ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Слоньовська О.В.] 2021

Діалог із текстом
1. Як ви розумієте назву твору? Чому для Дракона-поета не знайшлося місця в жорстокому світі?
Бо Дракон не є тим жорстоким світом, а навпаки сіє, добро та людяність.
2. Що хотів автор сказати словами, які вклав в уста Таємного Радника: "Літати вам суворо забороняється... Подивиться, подивиться котрийсь та й собі, чого доброго, злетіти захоче..."?
Літати забороняється. Тобто порушувати ті устави, які були внесені, хоч несуть зло, заборонено. Не можна мислити інакше, бачити, думати, жити, допомагати-це зрада, і ти будеш покараний.
3. Чи можна образ Дракона з цієї повісті-казки вважати алегоричним?
Так. Образ Дракона є алегоричним. Людина, яка мешкає в ССР не могла бачити інакше, ніж ССР.
4. Твір Ю. Винничука має філософський підтекст. Знайдіть два-три приклади цього у повісті й зачитайте відповідні уривки тексту вголос.
Уперше в тексті з подібним явищем ми стикаємося, коли Дракон заявляє Князеві, що готовий вступити у двобій із претендентами на руку Настасії, тим більше, що йому нібито наснився Пустельник і схвалив саме таке рішення. Останні слова - явний обман, бо Драконові здається, що Князь - теж тонка і чуйна особистість, тому Князеве сумління треба приспати. Водночас змій дивується, що Князь не помітив, а насправді - вдав, що не помітив його брехні, тому автор у дужках подає сповнені розпачу думки Дракона: "(Невже він не помічає, що я брешу? Він не хоче помічати...)". На рівні підтексту ця фраза означає, що Дракон сподівається на добропорядність Князя й те, що він передумає організовувати турнію, у якій переможеним вже заздалегідь призначили Дракона. Проливають світло на підтекст і думки Дракона, звернені перед смертю до Бога. Монолог змія подібний до біблійних псалмів-прохань про допомогу чи псалмів-волань про справедливість, а тому перед читачами Дракон постає мучеником і праведником.
5. З якою метою Князь навідував Дракона навіть після смерті Пустельника? Чому повсякчас бідкався, що після нього та Воєводи Люботинське князівство неодмінно занепаде?
Князеві потрібно було довести свою справу до кінця. Йому потрібна була жертва. Потрібен наречений для князівни. Князь не хотів нічого змінювати, а бичив лише вихід у знищенні Дракона, якого намагався схилити на свій бік.
6. Як саме й чому саме так Князь характеризує претендентів на руку його доньки?
- Воно б, може, й не один зазіхнув на престол сісти, але ж не можу я за будь-кого її видати, коли в наших законах написано, що Князівну може пошлюбити лише той, хто уславився чином геройським. Де я цього героя візьму?.. Понаїжджало тут всілякого зброду - от аби погуляти, нажертися та напитися на дурняк... Проте Князь не нарікав: тим краще, менше буде приблуд.
7. Для чого Князь розпустив чутки, нібито змій викрав Настасію? Чому насправді не боявся відправити красуню-доньку в лігво Дракона?
Князь вважав, що підвищує авторитет Дракона. Наганяв жаху, але, знаючи добрий та смирний характер змія, не боявся князівну відправляти до нього.
8. Які пригоди випали на долю лицаря Лавріна та його джури? Хто виявився причиною всіх їхніх нещасть і за що саме помстився?
Один із княжих гінців, вертаючи назад, натрапив у лісі на чотирьох подорожніх -обшарпаних, зарослих і вихудлих. - Хто ви? - спинив їх гонець. - Вас пограбували розбійники? Що з вами сталося? - Я лицар Лаврін з Горшова герба Підкова, - проказав найстарший. - А це мій джура і двоє слуг. Іхалисьмо в Люботин битися з Драконом. Нас перестріла якась чортова відьма і показала не ту дорогу. Тепер ось, певно, зо три місяці отак блукаємо. Вже й коней поїли... Помста: (Далисьте старій бабі їсти. Я вам поможу. Ви чули коли про Чорного лицаря, володаря замку Куропас?.. У нього був меч Вілодан. Якщо ви зумієте витягти його із розколини в скелі, то він буде ваш. Мені потрібен язик того Дракона. Я сама за ним прийду. - На біса вам язик? Ви хто - відьма? - Хе-хе! Відьма не відьма, але своє діло роблю. - Дістати меча Чорного лицаря, звичайно, честь велика, та чи буде це подвигом, коли я чужим мечем зарубаю Дракона? Який же це подвиг?.. Не треба мені того меча. Скажи, бабо, чи виберемся ми з цього лісу до вечора? - Як побачите скелю, котра буде схожа на сову, то звернете на стежку ліворуч. А за меча, лицарю, ще пошкодуєш... Хе-хе, пошкоду-уєш...) Повели себе некоректно.
9. Чому поява Лавріна з джурою та слугами для всіх лицарів виявилася неабиякою подією? Як ви думаєте, інші лицарі вибралися б із подібної халепи в лісі живими? Чому?
Ці хлопці для інших лицарів стали взірцем пригод, вміння знайти вихід із складної ситуації. Інші лицарі, як про них сказав князь,-зброд, понаїхали лише пити та гуляти, не змогли б вибратися із лісу, бо не зналися на такій справі.
10. З яких міркувань Воєвода і Князь вирішили просити Дракона піддатися тільки лицареві Лавріну? А які мотиви були в Таємного Радника? Чи думав він про честь Люботина? Прочитайте вголос відповідні уривки, порівняйте позицію персонажів у негідній і користолюбній справі, даючи відповідну характеристику кожному з можновладців Люботина.
Князь вже вирішив, що доньку віддасть за Лавріна, бо цей лицар йому подобався. У ньому він вбачав свого зятя. А от Радник мав на увазі іншого лицаря - свого, бо хотів захопити владу у місті. Про честь міста Радник не думав, бо думав про своє збагачення.
- Ну-у, нам ще й не таке відомо... Князь хоче, аби ви піддалися панові Лавріну, Князівна воліє його джуру. А от я - єдина людина в цьому зачуханому князівстві, котра дивиться не поверхово, а вглиб... Серед лицарів є достойніша особа - це пан Любомир з Золочева герба Когут. Цей герб у нього і на плащі, і на грудях, і на щиті. Дракон переступив з лапи на лапу. Радник сахнувся на крок. - Отже, що я пропоную... Ви... е-е-е... піддаєтеся лицарю Любомиру, а я за це обіцяю, що ваші рукописи будуть збережені належним чином. Авторство їхнє, звичайно, зостанеться в секреті. Бо одна річ убити Дракона, а зовсім інша - поета. Тому шило з мішка в жодному випадку вилізти не повинне.
11. Яка саме новина, почута від Настасії, Дракона тяжко образила?
- Боже, ха-ха-ха - бачили б ви свого портрета! Вмерти можна!.. Лежите ви на горі кісток і черепів, а в лапах корчаться впольовані люди. А з язика кров скрапує. - Ну й свинство! Ми так не домовлялись!
12. Чому Настасія зізналася саме Драконові, що їй більше подобається Лаврінів джура, ніж уславлений підстаркуватий лицар? Чи могла дівчина подібне сказати батькові або Воєводі? Чому останній вірш змій присвятив Настасії? Проаналізуйте цей твір.
Дівчина побачила, що Дракон є щирим, йому можна довіряти, вилити свої почуття та душу, тому і зізналася, що кохає джуру. А батькові та Воєводі дівчина не могла довіритися, бо знала, що вони лицеміри.
13. Хто придумав причепити лицареві Лавріну синю стрічку? Як ви думаєте, носив би цю річ лицар Лаврін під час бою з Драконом, якби знав про її призначення? Прочитайте уривок від слів "Яка сила не дає мені заколоти його..." до "...далеко не цьогорічна" й доведіть, що лицар Лаврін - людина спостережлива і справедлива.
Ваєвода Антось. Лаврін, якби знав про цю домовленість, не погодився брати участь у турнірі. На біса я в це вв’язався? Навіщо мені Князівна, котра ніколи мене не любитиме? Навіщо мені цей дивний Дракон, який боронить перед лицарями свого живота, а мені підставляє око, вразити яке може й дитина? Що він мені злого вчинив? Оно жива й здорова Настасія виходить з печери... Лишається тільки вбити змія, який не зробив їй нічого поганого. А ця купа кісток і черепів біля печери і справді далеко не цьогорічна. Лаврін запідозрив, що відбувається щось не те під час бою, тому не поспішав бити. Він зрозумів, що Дракон піддається йому. Але його молодий та запальний і недосвідчений джура був спритнішим та накоїв того, чого не хотів робити лицар.
14. Яким із розповіді Настасії постає Таємний Радник Князя? Чого можна чекати від такої людини? Чому саме він, а не хтось інший, знає про прихильність Настасії до джури лицаря Лавріна? Саме Раднику належать слова: "Одна річ убити Дракона, а зовсім інша - поета". Чому вбивство поета народ рано чи пізно розцінює як великий злочин?
Дівчина недовіряє радникові, вона розуміє, що це нанадійна людина, зрадник. Вбити Дракона-це вбити злочинця, а вбити поета - вбити правду, красу, розум. Народ цього не пробачив би ніколи.
15. З якої причини Князь недовірливо озирався, незважаючи на те, що Дракон дав згоду на поєдинок?
Князь озирався, бо думав, що Дракон може передумати, бо міряв по собі.
16. Чому Настасія скрушно бідкалася про те, що все було б по-іншому, якби люди, що її оточують, самі не виявилися драконами? Як треба розуміти ці слова? Слово "дракони" дівчина вживає в прямому чи переносному значенні? Доведіть це.
Дівчина "дракони" вживає у переносному значенні. Адже життя - це поле бою, на ньому зустрічаються дракони-люди, але одні, як наш герой-добряки, а інші -князі, воєводи, радники та й навіть сама князівна.
17. Чому перед вирішальним двобоєм, на відміну від першої появи лицарів у його володіннях, Дракон уже не відчував страху перед смертю? Якими словами про це сказано? Доведіть, що єдиним благородним лицарем у творі виявляється Дракон Грицько.
Опустив голову на могилу Пустельника й поцілував камінну плиту. "Скоро я прийду до вас, і ми знову будемо разом", - прошепотів. "Дивно, тоді, коли вперше лицарі мене викликали на бій, я аж трусився від ляку, я повз, тікав од навісного диму, боровся за життя, а зараз мені однаково. Бо це я чиню з любові до мого вчителя і до Князя".
18. Чому лицар Лаврін не зміг убити Дракона ні першого разу, вловивши в його беззахисному оці розумний погляд, ні вдруге, побачивши себе в зіниці Дракона старим і недостойним красуні Настасії?
Крім Дракона, у цьому творі є ще один герой, хоч і другорядний, але чесний розумний та справедливий. Це Лаврін. Для нього головне - правда.
19. Чи мав силу й можливість Дракон легко знищити своїх нападників, які, користуючись безкарністю, жорстоко завдавали йому дрібних, але дуже болючих ран? Як про це поет-християнин роздумував сам?
Дракон міг знищити нападників, міг втекти-улетіли, але він подумав: "Чому він тоді не рубав? Ах, певно, помітив сльозу. Це була мимовільна сльоза, ваша світлість, я не хотів, пробачте, більше не буду. Коли ж!" ...Ніхто не помітив опущеної голови Дракона. Лише пан Лаврін і його джура були поблизу.
20. З якими трофеями роз’їжджалися лицарі з Люботина? Для чого вони їм були потрібні?
Лицарі роз’їхалися, везучи на грудях на шнурку хто кіготь, а хто зуб Дракона, щоб мати змогу посвідчити свою участь у тій славній битві.
21. Чому Князь несподівано розповів усю правду лицареві Лавріну? Як той зреагував на Князеву сповідь? Чому негайно покинув Люботин?
І тут Князь із незрозумілої спонуки узяв та й розповів усе, як було, говорив, наче хотів сповідатись, в розповіді очищаючись від содіяного, говорив, уникаючи зустрічатися поглядами, а через те й не бачив, як міняється обличчя лицаря, як пальці його стислися в п’ястуки. Воєвода поривався зупинити Князя, та марно. Коли Князь закінчив і зиркнув на лицаря, то страх засвітився в очах його - він не впізнав лицаревого обличчя, бо те, яке побачив, було налите люттю і болем. Лицар - Якби я міг, - процідив лицар крізь зуби, - якби я міг, то з великою насолодою розчерепив би вам оцим келепом голову. Того ж дня сів на коня й, ні з ким не попрощавшись, виїхав з Люботина.
22. З якої причини Князівна несподівано почала вважати себе особисто вбивцею Дракона? Чи були щирими їі душевні муки? Чому Настасія не зробила нічого, щоб не допустити смерті невинного? Як ви розцінюєте таку позицію досить впливової людини?
Якби Настя це зробила, то Дракон залишився живим. "Ах, я знаю, що зроблю! Зараз вийду до них в чистенькій сукні... Нехай побачать, що нема вже кого визволяти..." Але дівчина дозволила змієві піти на смерть. Коли ти сходишся, проводиш декілька часу з спорідненою яскравою душею, то розумієш цю душу, звикаєш до неї. І коли ти підштовхуєш її на смерть, то рано чи пізно, сумління не дасть тобі спати спокійно.
23. Чи бачив Дракон Грицько вродливих дівчат до приходу в його володіння Настасії? Чи щиро й жертовно він закохався у Князівну? На основі тексту доведіть це.
Дракон не бачив, не спілкувався і дівчатами, а побачивши князівну-закохався, написав та присвятив їй вірші. А потім приніс себе у жертву.
І не дає розрадити нікому.
Але тепер ваш образ, Панно світла,
Як промінь, що крізь ночі проникає, Мені в очах притьмарених заквітнув. І про щасливу днину пригадає, Коли були ми тільки вдвох на світі. Тепер я сам. Молюся і згасаю.
24. Зло не буває непокараним. Рано чи пізно за все скоєне доводиться відповідати. Божевілля Князя - плата за смерть безневинного Дракона-поета. Як ви думаєте, чому автор показує володаря Люботина не просто у світі ілюзій і марень хворобливої уяви, а в товаристві Дракона й Пустельника?
Бо перед ними Князь найбільше завинив, тому їхні образи його бентежать, не дають спокою, приходять на розмови. Це ті люди, яких ти найбільше образив.
25. Ви вже маєте певні уявлення про алегорію в художніх творах. Випишіть із "Літературознавчого словничка", поданого у розширеному варіанті підручника під QR-кодом, що таке алегорія, і доведіть, що образи Дракона, Пустельника і Князя у повісті Юрія Винничука алегоричні. Яку інформацію для читача несе алегоричний елемент загальних назв, які у творі стають власними іменами головних героїв?
Алегорія або прйповідь - спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями і характерними ознаками. В образах дракона та пустельника показані порядні люди, які не чинять зла, а роблять все для того, щоб світ став кращим. Змальовуючи образ князя, автор нагадує нам, якими не треба бути, а також указує на особистостей, яких треба уникати.
26. Чи передбачав змій, що його вірші хтось присвоїть або їх вважатимуть анонімними? Чому він написав рондо-акростих? Як саме Дракон зумів донести читачам своє авторство?
Авторство їхнє, звичайно, зостанеться в секреті. Бо одна річ убити Дракона, а зовсім інша - поета. Тому шило з мішка в жодному випадку вилізти не повинне. - А що, як вилізе? - всміхнувся змій, згадавши рондо-акростих, з якого кебетний чоловік може вичитати ім’я автора: "Дракон Григорій".
Рондо-акростих - вірш, написаний у формі рондо перші букви рядків якого складають певні слова (тут: "Дракон Григорій").
27. Напишіть акростих, у якому було б зашифровано слова "я патріот" або "поет".
Яблуневий цвіт
Переді мною море
Огортає ніч все для нас з тобою
Електричний струм
Пізній вечір тихо підійшов.
28. Заповніть таблицю, об’єднавшись у "малі" групи (3-5 осіб) для детального аналізу кожного із запропонованих персонажів повісті-казки Ю. Винничука. Зіставте дійових осіб, зробіть висновки про життєву позицію цих персонажів та сформулюйте ідею твору.

	Пустельник	Дракон	Князь	Таємний Радник
Соцстан, посада	Підлеглий, колишній воєвода	підлеглий	Керівник, князь	Керівник, помічник князя.
Основні риси характеру	Щирий, добрий, відданий, дорожить дружбою	Щирий, добрий, не бажає робити зла	Підступний, пихатий, невпевнений у собі, зрадник	Підступний, зрадник, гроші вище за все
Здібності	Учитель	Пише вірші, знається на красі	Не вміє керувати країною	Здібник на переворот у державі
Висновки	Не зміг вберегти Дракона	Став жертвою	Вбивця	Вбивця, зрадник.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 133 134 135 136 137 138 139 140 141 ... 148

ГДЗ українська література 2021 Слоньовська Підручник 8 клас Літера