ГДЗ Історія України 8 клас. Підручник [Власов В.С., Панарін О.Є., Топольницька Ю.А.] 2021

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Установіть хронологічну послідовність подій.
початок діяльності Богоявленського братства у Києві – 1615 р.
обрання православним митрополитом Й. Борецького – 1620 р.
Затвердження польським сеймом «Пунктів для заспокоєння руського народу» – 1632 р.
2. Складіть речення, використовуючи зазначені терміни, поняття, назви.
Православні єпископи; Берестейська унія; братства; «Пункти для заспокоєння руського народу»; «Требник».
Православні єпископи не отримали посад у сенаті, а духовенство, на відміну від католицького, сплачувало податки.
Пристрасний полеміст єзуїт Петро Скарга у книзі «На захист Берестейської унії» (1597) захищав об’єднання католицької й православної церков, доводив благотворність цього історичного акту для православних.
Обраний у 1632 р. новий польський король підписав «Пункти для заспокоєння руського народу».
У 1646 р. у ній було видано надзвичайно важливу богослужбову книгу, автором якої був П. Могила, – «Требник».
3. Дайте відповіді на запитання.
Що визначало становище православної церкви після Берестейської унії?
Після Берестейської унії більшість єпископів стали уніатами, вірність православ’ю зберегли тільки два: львівський – Гедеон Балабан та перемишльський – Михайло Копистенський. Після їхньої смерті єдиним православним єпископом залишався Єремія Тисаровський, який спромігся обійняти Львівську кафедру, запевнивши короля, що він – уніат. Зі смертю Єремії польський уряд міг оголосити православну церкву неіснуючою, скориставшись відсутністю єпископів.
Коли та за яких обставин було відновлено вищу православну ієрархію?
Загрозливе становище православної церкви спонукало до рішучих дій. Серед української православної верхівки виникла ідея відновити ієрархію без згоди Речі Посполитої. Підтримав ідею П. Конашевич-Сагайдачний. Разом із козаками він скористався подорожжю з Москви Патріарха Єрусалимського Феофана ІІІ, влаштувавши пишну зустріч. Патріарх об’їхав навколишні монастирі. У Києво-Печерському монастирі скликали з’їзд, учасники якого звернулися до Феофана з проханням висвятити православних ієрархів. Проте патріарх вагався, і лише у жовтні 1620 р. таємно висвятив на Київську митрополію Йова Борецького, на Полоцьку архієпископію – Мелетія Смотрицького та ще кількох православних ієрархів. Таємне висвячення митрополита не вирішувало проблеми відновлення православної ієрархії. За тогочасними законами лише король міг затвердити ієрархів на їхніх посадах. Проте польська влада була невдоволена такими діями й розгорнула репресії проти православних.
Які події сприяли узаконенню існування православної церкви?
Для Й. Борецького визнання православної ієрархії стало справою всього життя. Розгорнулася бурхлива і тривала сеймова боротьба, сповнена гострих баталій оборонців та противників відновленої ієрархії. На боці противників був і сам король Сигізмунд ІІІ. Довершити справу визнання ієрархії вдалося Петру Могилі вже за наступного короля – Владислава IV.
Обраний у 1632 р. новий польський король підписав «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими українцям та білорусам повертали втрачені після Берестейської унії права: за православними визнавали право обирати свого митрополита і єпископів, визначали умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками стосовно церков і земель тощо. Було визнано право обирати чотирьох православних єпископів – львівського, перемишльського, луцького і мстиславського. Незабаром наступника Й. Борецького Ісайю Копинського, якого не визнавала влада, було усунуто, а митрополитом обрано П. Могилу.
До яких заходів вдався П. Могила задля оновлення церковного життя?
Поліпшенню становища церкви, за задумом П. Могили, мало сприяти налагодження суворої дисципліни серед священників і ченців. Було, зокрема, запроваджено постійний нагляд за духовенством, за порядком богослужінь тощо. До обов’язків священника додавалося проголошення по неділях і святах виховних проповідей для парафіян. Серйозною перешкодою для підвищення авторитету церкви було право магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків. П. Могила докладав зусиль, щоб обмежити це право. Прагнув він також піднести й роль митрополита. Було створено і схвалено всіма патріархами «Православне сповідання віри» – стислий виклад головних положень православ’я.
Заходи митрополита передбачали збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок. Основним осередком книговидання стала друкарня Києво-Печерського монастиря. У 1646 р. у ній було видано надзвичайно важливу богослужбову книгу, автором якої був П. Могила, – «Требник». У ньому містилися тексти молитов і священнодійств, що стосуються здійснення священником таїнств і певних богослужінь: хрещень, молебнів, відспівування померлих, освячення житла, плодів тощо – тобто треб. У творі П. Могила вживає багато українських слів, а окремі частини «Требника» написано книжною українською мовою. Це сприяло українізації богослужіння, а сама служба ставала зрозумілішою для простолюду.
Клопотаннями П. Могили церкві повертали майно й землі. Митрополит опікувався відновленням духовних святинь православ’я: було реставровано Софійський собор, Десятинну церкву, церкву Спаса на Берестові, Михайлівський собор Видубицького монастиря та багато інших. За його часів було наведено лад у печерах Києво-Печерського монастиря та канонізовано його угодників. Для розв’язання поточних проблем єпархій та митрополії було відновлено традицію скликання соборів. Суперечності між духовенством мала вирішувати спеціально створена церковна судова установа – митрополича консисторія. Діяльність П. Могили стала визначальною для подальшого розвитку церковного, культурного, національного та суспільного життя нашого народу. Цей період увійшов в історію під назвою Могилянська доба.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 4 5 6 7 8 9 10 11 12 ... 31

ГДЗ 8 клас Підручник 2021 Літера Власов Панарін Топольницька Історія України