ГДЗ Інформатика 8 клас. Підручник [Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.] 2021
27.01.2022,
8 Клас / Інформатика,
87 227,
0
2.4. Історія обчислювальних і комп’ютерних пристроїв
Дайте відповіді на запитання1. Які етапи розвитку інформаційних технологій ви знаєте?
Етап ручних засобів, етап механічних засобів, етап електричних засобів, етап електронних засобів.
2. Як змінювалися засоби опрацювання повідомлень на різних етапах розвитку інформаційних технологій?
1 - Засоби опрацювання – мозок і пальці людини, ручні обчислювальні прилади (абак, рахівниця, вузлики на мотузці тощо)
2 - Засоби опрацювання – друкарські машинки, фотоапарати, арифмометри, машинки для обчислень, музичні машинки (типу шарманок), грамофони, пристрої для відтворення анімації
3 - Засоби опрацювання – фонографи, електричні друкарські машинки, табулятори, електричні арифмометри, магнітофони, ротапринти
4 - Засоби опрацювання – електронні калькулятори, комп’ютер
3. У чому заслуга Б. Паскаля в розвитку пристроїв для проведення обчислень?
У 1642 р. французький математик, фізик, інженер і філософ Блез Паскаль (1623–1662) (мал. 2.46) подав на розгляд Королівської ради свій механічний обчислювальний пристрій. У подальшому він створив кілька десятків таких пристроїв. Їх використовували для виконання додавання та віднімання чисел.
4. Чим відрізнявся арифмометр Г. Лейбніца від пристрою Б. Паскаля?
Згодом ідеї Паскаля були розвинуті та вдосконалені багатьма математиками та інженерами. Зокрема, німецький учений Готфрід Лейбніц (1646–1716) створив перший у світі арифмометр – механічний обчислювальний пристрій, що виконував усі чотири арифметичні дії.
5. Назвіть складові універсальної машини для обчислень, яку запропонував Ч. Беббідж. Поясніть їх призначення.
За проєктом Ч. Беббіджа аналітична машина мала такі складові частини:
1. «Склад» для зберігання чисел (у сучасній термінології – пам’ять).
2. «Млин» для виконання арифметичних операцій над числами (у сучасній термінології – арифметичний пристрій).
3. Пристрій, який керує послідовністю виконання арифметичних операцій (у сучасній термінології – пристрій керування).
4. Пристрій для введення початкових (вхідних) даних.
5. Пристрій виведення результатів.
6. Чим характеризувався період створення перших електронних обчислювальних машин (40–50 рр. ХХ ст.)? Які вчені зробили внесок у розвиток електронних обчислювальних машин у цей період?
Перші електронні обчислювальні машини були створені в 40–50-х роках ХХ ст.: К. Цузе (Z4), Д. Атанасовим і К. Беррі (ABC), Г. Ейкеном (Mark-1), групою англійських учених (Colossus), Д. Моклі та П. Еккертом (ENIAC), колективом радянських учених під керівництвом С. Лебедєва (МЭСМ).
7. Які перші персональні комп’ютери ви знаєте? Коли вони були створені?
Перші персональні комп’ютери розробили фірми:
· MITS (англ. Micro Instrumentation and Telemetry Systems – системи мікроінструментів і телеметрії) – комп’ютер Altair 8800 (1975 р.);
· Apple Computer Company – комп’ютер Apple І (1976 р.);
· IBM – комп’ютер IBM PC (1981 р.).
8. Яка роль українських учених у розвитку комп’ютерної техніки? Опишіть основні етапи розвитку комп’ютерної техніки в Україні.
У 1951 р. в Києві під керівництвом Сергія Олексійовича Лебедєва (1902–1974) було введено в дію універсальну ЕОМ з програмою, що зберігалася в пам’яті, – МЭСМ (рос. Малая Электронная Счётная Машина – Мала Електронна Обчислювальна Машина). Це була перша ЕОМ у Радянському Союзі. Вона мала такі характеристики:
· загальна кількість електронних ламп – близько 6000;
· двійкова система кодування даних;
· кількість розрядів – 16 для кодування числа й один для кодування знаку;
· ємність запам’ятовуючого пристрою – 31 число та 63 команди;
· швидкодія – близько 3000 операцій за хвилину.
Перші програми для цієї ЕОМ склала Катерина Логвинівна Ющенко (1919–2001).
У Києві розробку обчислювальних машин було продовжено в Інституті кібернетики, який очолив видатний учений Віктор Михайлович Глушков (1923–1982). Під його керівництвом:
· завершено розробку ЕОМ Київ (1959 р., безпосередні розробники: Б. В. Гнеденко, Л. М. Дашевський, К. Л. Ющенко);
· створено серію універсальних ЕОМ Дніпро (1961 р., головний конструктор Б. М. Малиновський);
· створено ЕОМ для інженерних розрахунків Промінь (1963 р.);
· розроблено серію ЕОМ для інженерних розрахунків МИР (рос. Машина для инженерных расчётов – машина для інженерних розрахунків, 1960-ті роки);
· створено цілий ряд ЕОМ для військових цілей.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter