ГДЗ Громадська освіта 8 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М., Танчин І.З.] 2025

Міркуємо і діємо
1. Що таке медіаграмотність і які її основні складові частини?
Медіаграмотність – це здатність аналізувати, оцінювати та створювати медіатексти, розуміти їхній вплив на думки та поведінку.
Складові частини:
Критичне мислення щодо інформації;
Розпізнавання маніпуляцій та дезінформації;
Усвідомлення цілей і джерел медіаконтенту;
Вміння створювати власний контент відповідально.
2. Які рівні медіаграмотності виокремлюються і чим вони різняться?
Базовий рівень – здатність сприймати та розуміти просту інформацію;
Середній рівень – аналіз джерел та перевірка фактів;
Високий рівень – критична оцінка, створення власного медіаконтенту, усвідомлення маніпуляцій.
3. Як медіаграмотність може вплинути на сприйняття медіатекстів?
Допомагає розпізнавати маніпуляції і пропаганду;
Сприяє усвідомленому вибору джерел інформації;
Формує критичне ставлення до фактів та оцінок, що подаються в ЗМІ.
4. Назвіть три рівні забезпечення інформаційної безпеки, поясніть, що кожен з них включає.
Особистий рівень – захист власних даних, паролів, обережність в онлайн-спілкуванні;
Суспільний (громадський) рівень – контроль якості інформаційного простору, протидія фейкам, медіаосвіта;
Державний рівень – законодавство, захист критичної інфраструктури, протидія кібератакам, регулювання медіасфери.
5. Як інформаційна безпека на рівні особи може вплинути на формування критичного мислення?
Обмеження впливу дезінформації сприяє розвитку аналітичного підходу до джерел;
Формує звичку перевіряти факти та джерела;
Підвищує здатність усвідомлено сприймати і оцінювати інформацію.
6. Які фактори сприяють формуванню якісного інформаційно-аналітичного простору на суспільному рівні?
Доступ до надійних джерел інформації;
Медіаосвіта та критичне мислення громадян;
Прозорість і підзвітність медіа та органів влади;
Ефективна боротьба з фейками та маніпуляціями;
Активна участь громадян у контролі за інформаційним простором.
7. Які елементи входять до державного рівня забезпечення інформаційної безпеки?
Законодавче регулювання медіасфери та кібербезпеки;
Захист критичної інфраструктури та державних інформаційних систем;
Протидія кібератакам та дезінформаційним кампаніям;
Підтримка медіаосвіти і підвищення рівня інформаційної культури громадян.
Для завершення теми:
1. Що таке масмедіа і чому вони є важливими для формування громадської думки?
Масмедіа – це засоби масової інформації (телебачення, радіо, газети, інтернет), які поширюють інформацію для великої аудиторії.
Важливість для громадської думки: масмедіа формують уявлення людей про події, впливають на оцінку дій влади та суспільні настрої, сприяють об’єднанню громадян навколо важливих проблем.
2. Що означає фраза «Не стежте за губами, стежте за руками» у контексті протидії пропаганді? Які є основні правила для захисту від пропаганди?
Фраза означає: важливо оцінювати дії людей і організацій, а не лише їхні слова, адже слова можуть бути маніпулятивними.
Правила захисту від пропаганди:
Перевіряти джерела інформації;
Аналізувати факти, а не емоційні заголовки;
Звертати увагу на дії, а не тільки на слова;
Не піддаватися емоціям і маніпуляціям;
Використовувати критичне мислення при оцінці медіатекстів.
3. Що таке інформаційна безпека і чому вона важлива для безпеки держави?
Інформаційна безпека – захист інформаційних ресурсів, даних та комунікацій від несанкціонованого доступу, фейків та кібератак.
Важливість для держави: гарантує стабільність, захист від дезінформації та зовнішнього втручання, забезпечує національні інтереси та безпеку громадян.
4. Наведіть приклади конкретних історичних або сучасних подій, коли громадська думка мала значний вплив на рішення влади.
Історичні приклади: мирні демонстрації у США за права афроамериканців (1960-ті роки), які вплинули на законодавчі зміни;
Сучасні приклади: масові протести у Франції проти підвищення пенсійного віку, що змушували уряд коригувати політику;
Громадська думка через соціальні мережі впливала на рішення влади під час пандемії COVID-19 (інформування про заходи та обмеження).
5. Яка різниця між маніпуляцією і пропагандою в контексті їх масштабів та тривалості?
Маніпуляція – зазвичай короткостроковий вплив на окремих людей чи групи, часто прихований;
Пропаганда – довготривалий та системний вплив на великі маси людей, спрямований на формування певного світогляду або поведінки;
Тобто пропаганда ширша за масштабами і більш тривала, ніж маніпуляція.
6. Доберіть дві новини про одну й ту саму подію, але з різних джерел. Порівняйте, як масмедіа подають інформацію, і визначте, як подача новини може вплинути на громадську думку. Чи є в цих новинах ознаки маніпуляції або пропаганди?
Приклад: подія — рішення міської влади будувати новий парк.
Джерело А: «Міська влада покращує умови для відпочинку мешканців» → позитивний акцент, формує підтримку.
Джерело Б: «Влада витрачає мільйони на парк замість ремонту доріг» → негативний акцент, викликає критику.
Вплив на громадську думку: люди, читаючи різні джерела, можуть скласти різне ставлення до однієї події.
Ознаки маніпуляції/пропаганди: вибіркова подача фактів, емоційне забарвлення, акцент на вигоді чи шкоді для певної групи.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46

ГДЗ 8 клас Підручник 2025 Громадська освіта Васильків Кравчук Танчин Астон НУШ