ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Прочитайте уривок із праці історика М. Довнар-Запольського та дайте відповіді на запитання. Чи погоджуєтеся ви з твердженням автора? Поясніть чому.
«…У міщанах південних міст було б помилково вбачати міський клас у власному розумінні цього поняття. Він був міським тільки в сенсі осілості в місті, виконання міських повинностей та користування старовинними міськими вольностями. За своїми ж заняттями південне міщанство було нижчим військово-службовим класом…»
2. Установіть хронологічну послідовність подій.
надання магдебурзького права Львову – 1356 р.
ухвалення «Устави на волоки» – 1557 р.
ухвалення Третього литовського статуту – 1588 р.
Постанова Сейму про заселення земель Південної Київщини – 1590 р.
3. Дайте визначення поняттям.
Фільварки; дворища; дими; оренда; рента; рада і лава; цехи.
Фільварок – велике багатогалузеве господарство, у якому сировину не тільки виробляли, а й перероблювали, зокрема на винокурнях, у чинбарнях і млинах. Вироблена продукція призначалася переважно для продажу.
Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів.
Оренда – наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами тощо на договірних засадах.
Земельнарента – дохід від власності, який сплачують орендатори власникам землі за право її використання протягом певного періоду.
Рада – відала адміністративно-господарськими справами.
Лава – здійснювала суд здебільшого у кримінальних справах.
Цех – самоврядна громада вільних ремісників одного чи кількох фахів, сформована на основі взаємної допомоги та опіки для підтримки їхніх професійних інтересів.
4. Виберіть слова та словосполучення, які стосуються міського життя за литовсько-польської доби. Свій вибір поясніть.
Війт та бурмистр; рада і лава; магдебурзьке право; цехи і цехмістри; ярмарки і торги.
5. Дайте відповіді на запитання.
Якою була кількість українських міст у різних українських воєводствах?
XVI – перша половина XVII ст. – час появи та бурхливого розвитку міст. На території Руського й Белзького воєводств до кінця XVI ст. існувало понад 200 міст і містечок. Після постанови сейму 1590 р., що передбачала роздавання нібито «пустель, що лежать за Білою Церквою», завдяки активній будівничий діяльності магнатів і шляхти на середину XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося близько 200 міст та містечок, у Брацлавському – близько 100.
Яких змін зазнавали міста зі здобуттям магдебурзького права?
Ви пам’ятаєте, що надання містам королем або великим князем литовським (згодом і власниками-магнатами) привілею на магдебурзьке право сприяло помітному пожвавленню міського господарства й активному формуванню містян як стану
Якими були повноваження рад та бурмистра, а які – війта і лави?
Міське самоврядування здійснював виборний магістрат, який складався з ради (райці на чолі з бурмистром) і лави, або лавничого суду. Райці відали адміністративно-господарськими справами. Лаву, яка чинила суд, очолював війт
Що визначало розвиток міст у XVIст.? Як це позначалося на становищі містян?
Ви пам’ятаєте, що надання містам королем або великим князем литовським (згодом і власниками-магнатами) привілею на магдебурзьке право сприяло помітному пожвавленню міського господарства й активному формуванню містян як стану.
Попри отримання українськими містами права на самоврядування, українців, а також вірмен і євреїв часто не допускали до міських урядових посад.
Що таке дворища і дими?
Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів.
Які зміни в житті українських селян відбувалися в XVI ст.? Як це позначилося на становищі селян?
Як і раніше, селяни жили громадами. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, річками. Орні землі розподіляли між частинами громади – дворищами, які об’єднували по кілька дворів – димів, тобто господарств окремих сімей. Різноманітні податки й повинності на користь держави та земле власника сільська громада також розподіляла поміж дворищами. Сільську громаду очолював обраний на сільському сході представниками дворищ отаман. Сільська громада обирала також власний суд. Його називали копним (від «копа» – зібрання громади), і складався він із «суддів копних» – «мужів». Копний суд скликали просто неба на заздалегідь призначеному місці. Суд розглядав цивільні й кримінальні справи, зокрема й суперечки за землю та вбивства. Поступово, із переходом землі громад у власність землевласників, копний суд було замінено на суд вотчинний.
6. Доведіть або спростуйте тезу про те, що історичний розвиток українських міст зумовлений загальноєвропейськими процесами.
XVI – перша половина XVII ст. – час появи та бурхливого розвитку міст. На території Руського й Белзького воєводств до кінця XVI ст. існувало понад 200 міст і містечок. Окрім українців, значну частину мешканців Руського, Белзького та Подільського воєводств, що перебували в підпорядкуванні Королівства Польського, становили німецькі, вірменські та єврейські громади, які виборювали в короля право на самоврядування, перетворюючи міста на міжнаціональні й міжконфесійні центри торгівлі.
Міста на українських теренах Великого князівства Литовського не зазнали таких активних іноземних впливів, як на Галичині чи Поділлі. Поява нових міст була зумовлена утвердженням великої земельної власності князів-магнатів. Князь отримував привілей на спорудження замку та осадження міста з дозволом на торгівлю в ньому в певні дні. Новостворені міста й містечка, на відміну від галицьких, тривалий час зберігали напіваграрний характер, а їхні мешканці були тісно пов’язані з сільською округою та сільськогосподарськими заняттями. Позаяк заняття ремеслами часто не задовольняло матеріальних потреб містян, ремісники мусили обробляти ще й орні землі.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 31

ГДЗ 8 клас Підручник 2021 Літера Власов Панарін Топольницька Історія України