ГДЗ Українська література 8 клас. Підручник [Слоньовська О.В.] 2021

Діалоги текстів
1. В інтернеті або довідковій літературі знайдіть відомості про Національну заслужену капелу бандуристів України і підготуйте цікаву інформацію про цей колектив.
Історія колективу розпочалася 1902 року, коли в Харкові відбувся XII археологічний з’їзд, на якому Гнат Хоткевич організував виступ кобзарів та лірників. Це була перша спроба гуртового співу та гри на бандурі перед глядацькою аудиторією. І вдалася вона надзвичайно: "Зал не можна було впізнати. У всіх якісь радісні обличчя, усі товпляться біля сліпих кобзарів та лірників, тиснуть їм руки, запрошують до себе". Цей професійно підготовлений виступ довів, що бандура — не примітивна деревина зі струнами, вона має широкі можливості, може бути повноцінним ансамблевим та оркестровим інструментом.
Нащадок запорозьких козаків Василь Ємець у 1918 року створив у Києві "Кобзарський хор" із семи виконавців. Саме від цього колективу веде свій родовід Національна заслужена капела бандуристів України.
Вже до 10-річного ювілею (1928-й) капела виконала більше двох тисяч концертів. Тодішня преса засвідчувала: коли київські кобзарі співають, у залі нерідко всі встають і співають разом із ними. Така була сила впливу на глядачів. Капела переживала періоди розквіту та занепаду, припиняла існування та знов відроджувалася. 1923 року колектив відновив свою діяльність під орудою Георгія Копана, а згодом, 1925 року — Михайла Полотая. Колектив розширив свою діяльність численними концертами в Україні, і це сприяло популяризації капели та колективного кобзарства.
У 1930-х, одному з перших періодів тотального наступу московсько-більшовицького режиму на Україну, нашому національному інструментові як віснику історичної правди оголошено справжню війну, організовано цькування кобзарства та облави сліпих кобзарів — носіїв правічних традицій кобзарського мистецтва. Що пережила в ті часи капела бандуристів, можна лише здогадуватися зі спогадів очевидців.
Проте з волі Божої кобзарське мистецтво не загинуло: знаходилися люди, які боронили, допомагали, підтримували, відроджували...
1930 року керування колективом перейшло на руки Миколи Опришка, а з 1933 р. ним керував Борис Данилевський. У січні 1934 р. припинили артистам платити зарплати, а в жовтні 1934 р. колектив був зліквідований.
У березні 1935 р. на основі учасників колишньої Київської та Полтавської капели був створений об’єднаний колектив, який проіснував аж до проголошення другої світової війни в 1941 р.
Під керівництвом Миколи Михайлова капела записала декілька платівок у 1937 р., які стали зразковими. Після М. Михайлова мистецьке керівництво часто змінювалося. Деякі керівники працювали з колективом тільки по два тижні, до арешту.
1939 року після анексії Західної України Радянським Союзом Капела об’їхала всю Західну Україну з концертами "Слово Тараса" відзначаючи 125-ліття народження великого кобзаря.
Після німецького нападу 22 червня 1941 на Радянський Союз колектив, який був на гастролях у Кіровограді, було розформовано, а учасників одразу ж мобілізовано.
Під час німецької окупації в 1942 р. 17 учасників довоєнного колективу відновили діяльність капели, назвавши її "Капелою бандуристів ім. Т. Шевченка". Нею керували спочатку Григорій Назаренко, а потім Григорій Китастий. Капела короткий час концертувала Україною, але її було вивезено в Німеччину для концертування в таборах для Остарбайтерів. Після війни капела емігрувала в США, оскільки повернення було рівнозначне тортурам і страті. 1946 року колектив відновив Олександр Захарович Міньківський. За керування Міньківського капела набуває надзвичайно високого рівня культури хорового співу. Після О. Міньківського керівництво капели перебрав Григорій Куляба, а після нього Микола Петрович Гвоздь, який очолював капелу 33 роки (з 1977 до 2010). Саме за його керування колектив отримав теперішню назву: Національна Заслужена Капела Бандуристів України імені Георгія Іларіоновича Майбороди.
Оригінальне, самобутнє мистецтво бандуристів знають і люблять в усіх куточках нашої України та за її межами. У репертуарі прославленого колективу — українські народні пісні, старовинні та сучасні думи, твори українських та зарубіжних композиторів, духовна музика.
З колективом співпрацювали та співпрацюють відомі співаки: Іван Козловський, Борис Гмиря, Анатолій Солов’яненко, Дмитро Гнатюк, Діана Петриненко, Марія Стеф’юк, Ольга Нагорна.
Хоровий спів у супроводі ніжного сріблястого тембру бандур, театралізація кожної пісні створюють незабутнє враження, полонять серця і душі всіх, хто хоч раз доторкнувся до джерел української пісні у виконанні Національної заслуженої капели бандуристів України.
2. Знайдіть в інтернеті й перегляньте український художньо-історичний фільм режисера Олеся Саніна "Поводир" (2014), в основу сюжету якого покладено мандри радянською Україною американського хлопчика й українського сліпого музики напередодні та під час Голодомору 1930-х років.
Важливо, що для зйомок найтрагічніших епізодів було запрошено понад сотню справді незрячих людей та кобзарів, зокрема у фільмі знімався сучасний бандурист Тарас Компаніченко (нар. 1969 р.). Які враження справив цей фільм на вас особисто? Окресліть коло основних проблем кінострічки. Підготуйте розповідь про репресії радянської влади щодо кобзарів, бандуристів, лірників.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 33 34 35 36 37 38 39 40 41 ... 148

ГДЗ українська література 2021 Слоньовська Підручник 8 клас Літера