ГДЗ Українська мова 7 клас. Зошит-тренажер з правопису [Заболотний В.В. Заболотна О.В.] 2020
31.01.2021,
7 Клас / Українська мова,
25 070,
1
Написання вигуків через дефіс.
Розділові знаки при вигуках
Вправа 171. Прочитайте виразно речення. Поясніть написання вигуків та вживання коми й знака оклику при вигуках.
1. «Ой!» — скрикнув Остап, ухопився за груди й захитався.
2. Ох, Боже, Боже, трошки того віку, а як важко його прожити.
3. А колись співали, ого, ще як!.
4. Еге-ге-ге! Хоч сонце сліпить, але я бачу, що ми таки пливемо.
5. Е-е-е, поки не пізно, пора прощатись, а то тут можна навіки зостатись.
6. «Добривечір, сусідонько!» — вклонилася смиренно баба.
У 1, 2, 4, 5 реченнях після вигуків, які стоять на початку речення, ставимо кому, а при окличній інтонації — знак оклику.
У третьому реченні вигук, що стоїть у середині речення, відокремлюємо з обох боків комами.
Шосте речення — виділяються вигуки мовного етикету, що виражають привітання, подяку, прохання, пробачення, божбу тощо.
4, 5 речення — вигуки, які повторюємо або вимовляємо протяжно, пишемо через дефіс.
Вправа 172. Знайдіть для кожного вигука місце в таблиці й запишіть, знімаючи риски. У зафарбовані клітинки вписувати букви не можна.
1. Їй-богу.
2. На здоров’я.
3. На добраніч.
4. До побачення.
Вправа 173. Поставте між частинами вигуків, де потрібно, дефіс.
Ого-го-го, ох-ох, бім-бам, бом-м-м, мур-мур, день-дзелень, тьох-тьох, на добраніч, до побачення, на здоров’я, їй-богу, їй-право.
Вправа 174. Доберіть приклад до кожного з поданих правил (з’єднайте рисками).
Після вигука ставимо кому або знак оклику — Ах, це ти?
Не відокремлюємо комою вигук на початку речення, якщо він стоїть перед особовим займенником, після якого йде звертання — Ах ти, Наталю...
Не ставимо кому після о, ой, коли вони інтонаційно тісно зв’язані з дальшим звертанням (тобто після них немає паузи) — О земле рідна!
Не ставимо кому після ой, ну, ах і т. ін., коли їх ужито для підсилення — Ну що б, здавалося, слова...
Вправа 175. Прочитайте виразно речення. Підкресліть вигуки та поясніть наявність чи відсутність коми після них.
1. Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млинове коло.
2. «Ой, брешеш, дівко», — згодом похитала головою Зося.
3. Ой, побіжу вже, а то гірше битимуть!.
4. — Мій Семенко злодій!.. — Ой Семеночку, Семеночку! Дитино моя добра й щира!.. Батько ж тобі наказував...
5. О пісне! Ти плескіт рік, ти — переливи мідні.
6. Ой, та які ж у нього, чи то в неї дивні пташенята!.
7. Ой, пустіть мене, пустіть! Або з мене голову здійміть! Змилуйтеся!
8. О, чого це ти такий сердитий?
9. Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи!
10. Що з тобою, дитино? Не плач, перепілочко!.. Ну, не плач же, квіточко!
11. «Ну й пройдисвіт, — засміявся підполковник, — захопити один повіт, а думати про всю Україну!».
12. «Ах ви ж, босоніжки!» — погладив їх Кузь по голівці.
13. Ой, Боже мій! Такої муки я ще не терпіла!.
14. Та ну його, цей обід. Я краще трави тут наїмся.
15. Ой у лузі червона калина похилилася.
У 2, 3, 6, 7, 8, 9, 10, 13 реченнях після вигуків, які стоять на початку речення, ставимо кому, а при окличній інтонації — знак оклику.
У 1, 5, 11, 12, 14, 15 реченнях слова ой, ну, ах та інші, ужиті для підсилення, комою не відокремлюємо.
У 4 реченні слово О, що інтонаційно тісто зв’язане з дальшим звертанням (тобто після нього немає паузи), комою не відокремлюємо.
Вправа 176. Розставте пропущені розділові знаки.
1. «А далеко Кривушино?» — «О, далеченько».
2. Ой ти, дівчино, з горіха зерня...
3. «Ах, бідні коні, — зітхнула Ліда, — що ж вони винні?».
4. Ну, вже й морози! Ще таких сю зиму й не було....
5. Кинь гранату, кинь, щоб ти луснуло! Ой, рятуйте!..
6. І в кого вона така вдалась? Охо-хо, все то балощі!
7. О земле рідна! Знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді!
8. Ну що б, здавалося, слова...
9. «Ну, годі вертітись», — у голосі Глушака чути суворість.
10. Ой ви, очі волошкові, мов троянди, пелюстки-вуста.
11. Ой там на горі Січ іде...
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter