ГДЗ Зарубіжна література 8 клас. Підручник [Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В.] 2025

1. Які факти біографії Мольєра вас зацікавили? Які події з життя Мольєра мають особливе значення для розуміння його творчості? Прокоментуйте їх.
Мольєр народився в 1622 році в Парижі у заможній родині.
Він відмовився від сімейного бізнесу, щоб займатися театром, що свідчить про його відданість мистецтву.
Заснував театр «Покровителі короля», де ставив власні п’єси і виступав як актор.
Його життя було сповнене труднощів і хвороб, але він використовував особистий досвід для створення комедій про людські слабкості та суспільні проблеми.
2. Чому Мольєр звернувся до жанру комедії? Які комедійні традиції об’єднав драматург?
Мольєр обрав комедію, щоб легше і з гумором висміювати людські пороки, соціальні звичаї та лицемірство.
Він об’єднав традиції:
Італійської комедії дель арте (маски, характерні типи персонажів, динамічний діалог).
Французької класичної комедії (строгі правила композиції, єдність дії).
3. Чому комедії Мольєра називають високими?
«Високими» їх називають, бо вони:
виховують, навчають моральним і соціальним принципам,
поєднують гумор із серйозними моральними проблемами,
не просто розважають, а спонукають до роздумів і самопізнання.
4. Чим незвичайна історія появи комедії «Міщанин-шляхтич»?
Мольєр створив п’єсу на замовлення короля Людовика XIV, який хотів висміяти прагнення «піднятися у суспільстві».
Комедія поєднує народні та елітні мотиви, показуючи мрію міщанина стати шляхтичем через гумор, гротеск і сатиру.
Назва та сюжет одразу зацікавили глядачів, бо вони висміювали типові людські слабкості, які були знайомі кожному.
1. Розподіліть героїв п’єси на позитивних і негативних, визначте їхню соціальну належність. Прокоментуйте результати ваших спостережень.
Позитивні герої:
Журден – міщанин, який прагне самовдосконалення;
Граф Дорант – шляхтич, який підтримує Журдена і дотримується справжньої шляхетності.
Негативні герої:
Клеонт – міщанин, пихатий і заздрісний;
Даміан, Селім, Лісабон – представники шляхти, що висміюють Журдена, показують лицемірство.
Коментар: Мольєр показує, що справжня цінність людини визначається не титулом чи соціальним станом, а чеснотами та моральними якостями.
2. Що спонукало паризького міщанина Журдена змінити плин свого життя? Що важить для нього «видряпатися знизу нагору»? Що для нього означає стати шляхтичем?
Журдена спонукала амбіція підняти свій соціальний статус і визнання у суспільстві.
«Видряпатися знизу нагору» для нього – стати шляхетним, багатим і освіченим, аби заслужити повагу.
Стати шляхтичем означає приблизитися до вищого соціального кола та набути зовнішнього блиску і престижу, хоча герой не завжди усвідомлює справжню цінність цього.
3. За що пан Журден ображається на своїх батьків? Чи справді він прагне стати освіченою людиною?
Журден ображається через заземленість і скромне життя батьків, які не можуть забезпечити йому шляхетний статус.
Насправді він прагне не стільки знань заради освіти, скільки для підвищення свого становища і визнання.
4. Чого і як навчається пан Журден? Чи можуть ці знання змінити життя героя?
Журден навчається етикету, мові, витонченим манерам, музики та танців, тобто усьому, що вважалося ознакою шляхетності.
Ці знання не змінюють його справжньої природи і не забезпечують повної інтеграції в аристократичне суспільство, вони лише створюють комічні ситуації.
5. Чи можна назвати стосунки пана Журдена і графа Доранта дружбою?
Так, їх можна назвати дружбою, оскільки Дорант щиро підтримує Журдена, допомагає йому навчатися, поважає його чеснотність і моральність, а не лише титул.
6. Порівняйте образи шляхтича Доранта та міщанина Клеонта. Кого з них можна вважати шляхетним? Відповідь аргументуйте.
Дорант – справжній шляхтич, бо він чесний, вихований, турбується про ближніх і не прагне швидкого збагачення.
Клеонт – формально міщанин, але пихатий і самовпевнений, намагається показати себе кращим через зовнішні атрибути, що не робить його шляхетним.
Висновок: шляхетність визначається моральними якостями, а не соціальним станом.
7. Кого протиставлено пану Журдену і графу Доранту та хто відображає позицію самого автора? Запропонуйте запитання для порівняння цих образів.
Протиставлено: Клеонта та інших заздрісних міщан і лицемірних шляхтичів.
Позицію автора відображають Журден і Дорант – вони показують, що чеснота і моральні якості важливіші за статус.
Запитання для порівняння:
Хто з героїв демонструє справжню шляхетність – за титулом чи за поведінкою?
Чи дозволяє суспільство «несправжнім» шляхтичам панувати над тими, хто чесний, але нижчий за статусом?
8. Зіставте ситуації розриву мрії та дійсності у творах Сервантеса і Мольєра.
Сервантес («Дон Кіхот») – Дон Кіхот прагне відновити лицарські ідеали у світі, де вони вже не актуальні; його подвиги виглядають смішними та безрезультатними.
Мольєр («Міщанин-шляхтич») – Журден мріє стати шляхтичем і піднятися в соціальному статусі; реальність показує його невідповідність суспільству та комічність спроб.
Спільне: ідеали героїв не збігаються з дійсністю, що створює комізм і сатиру; обидва автори показують межі людських прагнень та цінність моральності над зовнішнім блиском.
1. Знайдіть у п’єсі характерні ознаки класицизму. У чому автор відходить від канонів?
Ознаки класицизму: чітка композиція, єдність часу, місця і дії; морально-виховна спрямованість; зображення людини через її чесноти та пороки; виховання через приклад.
Відходи від канонів: Мольєр вводить яскравий комічний елемент, карикатурні образи, пародію на соціальні стереотипи, що не завжди відповідає строгим канонам класицизму.
2. Чим незвична комедія Мольєра? Які види мистецтва в ній поєднано?
Незвичність: поєднання сценічної комедії, сатири та моралістичної драми; герой одночасно смішний і повчальний.
Види мистецтва: драма, мова, музика, сценічна пластика, костюм, елементи пародії на лицарські й шляхетні традиції.
3. Сформулюйте тему, визначте провідну ідею та основні проблеми комедії «Міщанин-шляхтич».
Тема: прагнення людини піднятися в суспільстві, зіткнення мрії та дійсності.
Провідна ідея: справжня шляхетність визначається не титулом чи багатством, а чеснотами і моральними якостями.
Проблеми: соціальна амбіційність, лицемірство, пихатість, конфлікти між поколіннями, значення освіти і виховання.
4. Дослідницька робота в групах із текстом. Якими засобами досягається комічний ефект? Доберіть приклади використання комічного: гумору, іронії, сарказму, сатири.
Гумор: непорозуміння між Журденом і Дорантом; комічні спроби Журдена поводитися як шляхтич.
Іронія: висміювання Журдена через його намагання бути шляхетним, не усвідомлюючи власної смішності.
Сарказм: гострі репліки Клеонта і інших персонажів щодо амбіцій Журдена.
Сатира: критика міщанської пихатості, поверхового виховання і суспільного лицемірства.
5. Чи помітили ви у творі епізоди, де автор іронізує над правилами класицизму?
Так, Мольєр іронізує над правилами шляхетності та етикету: Журден намагається дотримуватися всіх правил «повагою і манерами», але це виглядає смішно і не відповідає внутрішній суті персонажа.
6. Проти кого і проти чого спрямований сатиричний удар твору?
Проти пихатих міщан, що прагнуть штучного підвищення статусу.
Проти лицемірних аристократів, які демонструють своє становище без моральних чеснот.
Проти соціальної поверховості, пихи та беззмістовного виховання.
7. Чому, на вашу думку, найвищу театральну премію Франції назвали на честь Мольєра?
Тому що Мольєр став символом французької комедії та театру, умів поєднувати сатиру, мораль і мистецтво слова, а його твори залишаються актуальними й через століття.
8. Чи в наш час є журдени, доранти і дорімени?
Так, сучасне суспільство має своїх «Журденів» – людей, які прагнуть статусу і багатства, не усвідомлюючи справжніх цінностей.
«Доранти» – це ті, хто підтримує чесних і справжніх людей, допомагаючи їм реалізувати свій потенціал.
«Дорімени» – лицемірні, пихаті особи, які намагаються виглядати кращими за себе.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

ГДЗ Світова література Зарубіжна література 2025 8 клас Підручник Літера Ковбасенко Первак Дячок