ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021
22.01.2022,
8 Клас / Історія України,
199 847,
16
Розділ 1. Українські землі у складі Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.)
§ 1. Українські землі у складі Польщі, Литви та інших держав на початку XVI ст.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ2. Установіть хронологічну послідовність подій.
Остаточна ліквідація Київського удільного князівства – 1471 р.
повстання М. Глинського – 1508 р.
битва під Оршею – 1514 р.
битва під Могачем – 1526 р.
3. Установіть відповідність між назвами українських земель та держав, у складі яких вони перебували у першій половині ХVІ ст.
Велике князівство Литовське: Східне Поділля (Брацлавщина), Східна Волинь, Київщина;
Королівство Польське: Галичина, Західна Волинь (Белзька земля), Західне Поділля;
Князівство Трансильванія: Східне Закарпаття;
Священна Римська імперія: Західне Закарпаття;
Князівство Молдова: Північна Буковина, Південна Бессарабія;
Московське князівство: Чернігово-Сіверщина;
Кримський півострів – Кримському ханству.
4. Дайте визначення поняттям.
Уніфікація – зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.
У Кримському ханстві сформувався державний апарат на чолі з ханом, при якому діяв дорадчий орган – диван.
5. Дайте відповіді на запитання.
У чому полягали особливості перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського?
Литовські князі не порушували на українських землях руські традиції, а литовці запозичували руську мову, віру, закони, військову організацію. Українські удільні князі залишилися при своїх володіннях, визнавши себе васалами Литви.
Найістотнішою особливістю перебування руських земель у складі Великого князівства Литовського було те, що місцева українська знать мала право обіймати найвищі адміністративні посади. Руські князі й бояри ставали на службу до великого князя литовського. Це давало їм право закріпити за собою їхні родові землі.
Які події спричинили Кревську унію? Що вона передбачала?
Щоб убезпечити себе від загрози загарбання Тевтонським орденом, Литва і Польща в 1385 р. в м. Крево (нині територія Білорусі) уклали державно-політичний союз. Ця угода відома в історії під назвою Кревської унії.
Причини Кревської унії:
• у часи князювання в Литві Ягайла для неї та Польського королівства посилилася загроза з боку Тевтонського ордену, що примусило обидві держави зблизитися і укласти державно-політичний союз;
• прагнення Ягайла знайти підтримку в боротьбі за владу з князем Вітовтом;
• прагнення Польщі мирним шляхом через унію з Литвою підпорядкувати українські землі.
Основні умови Кревської унії:
• Ягайло мав одружитися з польською королевою Ядвігою і стати польським королем і правителем Литви;
• Ягайло зобов’язувався прийняти разом з язичниками Литви хрещення за католицьким обрядом;
• Польща і Литва утворювали єдину державу;
• Литва мала передати Польщі всі будь-коли захоплені руські землі.
Чим спричинений виступ М.Глинського? Що мала на меті Московія, підтримуючи заколотника?
Вірогідною ціллю Глинського було відокремлення руських (українських, білоруських) земель в окрему державу з військовою поміччю Великого князівства Московського та Кримського ханства.
За яких обставин відбулося підкорення Османською імперією Кримського ханства?
Після завоювання турками Константинополя (1453) і постання на колишніх землях Візантії Османської імперії турки заявили про прагнення підкорити усю Європу. Війська османів у 1475 р. напали на Кримський півострів, захопили генуезькі колонії і ліквідували державу Феодоро. Крім їхньої важливості як торговельних осередків, захоплені міста цікавили турецький уряд як цінні військові об’єкти, адже кожне місто було потужною фортецею. Зваживши на військову міць турецького султана, кримський хан Менглі Гірей 1478 р. визнав за краще бути його васалом.
Якою була історична доля Буковини та Закарпаття?
Прикордонне розташування Закарпаття вплинуло на його долю: воно в різний час побувало в складі кількох країн. Наприкінці XIV ст. до закарпатських земель виявляли інтерес литовські князі, однак верховна влада над ними належала угорському королю. Один із онуків Гедиміна Федір Коріатович, який володарював на Поділлі, під тиском Вітовта передав свої права угорському королеві, за що отримав землі в Мукачівському краї. За князя відбулося будівництво мурованого замку в Мукачевому на місці старого дерев’яного. У 1526 р., після поразки угорського війська від турків у битві під Могачем, Закарпаття поділили між собою князівство Трансильванія (васал Османської імперії) і Священна Римська імперія, у якій правили імператори з австрійської династії Габсбургів.
Після занепаду Галицько-Волинської держави та з утворенням у 1359 р. князівства Молдова Буковина й Бессарабія потрапили під владу молдовських господарів. Наприкінці XIV – в першій половині XV ст. територію Північної Буковини (тоді її називали Шипинською землею) було поділено на кілька волостей (повітів). Волості очолювали старости, які спочатку належали до українського, певно, місцевого боярства. Центром однієї з волостей князівства Молдова був Хотин (у Північній Бессарабії), який став важливим торговельним пунктом на кордоні Молдови. Саме там, на правому березі Дністра, розбудували замок-фортецю, що за господаря Штефана III Великого (1457– 1504) набула грандіозного вигляду.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter