ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Щупак І.Я., Черкас Б.В., Бурлака О.В.] 2021

Запитання і завдання
Знаю і систематизую нову інформацію
Упорядкуйте хронологічну послідовність зовнішньополітичних подій і дій гетьмана Б. Хмельницького в роки Національно-визвольної війни. Поясніть, якими були їхні причини й наслідки.
Угода Б. Хмельницького з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ
1648 р.
Б. Хмельницький розумів, що головна небезпека полягала в геополітичному становищі України. Адже українські землі були міжнародно визнаною частиною Речі Посполитої. З інших боків територія була оточена двома великими країнами: Османською імперією та її васалами і Московським царством. До того, між Річчю Посполитою і Московією існувала військова угода проти Криму.
Саме тому Б. Хмельницький велику увагу приділяв пошуку зовнішніх союзників. Він почав дипломатичну підготовку, спрямовану на укладення угоди з Кримським ханством. Хан Іслам-Гірей ІІІ погодився надіслати загін на допомогу в обмін на те, що син Б. Хмельницького Тиміш залишився в заручниках.
Зборівський договір з Річчю Посполитою
18 серпня 1649 р. було підписано Зборівський договір. Угода мала 12 статей і форму привілея короля своїм підданим. Згідно зі Зборівським договором Річ Посполита визнавала існування української козацької автономії на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
Хоч офіційно Військо Запорозьке (офіційна назва держави) залишалося у складі Речі Посполитої, проте сучасники розуміли, що на карті світу з’явилася нова держава. Серед українців дедалі частіше Б. Хмельницького називали «самодержцем Русі».
Шлюб Тимоша Хмельницького й Розанди Лупул
Молдавське й Волоське князівства посідали не останнє місце в спробах Б. Хмельницького породичатися з представником князівської родини. Відповідно шлюб Тимоша Хмельницького з Розандою Лупул давав цю можливість. Волоське князівство виступало противником посилення українців у Молдові з огляду на ворожнечу з В. Лупулом. По смерті Т. Хмельницького ці країни перестали відігравати істотну роль у дипломатичних контактах гетьмана. Причому їхні правителі не надали допомоги і польській стороні в 1653 р.
Переяславська рада
До осені 1653 р. Національно-визвольна війна зайшла у глухий кут. Вона потребувала великих людських і фінансових ресурсів, яких у козацької держави бракувало. У пошуках союзників Б. Хмельницький ще від 1648 р. пішов на налагодження контактів з Московією. Протягом війни відбувався постійний обмін посольствами. Ситуацію ускладнювала загроза підписання польсько-московської угоди, спрямованої проти Української козацької держави. Восени 1653 р. на Земському соборі в Москві було вирішено підписати угоду з Військом Запорозьким щодо його прийняття під протекцію царя. Уже 23 жовтня Московія оголосила війну польсько-литовській державі, а до Війська Запорозького було відправлено представницьке посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним.
Складна зовнішньополітична ситуація диктувала свої умови, і 18 січня 1654 р. Б. Хмельницький і старшина в церкві Переяслава присягнули на вірність царю. Своєю чергою московський посол передав гетьману від царя символи влади: прапор, боярську шапку, ферязь (парадний одяг можновладців у Московії) і булаву.
Віленське перемир’я
24 жовтня 1656 р. було укладено московсько-польське Віленське перемир’я.
Вступ Швеції у війну проти Речі Посполитої налякав московитів. Тому Московія пішла на замирення з Річчю Посполитою.
Віленське перемир’я призвело до остаточного розриву відносин між гетьманом і царем. У Білорусі навіть розпочалися локальні воєнні дії між українсько-білоруськими та московськими загонами. Там козаків очолив Іван Нечай
Зближення Б. Хмельницького зі Швецією і Трансильванією
Протягом грудня 1656 – липня 1657 рр. союзники здійснили спільну воєнну кампанію проти Речі Посполитої.
Політика Московії змушувала Б. Хмельницького приєднатися до шведсько-бранденбурзько-трансильванського союзу. Згідно з ним всі чотири країни мали розпочати воєнні дії проти Речі Посполитої; їхнім результатом мав стати поділ цієї держави. Трансильванський князь претендував на польський престол, шведи — на литовські та північну частину польських земель. Українська козацька держава мала отримати незалежність.
в. Однак невдовзі внаслідок загрози з боку Данії Швеція покинула союз. Після того як трансильванський князь Дєрдь ІІ Ракоці припинив воєнні дії, А. Жданович у липні 1657 р. без дозволу Б. Хмельницького вирішив повернутися в Україну. Національно-визвольна війна значно вплинула на українське суспільство: козацтво стало провідним станом на певній території, розпочалася зміна етнічної назви народу з русинів на українців.
Доберіть з курсу всесвітньої історії дві-три події, що відбулися одночасно із згаданими в завданні подіями.
21 липня 1649 р. битва під Лоєвом, 15 серпня 1649 р. битва під м. Зборів, 10 липня 1649 р. битва біля м. Збараж

---

---

Назад

Вперед

1 ... 16 17 18 19 20 21 22 23 24 ... 35

ГДЗ 8 клас 2021 Оріон Підручник Всесвітня історія Щупак Черкас Бурлака Власова Галушко Кронгауз Піскарьова Секиринський