ГДЗ Українська мова 7 клас. Підручник [Глазова О.П.] 2020
30.01.2021,
7 Клас / Українська мова,
9 445,
0
§ 3. ВИВЧЕНІ ЧАСТИНИ МОВИ, ПРАВОПИС ЇХ
54. а) іменник + прикметник: книжка цікава; оцінки високі; характеристики влучні; користь значна; враження яскраві; вплив значний; спогади чудові; б) іменник + іменник: герой оповідання; екранізація твору; в) дієслово + іменник: переказували (на) уроці; обговорювати (з) цікавістю; очікували продовження; г) дієслово + прислівник: читати зацікавлено; говорила натхненно.
55. І. 1. На (прийм.) кожній (займ.) скатертині (ім.) свій (займ.) хліб (ім.). 2. Язик (ш.) буває (дієсл) гостріший (прикм.) за (прийм.) шаблю (ім.). 3. Золото (ім.) не (частка) іржавіє (дієсл.), розумний (прикм.) чоловік (ш.) не (частка) зазнається (дієсл.). 4. Мудра (прикм.) людина (ім.) не (частка) починає (дієсл.) спілкування (ім.) зі (прийм.) слова (ім.) «я» (займ). 5. Рот (ім.) — один (числ.), вух (ім.) — двоє (числ.), кажи (дієсл.) раз (ім.), але (спол.) слухай (дієсл.) сорок два (числ.) рази (ім.). 6. Говорив (дієсл.) жартома (присл.), а (спол.) висловив (дієсл.) усе (займ.), що (займ.) хотів (дієсл). 7. Язика (ім.) нікому (займ.) не (частка) пришиєш (дієслово).
II. Граматичне значення: на скатертині — іменник, означає предмет, початкова форма — скатертина, неістота, загальна назва, жіночий рід, М. в., однина, І відміна, обставина; гостріший (язик) — прикметник, означає ознаку предмета, початкова форма — гострий, якісний, вищий ступінь порівняння (проста форм а), однина, Н. в., тверда група, повна форма, присудок; не зазнається — дієслово, означає дію, початкова форма не зазнатися, недоконаний вид, неперехідне, І дієвідміна, дійсний спосіб, теперішній час, 3 особа однини, присудок; сорок два (рази) — числівник, означає число, початкова форма сорок два, кількісний (власне кількісний), складений, 3. в., додаток.
56. II. Серце — іменник, означає предмет, початкова форма — серце, неістота, загальна назва, середній рід, Н. в., однина, II відміна, підмет; одна — числівник, означає число, початкова форма один, кількісний (власне кількісний), ж. р., одн., Н. в.,
простий, обставина; самотні (ми) — прикметник, означає ознаку предмета, початкова форма — самотній, якісний, однина, Н. в., м’яка група, повна форма, присудок;
58. Краєвид, премудрість, Полтавщина, Чорне море, Причорномор’я, заозер’я, юннат, морозиво, півдня, рукопис, електроплита, список, напівгеній, віконниця, вагонобудівний.
59. Слова з орфограмою у префіксі: презавзятий, примовляти, розквіт, зчесати, скотитися. Слова з орфограмою у корені: тривога, пшениця, минуле, хазяїн, екзамену, Анатоліївна, широкий, хилити. Слова з орфограмою у суфіксі: печиво, дунайський, краєчок, Анатоліївна, здоровенний. Слова з орфограмою у закінченні: вишнею, вуличка, ста, минуле, барвінку, екзамену, кручею; школярем.
60. І. Зорепад — зоресад, коренеплід; високий — зима, зливати; свято — цвях, морквяний; український — мінський, данський; пісенний — казенний, вогненний; Оксанці — Маланці, Світланці; яскраво-синій — жовто-зелений, блідо-фіолетовий; знання — волосся, збіжжя; ручний — мучний, гучний; причарувати — прибігти, прикрутити; менший —тонший, інший; неозорий — неквапний, ненависний; радісний — корисний, масний.
II. Півміста — півстола, півстіни; сходи — сказати, спитати; любиш — сидиш, біжиш; спортзал — фанклуб, профспілка; контрастний — аванпостний, форпостний; серіал — геріатрія, педіатрія; будь-хто — казна-шо, що-небудь; інвестор — колектор, коректор; диск — писк, тиск; ні перед чим — ні до чого, ні з ким; кішка — сірник, кіт; не може — не хоче, не чекає; журиться — любиться, пишеться; (у) сорочці — ручці, качці.
61. І, ІІІ, IV. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни (кома при однорідних членах речення). 2. Летів журавлик на крихких крилятах над прірвою розбурханої вулиці. 3. Цілу ніч сміється дощ, і асфальт став темно-сірий (кома на межі складносурядного речення). 4. Гасне остання зірка у небесах бездонних. 5. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір. 6. Мій улюблений колір — жовтогарячий (тире між підметом і присудком), він безстрашний і безжурний (кома на межі безсполучникового речення). 7. Ніч (іменник) прислухається (дієслово) до (прийменник) порожніх (прикметник) вулиць (іменник) І (сполучник) німих (прикметник) тротуарів? (іменник).
VI. На інфографіці, що має обриси України, написані діалектизми, що вживаються в тому чи іншому регіоні країни. Ще с цікава інтерактивна карта говорів української мови, де посилання з карти ведуть на відповідну енциклопедичну статтю.
ГДЗ Українська мова 7 клас Глазова 2020 Підручник Освіта
54. а) іменник + прикметник: книжка цікава; оцінки високі; характеристики влучні; користь значна; враження яскраві; вплив значний; спогади чудові; б) іменник + іменник: герой оповідання; екранізація твору; в) дієслово + іменник: переказували (на) уроці; обговорювати (з) цікавістю; очікували продовження; г) дієслово + прислівник: читати зацікавлено; говорила натхненно.
55. І. 1. На (прийм.) кожній (займ.) скатертині (ім.) свій (займ.) хліб (ім.). 2. Язик (ш.) буває (дієсл) гостріший (прикм.) за (прийм.) шаблю (ім.). 3. Золото (ім.) не (частка) іржавіє (дієсл.), розумний (прикм.) чоловік (ш.) не (частка) зазнається (дієсл.). 4. Мудра (прикм.) людина (ім.) не (частка) починає (дієсл.) спілкування (ім.) зі (прийм.) слова (ім.) «я» (займ). 5. Рот (ім.) — один (числ.), вух (ім.) — двоє (числ.), кажи (дієсл.) раз (ім.), але (спол.) слухай (дієсл.) сорок два (числ.) рази (ім.). 6. Говорив (дієсл.) жартома (присл.), а (спол.) висловив (дієсл.) усе (займ.), що (займ.) хотів (дієсл). 7. Язика (ім.) нікому (займ.) не (частка) пришиєш (дієслово).
II. Граматичне значення: на скатертині — іменник, означає предмет, початкова форма — скатертина, неістота, загальна назва, жіночий рід, М. в., однина, І відміна, обставина; гостріший (язик) — прикметник, означає ознаку предмета, початкова форма — гострий, якісний, вищий ступінь порівняння (проста форм а), однина, Н. в., тверда група, повна форма, присудок; не зазнається — дієслово, означає дію, початкова форма не зазнатися, недоконаний вид, неперехідне, І дієвідміна, дійсний спосіб, теперішній час, 3 особа однини, присудок; сорок два (рази) — числівник, означає число, початкова форма сорок два, кількісний (власне кількісний), складений, 3. в., додаток.
56. II. Серце — іменник, означає предмет, початкова форма — серце, неістота, загальна назва, середній рід, Н. в., однина, II відміна, підмет; одна — числівник, означає число, початкова форма один, кількісний (власне кількісний), ж. р., одн., Н. в.,
простий, обставина; самотні (ми) — прикметник, означає ознаку предмета, початкова форма — самотній, якісний, однина, Н. в., м’яка група, повна форма, присудок;
58. Краєвид, премудрість, Полтавщина, Чорне море, Причорномор’я, заозер’я, юннат, морозиво, півдня, рукопис, електроплита, список, напівгеній, віконниця, вагонобудівний.
59. Слова з орфограмою у префіксі: презавзятий, примовляти, розквіт, зчесати, скотитися. Слова з орфограмою у корені: тривога, пшениця, минуле, хазяїн, екзамену, Анатоліївна, широкий, хилити. Слова з орфограмою у суфіксі: печиво, дунайський, краєчок, Анатоліївна, здоровенний. Слова з орфограмою у закінченні: вишнею, вуличка, ста, минуле, барвінку, екзамену, кручею; школярем.
60. І. Зорепад — зоресад, коренеплід; високий — зима, зливати; свято — цвях, морквяний; український — мінський, данський; пісенний — казенний, вогненний; Оксанці — Маланці, Світланці; яскраво-синій — жовто-зелений, блідо-фіолетовий; знання — волосся, збіжжя; ручний — мучний, гучний; причарувати — прибігти, прикрутити; менший —тонший, інший; неозорий — неквапний, ненависний; радісний — корисний, масний.
II. Півміста — півстола, півстіни; сходи — сказати, спитати; любиш — сидиш, біжиш; спортзал — фанклуб, профспілка; контрастний — аванпостний, форпостний; серіал — геріатрія, педіатрія; будь-хто — казна-шо, що-небудь; інвестор — колектор, коректор; диск — писк, тиск; ні перед чим — ні до чого, ні з ким; кішка — сірник, кіт; не може — не хоче, не чекає; журиться — любиться, пишеться; (у) сорочці — ручці, качці.
61. І, ІІІ, IV. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни (кома при однорідних членах речення). 2. Летів журавлик на крихких крилятах над прірвою розбурханої вулиці. 3. Цілу ніч сміється дощ, і асфальт став темно-сірий (кома на межі складносурядного речення). 4. Гасне остання зірка у небесах бездонних. 5. Лимонний вітер задмухав понаддніпровий вечір. 6. Мій улюблений колір — жовтогарячий (тире між підметом і присудком), він безстрашний і безжурний (кома на межі безсполучникового речення). 7. Ніч (іменник) прислухається (дієслово) до (прийменник) порожніх (прикметник) вулиць (іменник) І (сполучник) німих (прикметник) тротуарів? (іменник).
VI. На інфографіці, що має обриси України, написані діалектизми, що вживаються в тому чи іншому регіоні країни. Ще с цікава інтерактивна карта говорів української мови, де посилання з карти ведуть на відповідну енциклопедичну статтю.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter