ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021
13.01.2022,
8 Клас / Українська література,
25 808,
0
Володимир Сосюра
Сторінка 66-67
1. Прізвище В. Сосюри із французької українською переінакшив («Третя Рота»)В козацький писар.
2. Твір В. Сосюри «Любіть Україну!»
Б ліричний.
3. Установіть відповідність (вірш «Любіть Україну!»).
Образ Ознака
1 мова — Г солов'їна.
2 Україна — Д вишнева.
3 краса — А жива і нова
4 година — Б щаслива.
4. Розкажіть цікавий епізод із життя В. Сосюри.
Мені найбільше запам’ятався такий епізод із життя В. Сосюри: коли Росія напала на Українську Народну Республіку, Володимир став добровольцем гайдамацького Коша Слобідської України.
Хоробро воював — і шаблею, і пером. Його сповнені бойовим духом вірші друкували в армійській газеті «Український козак». Першу поетичну збірку юного вояка «Пісні крові» видав 1919 р. своїм коштом його командир — отаман О. Волох.
Кілька разів поранений В. Сосюра потрапляв у полон. Двічі — спочатку денікінці, а потім більшовики — присуджували його до розстрілу. Перший раз куля пройшла повз серце, а вдруге допоміг талант: юнак перед смертю попросив конвоїрів послухати його поезію. Червоноармійців, таких же молодих хлопців, настільки зворушили вірші про кохання, що вони змилувалися над смертником.
5. Які ви знаєте види лірики? До якого виду лірики належить вірш «Любіть Україну!»?
Існують такі види лірики: філософська, інтимна (любовна), громадянська (патріотична), пейзажна, релігійна.
Поезія «Любіть Україну!» належить до громадянської (патріотичної) лірики.
6. Поясніть значення слів (або з'ясуйте за словником) купина, діброва, батареї, канонади, мундири, багнети, пурпуровий.
Купина — горбик на лузі чи болоті, порослий травою або мохом; багаторічна рослина родини лілійних із схиленими квітками та довгим кореневищем. У біблійній міфології — терновий кущ, який горить і якимось чудом не згоряє; у церковному вжитку — назва ікони із зображенням Богородиці, яка ніби рятує від пожежі.
Діброва — листяний ліс на родючих ґрунтах, у якому переважає дуб.
Батареї — 1. Артилерійський підрозділ, що має в своєму складі кілька гармат. 2. ел. Кілька гальванічних елементів або акумуляторів, з'єднаних між собою. 3. Обладнання з кількох з'єднаних між собою однакових частин.
Канонади (канонада) — Часте стріляння з багатьох гармат.
Мундири (мундир) — 1. Парадний або буденний одяг певної форми. 2. перен. Про організацію, посаду тощо, честь якої хто-небудь захищає.
Багнети (багнет) — 1. Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. 2. перен. Один боєць-піхотинець (при вказуванні на кількість бійців).
Пурпуровий — який має колір пурпуру; темно-червоний або яскраво-червоний з фіолетовим відтінком; багряний.
7. Знайдіть у вірші «Любіть Україну!» слова-символи й запишіть їх у зошит.
Слова-символи: Дніпро, вишневий сад, кривенькі тини, неопалима купина, верби, зорі, стежки й діброви, солов'їна мова — символи України.
8. Розкажіть про історію написання вірша «Любіть Україну!».
Вірш Любіть Україну поет написав у 1944 році та вперше був опублікований у газеті «Київська правда» та «Літературній газеті».
Поет присвятив його приятелю – декану філологічного факультету Київського університету Юрію Кобилецькому.
«Повний щастя перемоги і радості повороту на Україну, я 1944 року написав вірш «Любіть Україну!», який студенти просили по кілька разів читати їм на літвечорах», – зазначив Сосюра.
2 липня 1951 року радянська газета «Правда» засудила вірш українського поета Володимира Сосюри «Любіть Україну!», який з’явився в журналі «Звезда» в перекладі російського поета Олександра Прокоф’єва.
10 липня 1951 р. газета «Радянська Україна» надрукувала статтю українського радянського поета Андрія Малишка «За ідейну чистоту літератури проти націоналістичних рецидивів», у якій засудила вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Після цього вірш був заборонений для друку.
Під тиском брутальної критики поет переробив вірш.
Зокрема, у 3-й строфі замінив рядки «Без неї — ніщо ми, як порох і дим, розвіяний в полі вітрами» на інші: «Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками».
У 4-й строфі замість «Для нас вона в світі єдина, одна, як очі її ніжно-карі» з’явилося «Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі».
У 5-й строфі рядок «У квітці, в пташині, в кривеньких тинах» перероблено на «У квітці, в пташині, в електровогнях».
9. Чи справедливим, на вашу думку, є повернення до шкільних підручників першого варіанта цієї поезії?
Вірш «Любіть Україну!» написаний ще 1944 року. Це був один з віршів, якими відкривалася збірка поезій В. Сосюри «Щоб сади шуміли», за яку поета в 1948 році на честь його п’ятдесятиріччя нагородили орденом Леніна і сталінською премією І ступеня.
Але поета звинуватили в тому, що він «…оспівує якусь одвічну Україну... поза часом, поза епохою... без сталінських п’ятирічок, без колгоспного ладу...». Критики зробили висновок: «...під такою творчістю підпишеться будь-який недруг українського народу з націоналістичного табору, скажімо, Петлюра, Бандера...».
Заборону на публікацію вірша «Любіть Україну» зняли 1958 року. Вірш «Любіть Україну!» став хрестоматійним, проте тривалий час друкується не за першою публікацією 1944 р., а за «причесаною» радянською цензурою. Порівняймо, наприклад, різні варіанти п’ятої строфи: донедавна її текст звучав так: вона, тобто Україна, «…у квітці, в пташині, в електровогнях…», натомість у В. Сосюри: «…у квітці й пташині, в кривеньких тинах…». Здавалося б, зміна лише кількох слів, але вона спотворювала пафос твору, думку поета, його справжні почуття до України.
Тому є справедливим повернення до шкільних підручників першого варіанта цієї поезії. Адже у ньому поет висловлює свою синівську любов до хліборобського краю, не завжди щасливого, але свого, рідного, єдиного, наділеного щедрою долею і Божою ласкою.
Сьогодні ми глибше, ніж будь-коли, можемо зрозуміти значення цього вірша і феномен самого В. Сосюри. Це була вершина громадської лірики, гімн Україні.
10. Визначте основну думку вірша «Любіть Україну!».
Основна думка: автор закликає любити, оберігати, возвеличувати рідну Батьківщину, яку порівнює з біблійною «неопалимою купиною» — символом безсмертя.
11. Проведіть мовне дослідження вірша «Любіть Україну!» за поданим планом.
а) Визначте однорідні члени речення у творі;
Однорідні члени речення у творі: як сонце, як вітер, і трави, і води; в годину, в мить; у сні й наяву; красу і мову, живу і нову; єдина, одна; у зірках, у вербах, в ударі, у квітці й пташині, в тинах, у пісні, у думі, в усмішці, в очах, в шумі; серцем і ділами; у стежках, у дібровах, у зойках, у хвилях, у хмарах, в огні, в багнетах; і світлих, і щирих; сміх і сльози, і все; у труді, у коханні, в бою, в час.
б) поміркуйте, чому їх так багато саме в цьому вірші;
Я думаю, що за допомогою великої кількості однорідних членів речення автор показує, що Україна — це не лише територія, це безмежний духовний світ, що жив, живе і буде жити в часі й просторі вічно.
в) з'ясуйте, яку роль відіграють однорідні члени речення в поетичних рядках;
У поезії «Любіть Україну!» однорідні члени речення викликають численні асоціації в читачів, забуті враження, у деяких випадках утворюють градацію.
г) сформулюйте висновок і запишіть його в зошит.
Висновок: у даній поезії однорідні члени речення мають особливе навантаження. Вони сприяють виразності, сильніше впливають на розум та емоції читача, додають ритмічності чи навіть музикальності поетичному тексту.
12. Випишіть із вірша «Любіть Україну!» слова, що позначають колір (або кольорові предмети), і зафарбуйте їх. Як співвідноситься кольорова палітра з настроєм вірша?
Слова, що позначають колір (або кольорові предмети): сонце, трави, води, вишневу, дим, очі, ніжно-карі, зірках, квітці, стягів, багряному, купина, дібровах, у хвилях Дніпра, хмарах пурпурових, зелених мундирах, небо голубе.
Вірш «Любіть Україну!» було надруковано в червні 1944 р. в газеті «Київська правда». У цей час завершувалося визволення українських земель від німецьких загарбників. Поет повернувся на Батьківщину й побачив, яких руйнувань зазнала Україна. Він знав про мільйонні втрати українського народу.
Тому і кольорова палітра досить влучно співвідноситься з настроєм вірша — вираженням любові до рідного краю, співчуття до страждань українців.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter