ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021

1. Ліричний герой вірша «Теплі слова» закликає: «Співаймо пісні про кохання, / щоб не вмерло слово...»
А Дунай.
2. Установіть відповідність.
Назва твору - Уривок
1 «Наша мова» — Б «...тож хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо».
2 «Теплі слова» — А «...гуляймо весілля своїм дітям, щоб не вмерло слово “коровай”...»
3 «З дитинства: дощ» — Г «...а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо».
3. Установіть відповідність.
Художній засіб - Приклад
1 епітет — В «Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу...».
2 анафора — Б «...хто набігається, хто нахитається, хто насидиться на горі...».
3 порівняння — А «...а хто прийде додому у хату, наповнену теплом, як гніздо».
4. Розкажіть, що ви знаєте про дитинство В. Голобородька.
Дитинство В. Голобородько випало на найтяжчі післявоєнні роки (майбутній поет народився 7 квітня 1945 р. в с. Адріанополі Луганської області за місяць до закінчення Другої світової війни — найжорстокішої в історії людства).
Тоді цей край був ще україномовним, у селі зберігали давні традиції й обряди — святкування Різдва й Великодня, весілля з боярами та дружками, дівочі пісні ввечері на вигоні.
У спогадах «Посівальником через усе життя» поет розповідає, що йому запам’яталося, як односельці перебудовували старі хати на нові: «…У наших дитячих душах радісно співало відчуття святкового настрою дорослих, їхня спільна праця, безкорислива, але щедра, тяжка, але радісна».
А ще малому, «у віці посівальника», найбільше подобалося ходити зимовим ранком посівати чи колядувати до сусідів. Радісні почуття, які пробуджувалися у його душі під час виконання цього дійства, він запам’ятав на все життя: «З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей і жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх».
5. Чому волосся дощу холодне, проте всім тепло у вірші «З дитинства: дощ»?
Ця поезія — спогад ліричного героя про літній дощ, під який він потрапив у дитинстві, пасучи корів, потрапив під теплу літню зливу. Хлопець здивований: цей дощ особливий — із зеленим волоссям, у яке вплетене все довкола: сам герой, дорога, хата, річка, череда корів.
І хоча дощ холодний, але нікого не лякає, а, навпаки, радує, адже він умиває, освіжає все навколо: пастушка, дорогу, хату, птаха, одиноке дерево, річку. Але літній дощ швидко закінчиться, і всім буде добре і радісно: корови напасуться, пастушки набігаються, діти нагойдаються на гойдалках, а під вечір усіх зустріне затишна оселя.
6. Що, на вашу думку, найдорожче ліричному героєві з переліченого в останній строфі вірша «З дитинства: дощ»?
На мою думку, найдорожче ліричному героєві з переліченого в останній строфі вірша «З дитинства: дощ» — це рідна хата, яка наповнену теплом, як гніздо.
7. Чому загальні назви пісня та літопис написано з великої букви (вірш «Наша мова»)?
На мою думку, саме з пошани до цих культурних явищ поет і пише ці слова з великої літери.
Він стверджує, що саме рідна мова зберігає й відтворює духовну неповторність нашого народу, надає кожному з нас усвідомлення спільної історичної долі. Немов у велику родину, українці «вплетені» своєю мовою до втаємниченого кола, у якому кожне слово «проспіване» й записане в духовному Літописі. І в товаристві, і на самоті це слово завжди залишається з нами як життєдайна сила, без якої люди стають слабкими та вразливими перед будь-якими загрозами.
8. Згадайте, що таке контраст як художній прийом. Які рядки обох частин вірша «Наша мова» протиставлено? З якою метою автор використав цей прийом? Прокоментуйте зв'язок між словами пісні про кохання — Дунай, весілля — коровай, казки — Змій у вірші «Теплі слова».
Контрастом (фр. contraste — протилежність) називається протиставлення в літературному творі. Використання контрасту різноманітне — контраст може бути між образами і словами, між персонажами і композиційними елементами. Головним призначенням такого виразного прийому, як контрасту, є спосіб надати емоційний вплив на читача.
У поезії «Наша мова» В. Голобородька використано контраст у рядках «…пісенними словами з побратимами у товаристві розмовляємо» і «…хай знають вороги якими словами на самоті мовчимо».
Використовуючи цей художній прийом, автор підкреслює, що побратимом для нього є кожен, хто любить українську пісня - бездонну душу рідного народу. А всі, хто її зневажає і паплюжить, вороги.
Для автора кожне слово української пісні чи казки дороге, тепле, найрідніше. Тому поет закликає співати пісні рідного народу, пам’ятати і розповідати дітям його казки, щоб не згубився у віках цей генетичний код нашої нації, щоб наповнювався «цей холодний Всесвіт теплими словами нашої мови, які народжуються разом із диханням».
9. Яким ви побачили ліричного героя віршів В. Голобородька? Опишіть його.
Ліричний герой поезій В. Голобородька постає переді мною наївною дитиною, світ якої заселений дивними істотами; у цьому світі оживають образи народних казок, легенд, обрядів, а явища природи й навіть речі мають душу, відчувають, мислять, поводяться, як допитливі й пустотливі діти.
А ще ліричний герой — справжній патріот, який любить Україну, живе, дихає нею, розгадує магію прадавніх українських слів.
10. Уважно розгляньте репродукцію картини В. Потапова «Червень» (с. 76). Якій частині вірша вона більше відповідає — першій чи другій? Словесно домалюйте пейзаж так, щоб він більше відповідав поезії В. Голобородька.
Репродукція картини В. Потапова «Червень» більше відповідає першій частині поезії «З дитинства: дощ», але вона не передає дитячої радості ліричного героя, який колись у дитинстві, пасучи корів, потрапив під теплу літню зливу.
Щоб пейзаж більше відповідав поезії В. Голобородька, я домалював би дорогу за одиноким деревом, на задньому плані — хату, що зеленим птахом примостилася на горі, череду корів, що зібралися біля водопою, густі кола від дощових крапель на поверхні річки. І, звичайно, ж хлопчика, якого обплело «зелене волосся дощу», але обличчя якого сповнене радості.
12. Напишіть мінітвір (5-7 речень), який розпочинається словами: «Поезії Василя Голобородька незвичайні тим, що...» Розкажіть про особливості лексики, будови вірша, фольклорні джерела, символи та лаконізм.
Поезії Василя Голобородька незвичайні тим, що у них ніби оживає світ прадавніх уявлень про природу; світ довірливої дитини, заселений дивними істотами, наповнений чарівними звуками, й кольорами, й пригодами.
Ці твори чимось нагадують давні замовляння, що наділяють слово магічним змістом.
Твори написані верлібром, тому не мають поділу на строфи. Така структура запозичена автором із народної поезії, особливо з обрядових примовлянь. Як і в замовляннях, у верлібрі важливу роль у створенні ритміки відіграє інтонація, що визначає неповторну поетичну «мелодію».
Лексика творів — це теплі слова нашої мови, що звучать у холодному Всесвіті.
Слова Україна, Дунай, коровай, Змій, слово, мова, народна пісня у творах поета звучать символічно.
Назва річки Дунай нагадує комусь зворушливу сцену прощання з відомої пісні «Їхав козак за Дунай». Слово «коровай» збуджує в уяві образи золотої ниви, весільного обряду, а «Змій» навіює спогади про почуті в затишку рідної оселі казки. А слово хата для поета — це дивосвіт, досконала модель світу.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 13 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 37

ГДЗ 8 клас українська література 2021 Підручник Грамота Авраменко