ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2021

icon01.09.2021, icon8 Клас / Історія України, icon52 467, icon0



Розділ V. Українські землі у 20—90-х рр. XVIII ст.
§ 27. Посилення колоніальної політики Російської імперії. Ліквідація гетьманату
Запитання та завдання
2. Як Петро I використовував ресурси України для досягнення своєї мети?
Перехід І. Мазепи на бік Швеції Петро I використав як привід до розгортання каральних заходів проти незгодних із політикою царської влади. Одночасно із цим відбувався наступ на українську автономію (самостійне внутрішнє управління). Коли в 1708 р. новообраний гетьман І. Скоропадський запропонував царю підтвердити в нових статтях традиційні права та вольності, то отримав від Петра I глузливу відповідь: «Українці й так мають із ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Повноваження гетьмана були визначені в Рішительному указі. Також Петро I відхилив прохання І. Скоропадського про те, щоб козаки перебували під командуванням наказного гетьмана, а не московських генералів. Перед гетьманським урядом була поставлена вимога звітувати про податки й доходи Військового скарбу. Воєводи отримали право втручатися у внутрішні справи козацької України. Для нагляду за гетьманом був приставлений царський міністр-резидент (із 1710 р. їх було двоє). У Глухові — новій гетьманській резиденції — було розміщено два полки московських військ. У 1708—1709 рр. Гетьманщину, а з 1719 р. і Слобожанщину було включено до Київської губернії.
3. Чим характерне правління гетьмана І. Скоропадського? Чому Петро I не дозволив проводити вибори нового гетьмана після смерті І. Скоропадського?
Перебуваючи на посаді гетьмана, І. Скоропадський всіляко намагався показати свою лояльність царській владі й тим самим зберегти автономію Гетьманщини. Як і. Мазепа, він уникав конфліктів зі старшиною й церквою, роздавав їм великі земельні наділи. За його правління близько 30 % оброблюваних земель були в приватній власності старшини, деякі її представники перетворювалися на справжніх земельних магнатів. Сам І. Скоропадський мав понад 100 тис. підданих, у той час як у монастирів їх було 60 тис. осіб.
Чернігівський полковник П. Полуботок був людиною енергійною, палким прибічником української автономії. Недарма цар говорив про П. Полуботка, що він «небезпечніший за Мазепу». Гетьман не змирився з претензіями С. Вельямінова не тільки на контроль за владою, а й на саму політичну владу. П. Полуботок згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу, розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звертався в сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) зі скаргами на порушення Малоросійською колегією законів і традицій Гетьманщини, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана. У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції в козацькому таборі на річці Коломак склали так звані Коломацькі чолобитні (звернення) на ім’я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити П. Полуботка разом із 15 опозиційними українськими старшинами в Петропавлівській фортеці. Там 18 грудня 1724 р. наказний гетьман П. Полуботок помер.
4. Які основні політичні ідеї було закладено в Коломацьких чолобитних?
У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції в козацькому таборі на річці Коломак склали так звані Коломацькі чолобитні (звернення) на ім’я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Коли ці чолобитні отримав Петро I, то наказав ув’язнити П. Полуботка разом із 15 опозиційними українськими старшинами в Петропавлівській фортеці.
5. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як діяльність Малоросійської колегії руйнувала традиційну систему управління в Україні.
Загальний напрям російської політики щодо України залишався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської імперії. У таких умовах українська козацька еліта докладала зусиль для збереження давніх прав. Проте у своїх діях вона уникала радикальних заходів і не спиралася на підтримку народу.
6. Якими були наслідки діяльності «Правління гетьманського уряду» для Української козацької держави?
Новий уряд складався з трьох представників козацької старшини й трьох російських урядовців. У своїй діяльності він мав керуватися «Рішительними пунктами» 1728 р. Крім того, російські урядовці були зобов’язані всіляко применшувати значення влади гетьмана й підривати довіру до неї, сприяти зближенню старшини з російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами. Українські справи знову повернули до cенату. В Україні було проведено ревізію для впорядкування збирання податків, завершено складання зводу українського законодавства.
Для контролю над суспільством у Російській імперії була відновлена «Канцелярія таємних і розшукових справ». За підозрою в державній зраді в повному складі був заарештований Київський магістрат.
Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили в підпорядкування Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначати тільки росіян. У 1732 р. почалися перетворення, метою яких була ліквідація автономного самоврядування. У Сумах була створена «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників.
Полкові ратуші в 1733—1734 рр. було перейменовано на канцелярії, які отримали права, що мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство здійснювалося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на займанщину. Жителям Слобожанщини заборонялося залишати її межі. Підпомічники викреслювалися з козацького стану.

iconГДЗ 8 клас 2021 Гісем Мартинюк Ранок Підручник Історія України
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Схожі публікації
У даній публікації ще немає коментарів. Хочете почати обговорення?

Реклама
В якому класі ви навчаєтеся?
Ми в соціальних мережах
Хмаринка тегів