ГДЗ Всесвітня історія 7 клас. Підручник [Ладиченко Т.В., Лукач І.Б., Івченко О.С.] 2024

1. У чому полягала відмінність між племінними вождями та королями?
Племінні вожді та королі відрізнялися за рівнем влади та структурою суспільства, яке вони очолювали.
- Племінні вожді: Вони були керівниками певних племен або дрібних соціальних груп, часто мали обмежену владу, яка базувалася на особистих якостях, таких як харизма, військова майстерність або здібність до дипломатії. Їхня влада була обмежена традиціями та законами племені, і вони не завжди мали спадковий характер.
- Королі: У середньовіччі королі, як правило, правили більшими територіями та королівствами, мали більше централізовану владу, а їхня коронація і владарювання зазвичай були закріплені спадковими правами та часто санкціонувалися церквою. Король був вищим суддею, верховним військовим лідером і мав більш організовану адміністрацію.
2. Чому середньовічні королівства не мали чітких кордонів?
Середньовічні королівства не мали чітких кордонів з кількох причин:
- Невизначеність територіальних меж: Традиційно межі королівств не визначалися сучасними адміністративними та юридичними стандартами, а були рухливими і варіювалися в залежності від військових завоювань, династичних шлюбів, феодальних договорів або суперечок.
- Слабка централізована влада: У багатьох випадках королівська влада була обмежена лише певними частинами території, і далеко не всі землі підпорядковувались безпосередньо королю. Велика частина земель була контролювана васалами, а король не завжди мав можливість ефективно контролювати віддалені регіони.
- Династичні зміни: У разі смерті короля або зміни династій, межі королівств могли змінюватися через спадкові суперечки або захоплення нових територій.
3. З кого складалася королівська рада?
Королівська рада зазвичай складалася з представників різних важливих соціальних та політичних груп:
- Вищі духовенства (єпископи, абати), які радили з релігійних та моральних питань.
- Вищі аристократи та дворяни (великий лорди, графи, барони), які представляли військові та адміністративні інтереси.
- Міські представники (при необхідності), які могли включати міських суддів, торговців або інших представників міських громад.
- Секретарі і радники короля, які відповідали за ведення справ та документообіг.
Королівська рада мала консультувати короля з важливих питань, таких як війна, фінанси, закони та зовнішня політика.
4. Коли і як було започатковано парламент в Англії?
Парламент в Англії почав формуватися в середині XIII століття, але його перший важливий етап відбувся в 1265 році за короля Генріха III, коли його син, принц Едуард, скликав парламент, що включав не лише аристократів і духовенство, але й представників міських громад та графств. Це була перша спроба створити більш широке представництво різних верств населення в політичному процесі.
- Важливим етапом було Вестмінстерське скликання 1295 року при королі Едуарді I, яке стало основою для формування англійського парламенту, що складався з двох палат: Палати лордів (дворяни, духівники) і Палати громад (представники міст та графств).
5. Як відбувалася робота Генеральних штатів у Франції?
Генеральні штати Франції були представницьким органом, що складався з трьох станів: духовенства, дворянства та третього стану (міщан і селян). Їхня основна роль полягала в консультаціях з королем з різних питань, таких як податки, війни та закони. Генеральні штати:
- Скликалися королем на його запит (як правило, за потреби у фінансовій допомозі або вирішенні серйозних криз).
- Мали право надавати поради та подавати вимоги, але не мали повного права на ухвалення законів або рішень без волі короля.
- Вони представляли інтереси різних верств суспільства, зокрема, дворян і духовенства, які захищали свої привілеї, і третього стану, що намагався здобути більше прав.
6. Визначте функції станово-представницьких органів влади в країнах Західної Європи.
Станово-представницькі органи влади в середньовічних країнах Західної Європи виконували кілька важливих функцій:
- Консультаційна функція: Ці органи консультували монарха з важливих питань державного управління, фінансів, війни, внутрішньої та зовнішньої політики.
- Законодавча функція: Вони могли ухвалювати певні рішення чи закони, особливо у випадках, коли це стосувалося податків або реформ.
- Податкові збори: Вони відігравали важливу роль у схваленні нових податків, зборів або фінансових внесків для держави, що часто вимагалося для ведення війни або розширення влади.
- Контроль за правами та привілеями: Вони забезпечували збереження прав і привілеїв різних станів, таких як дворяни, духовенство або міщани. Вони захищали інтереси кожної групи в рамках феодальної ієрархії.
- Регулювання соціальних відносин: Мали роль у вирішенні спірних питань між різними соціальними групами або між королем і його васалами.
Таким чином, станово-представницькі органи в Західній Європі були важливими механізмами для забезпечення стабільності влади та представництва інтересів різних соціальних класів у політичних процесах.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 28

ГДЗ Всесвітня історія Підручник 2024 Ладиченко Лукач Івченко 7 клас Генеза НУШ