ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Авраменко О.] 2021
13.01.2022,
8 Клас / Українська література,
25 829,
0
Володимир Підпалий
Сторінка 73-74
1. Вірш «Зимовий етюд» належить доВ лірики.
2. У вірші «Зимовий етюд» «...заслухалась — і не спить...»
В Україна.
3. Установіть відповідність.
1 епітет — Д «Треба в житті любити гаряче і багато: сонце, дощі зернисті...».
2 інверсія — Г «Може, не зможу батьком — стану їм старшим братом...».
3 порівняння — В «Вечір, мов казка, над Україною казка, як вечір...».
4 персоніфікація — Б «Там, за тополями, за огорожами, де місто тікає на ніч в степи...».
4. Яким ви побачили В. Підпалого, коли прочитали короткі відомості про його дитинство?
У свої спогадах «В моїм житті днедавнім» (Автобіографічні свідчення) поет писав: «Горя у дитинстві мав досить».
І все ж він із любов’ю згадує маму, яка любила працювати, кохалася у квітах, знала багато казок і приповідок, шанувала загадки й уміла знаходити до них ключ; батька, працівника залізниці. Він любив сади і бджільництво, гарно співав (мав прекрасний тенор), у 1943 році загинув під Києвом. Володі на все життя запам’яталося, як його, чотирирічного, батько вперше посадив на коня. Хлопець мав чутливе серце: не міг спати ночами, коли надивився на наших солдатів, особливо молоденьких, які у 1943 році звільняли село від фашистів. А Володі тоді було лише сім років. Виростав здібним, жвавим, але і впертим (історія з уколами та наганом!). Утікав із ясел, залазив у рижій, що ріс при дорозі, і, слухаючи цвіркунів, засинав, аж поки не гнали з поля корів і не будили його.
Рано навчився читати і часто читав мамі «Кобзаря». Уже в четвертому класі писав вірші, і мав їх декілька зошитів.
5. Прочитайте ті рядки вірша «...Бачиш: між трав зелених...», які вас найбільше зворушили.
Мене найбільше зворушили такі рядки вірша: Треба в житті любити / гаряче і багато: / сонце, / дощі зернисті, / дороги в пилу, траву!
6. Серед художніх образів — трави зелені, сонце, дощі зернисті — виокремлюється образ дороги в пилу. Невже й запилену дорогу треба любити? Що символізує цей образ?
Я думаю, що вислів дорога в пилу в цій поезії — це і конкретний образ запиленої дороги, якою він бігав босоніж у дитинстві, і образ, що символізує людське життя. Поет говорить, що потрібно берегти кожну мить життя, адже вона неповторна. В одній із поезій В. Підпалий пише: «Я полюбив усе, що суще: // і хмиз, і ліс, і хвилі плин, // і звірів таємниці в пущі, // і комашнину, і полин...
7. Чого навчає вірш В. Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...»?
Я думаю, що поезія Підпалого «...Бачиш: між трав зелених...» навчає не бути байдужим, відчувати і розуміти єдність людини та всього живого, роду й народу, шукати гармонію й красу в, здавалося б, найдрібніших і найнепомітніших виявах життя, любити «сонце, дощі зернисті, дороги в пилу, траву».
8. До якого виду лірики належить вірш «Зимовий етюд»? Аргументуйте свою думку.
На мою думку, поезія «Зимовий етюд» належить до пейзажної лірики. У творі переживання та відчуття ліричного героя виникають від споглядання краси зимового вечора. Він просто зачарований звичайним природнім явищем і сприймає його як щось виняткове й небуденне. Душу переповнює радісне піднесення, навіяне красою рідної України. Воно образно виражається у грі слів: «вечір, мов казка» і «казка, як вечір».
9. Опрацювавши в рубриці «Зауважте!» визначення терміна «етюд», доведіть, що вірш «Зимовий етюд» належить до цього жанру.
Поезія «Зимовий етюд» невелика за обсягом: 13 рядків, більшість яких містять двоє-троє слів; текст не має сюжету; відчувається, що почуття ліричного героя народилися від споглядання краси рідного краю: «Вечір, мов казка, над Україною // казка, як вечір, //аж синьо в очах».
Отже, за жанром цей твір — етюд (з фр. вправи, вивчення).
10. Визначте мотиви вірша «Зимовий етюд».
Провідний мотив поезії — поет стверджує, що навіть холодний зимовий вечір може бути прекрасним і романтичним, якщо серце здатне любити і відчувати красу рідної природи.
11. Чи згодні ви з твердженням ліричного героя («...Бачиш: між трав зелених...»), що бути байдужими — це гріх? Аргументуйте свою думку.
Я повністю згоден із твердженням ліричного героя цього твору, що бути байдужими — це гріх.
Зрозуміло, що легше пройти мимо і не врятувати беззахисне пташеня від яструба-розбійника, не допомогти кволій людині, не втішити у біді, залишатися «маленьким і сірим». Але якщо людина має чутливе і любляче серце, вона ніколи цього не зробить.
Тож не дарма говорять: «Бійся байдужих — вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство!».
12. Словесно намалюйте пейзаж, який ви побачили в «Зимовому етюді».
Тихий зимовий вечір. Удень, мабуть, випав туман, а під вечір прихватило морозцем. Тополі, огорожі, дорога до міста, що «тікає на ніч в степи» — усе вкрите легкою памороззю. У місячному світлі вона грає різнобарвними самоцвітами, тому вечір здається казкою. Але в цій запорошеній тиші відчувається якась тривога, настороженість, і «…вся Україна заслухалась — і не спить...».
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter