ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Щупак І.Я., Черкас Б.В., Бурлака О.В.] 2021
23.01.2022,
8 Клас / Історія України,
73 817,
2
§ 7 Берестейська церковна унія 1596 року і її наслідки
Запитання і завданняЗнаю і систематизую нову інформацію
1. Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть таблицю «Берестейська церковна унія 1596 р.»
Берестейська церковна унія 1596 р.
Аргументи прибічників унії
Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки завдань:
• позбавитися залежності від світських володарів;
• позбавитися контролю з боку православних братств;
• подолати кризу і підвищити статус православної церкви в державі;
• забезпечити для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами.
Рим був зацікавлений в унії, адже прагнув поширити свій вплив на Схід і послабити протестантизм.
Аргументи противників унії
Із проголошеними умовами згодні були не всі. Князі й шляхта не хотіли втрачати контроль над церквою, ставропігійні монастирі воліли зберегти свою незалежність, землі і власність, православні братства прагнули церковних реформ, а не посилення влади єпископів. Головним противником унії був князь В.-К. Острозький, який спершу був її палким прибічником. Однак він бачив унію як рівноправне об’єднання двох гілок християнства.
2. Схарактеризуйте Берестейську церковну унію за планом:
1. Передумови укладення.
У 90-ті роки XVI ст. ідея щодо церковної унії здобула багато прибічників. У 1590 р. більшість православного духівництва на чолі з луцьким єпископом Кирилом Терлецьким і володимирським єпископом Іпатієм Потієм висловила готовність до об’єднання церков.
2. Причини укладення.
Ієрархи православної церкви бачили в ній засіб вирішення низки завдань:
• позбавитися залежності від світських володарів;
• позбавитися контролю з боку православних братств;
• подолати кризу і підвищити статус православної церкви в державі;
• забезпечити для православних владик місця в сенаті нарівні з католицькими ієрархами.
Рим був зацікавлений в унії, адже прагнув поширити свій вплив на Схід і послабити протестантизм.
3. Зміст унії.
• обряди і свята православної церкви залишалися незмінними;
• ліквідувалася юрисдикція Константинопольського патріархату «на території Русі»; митрополит Київський обирався єпископами, але його кандидатура мала бути затверджена Папою; уніатські ієрархи отримували місця в сенаті Речі Посполитої нарівні з католицькими єпископами;
• усі монастирі, церкви і церковні братства мали перебувати під контролем єпископів без втручання світських осіб;
• заборонялося вихрещувати православних у католицтво.
Отже, у документі йшлося про умови «об’єднання» церков, але жодним чином не про їхнє «злиття».
4. Результати і наслідки.
Отже, унійна церква передбачала збереження православних обрядів, богослужіння церковнослов’янською мовою, право на власну митрополію, можливість нижчого духівництва вступати в шлюб, визнання зверхності Папи Римського, прийняття догматів (вчення) католицької церкви. Православний собор ці рішення не визнав.
Унію визнали шість з восьми єпископів Київської митрополії, першим унійним митрополитом став Михайло Рогоза (1596–1599 рр.). 15 грудня 1596 р. король Сигізмунд ІІІ видав універсал про обов’язковість переходу до унії. Православна церква в Речі Посполитій опинилася поза законом. Замість того, щоб сприяти порозумінню і єдності християн, унія перетворилася на інструмент розколу суспільства.
Таким чином, Берестейська унія стала відповіддю на кризу православної церкви та проявом Контрреформації в Речі Посполитій. Водночас вона поглибила розкол у суспільстві та загострила релігійні суперечності. Намагання створити єдину церкву замість двох призвели до виникнення третьої.
3. Розгадайте ребуси. З отриманими словами-розгадками складіть коротку історичну довідку для словника-енциклопедії.
Церква і собор
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter