайдені берестяні грамоти, що свідчить про поширення грамотності серед різних верств населення.
Будівництво кам’яних храмів із хрестоподібною формою було характерним для обох культур.	У Волинсько-Галицькій державі архітектура мала більше західноєвропейських рис через близькість до Заходу.

Мислю творчо
2. Підготуйте віртуальну мандрівку «Архітектура — літопис у камені», під час якої представте архітектурні пам’ятки Русі-України та Волинсько-Галицької держави
Віртуальна мандрівка «Архітектура — літопис у камені»
Під час цієї мандрівки ми ознайомимося з найвідомішими архітектурними пам’ятками Русі-України та Волинсько-Галицької держави. Архітектура цих епох є не лише відображенням релігійної та культурної спадщини, але й важливим свідченням розвитку державності та міжнародних зв’язків.
1. Архітектурні пам’ятки Русі-України
Софійський собор у Києві (1017–1037). Один із найвеличніших храмів Київської Русі, побудований за часів князя Ярослава Мудрого. Це приклад візантійського стилю з елементами місцевих традицій. Собор вражає своєю масштабністю, багатством мозаїк і фресок, що збереглися до наших днів.
Золоті ворота (1037). Оборонна споруда Києва, яка слугувала головним в’їздом до міста. Золоті ворота є символом могутності Київської Русі та її столиці. Хоча оригінальна споруда була частково зруйнована, сучасна реконструкція дає уявлення про її велич.
Десятинна церква (989–996). Це перший кам’яний храм Київської Русі, побудований за князя Володимира Великого. Хоча церква була зруйнована під час монгольської навали, її залишки свідчать про високий рівень будівництва та вплив візантійської архітектури.
2. Архітектурні пам’ятки Волинсько-Галицької держави
Церква Святого Пантелеймона (1194). Цей храм поблизу Галича є яскравим прикладом поєднання романського та візантійського стилів. Масивні стіни, аркові портали та різьблені деталі свідчать про вплив західноєвропейських архітектурних традицій на культуру Волинсько-Галицької держави.
Успенський собор у Володимирі-Волинському (1160). Храм був побудований київськими майстрами за наказом князя Мстислава Ізяславовича. Він є прикладом візантійсько-руського стилю з елементами романської архітектури, що відображає культурний синтез Сходу і Заходу.
Успенський собор у Галичі (1157). Хоча цей храм не зберігся, він був одним із найбільших і найвеличніших храмів Галицько-Волинського князівства. Собор мав білокам’яне оздоблення і був оточений галереями, що є характерною рисою галицької архітектурної школи.
3. Вплив християнства на архітектуру
Прийняття християнства стало важливим чинником розвитку архітектури як у Київській Русі, так і у Волинсько-Галицькій державі. Будівництво храмів було не лише релігійною потребою, але й способом демонстрації могутності князівств і їхніх зв’язків із Візантією та Західною Європою.
4. Спадковість архітектури
Архітектура Волинсько-Галицької держави продовжувала традиції Русі-України: храми будувалися за візантійськими канонами, але поступово в них з’являлися нові елементи — романські арки та декоративне оздоблення. Ця спадковість свідчить про тісні культурні зв’язки між двома державами та їхню спільну історичну спадщину.
Таким чином, архітектура Русі-України та Волинсько-Галицької держави — це справжній «літопис у камені», що відображає розвиток культурних традицій, міжнародних зв’язків і релігійних впливів на українських землях.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 31

ГДЗ 7 клас Історія України Підручник Щупак Бурлака Дрібниця Желіба Піскарьова Оріон НУШ 2024