ГДЗ Інформатика 9 клас. Підручник [Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А.] 2017

Інформатика — це наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності й методи вимірювання, подання, пошуку, зберігання, опрацювання та передавання інформації за допомогою комп’ютерних систем.

Інформатика — галузь людської діяльності, пов’язана зі здійснення інформаційних процесів за допомогою комп’ютерних засобів.

Інформатика як наука і як галузь людської діяльності пов’язана, в основному, з усіма видами людської активності: виробництвом, управлінням, наукою, освітою, проектними розробками, торгівлею, грошово-касовими операціями, медициною, криміналістикою, охороною навколишнього середовища, мистецтвознавством, побутом тощо. Основне значення має вдосконалення соціального управління на основі нових інформаційно-переробних технологій. Інформатика вивчає те спільне, що властиве численним різновидам конкретних інформаційних процесів (технологій).

Характерною особливістю зберігання даних є те, що їх наносять на довго існуючі носії. При цьому дані відповідним чином впорядковують. Збирання даних не є самоціллю, їх зберігають, щоб інформацію, яку вони несуть, можна було багаторазово використовувати.

Характерна особливість опрацювання даних необхідна для виявлення інформації, яку вони несуть. При цьому самі дані є інформаційними моделями процесів і явищ, що описані в повідомленнях.

Для передавання повідомлень люди в давні часи використовували різноманітні способи та засоби — сторожові вишки, сигнальні вогні, гінці, голуби. Сьогодні повідомлення передаються за допомогою телекомунікацій.

Інформаційна технологія — це технологія організації роботи інформаційної системи або взаємодії кількох інформаційних систем.

Приклади:

У промисловому виробництві — для автоматизації виробничого процесу. Зокрема, на верстатах з числовим програмним керуванням обробку деталей здійснюють з використанням комп’ютера; за допомогою комп’ютерних програм розв’язують задачі планування виробничого процесу.

У науці — для отримання нової інформації.

В освіті — для пошуку, поширення й полегшення сприйняття інформації. Ви можете здобувати знання, відшукуючи інформацію в Інтернеті.

В кінематографії, видавничій справі, шоу-бізнесі — для створення кінофільмів, книжок, рекламних роликів, кліпів тощо (тобто інформаційного продукту). Це передусім технології обробки графічної та мультимедійної інформації.

У рекламному бізнесі — для створення інформаційного продукту та поширення інформації. Одним з основних засобів поширення інформації (а отже, й реклами) є Інтернет, що у цій сфері поступається лише телебаченню.

У галузі комунікацій — для створення комунікаційних систем. Найпоширенішою сферою застосування інформаційних технологій є комп’ютерні мережі та мережі мобільного зв’язку. Завдяки технологіям з окремих технічних інформаційних систем можна створити комп’ютерну або стільникову мережу, тобто нову інформаційно-комунікаційну систему.

Складові інформаційних технологій:

Технічне забезпечення — це персональний комп’ютер, оргтехніка, лінії зв’язку, обладнання мереж. Вид інформаційної технології, що залежить від технічної оснащеності (ручний, автоматизований, віддалений) впливає на збір, обробку та передачу інформації.

Програмне забезпечення, що знаходиться в прямій залежності від технічного та інформаційного забезпечення, реалізує функції накопичення, обробки, аналізу, зберігання, інтерфейсу з комп’ютером.

Інформаційне забезпечення — сукупність даних, представлених у певній формі для комп’ютерної обробки.

Організаційне та методичне забезпечення представляють собою комплекс заходів, спрямованих на функціонування комп’ютера та програмного забезпечення для отримання бажаного результату.

Класифікація інформаційних технологій

• за ступенем автоматизації:

- ручні, в яких опрацювання інформації виконує людина;

- автоматизовані, в яких частину функцій (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюють автоматично, а частину — людиною;

- автоматичні, в яких — усі функції керування й опрацювання даних здійснюють за допомого технічних засобів без участі людини.

• за масштабом використання:

- одиночні, які реалізовано, як правило, на автономному персональному комп’ютері без обов’язкового під’єднання до комп’ютерної мережі і які містять декілька простих складових із спільним інформаційним фондом;

- групові, які орієнтовано на колективне використання інформації і найчастіше побудовано на основі локальної комп’ютерної мережі;

- корпоративні, які орієнтовано на великі компанії з підтримкою територіально віддалених комп’ютерних інформаційних вузлів і мереж. Як правило, вони мають ієрархічну клієнт-серверну структуру зі спеціалізацією серверів;

- глобальні, які охоплюють територію держави чи континенту (наприклад, Інтернет).

• за сферою призначення (предметною галуззю, вказано лише деякі):

- економічна (функція управління на підприємстві); медична; географічна; адміністративна; виробнича; навчальна; екологічна; криміналістична; військова;

• за місцем діяльності:

- наукові, призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом;

- автоматизованого проектування, призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розробників нової техніки чи технологій. Вони допомагають здійснювати:

+ розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

+ різноманітні інженерні розрахунки: визначення технічних параметрів виробів; видаткових норм — трудових, матеріальних, фінансових;

+ створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

+ моделювання проектованих об’єктів;

+ створення програм для верстатів з числовим програмним керуванням.

- організаційного керування, призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу промислових підприємств і непромислових об’єктів (банків, бірж, страхових компаній, готелів тощо) та окремими офісами (філіями);

- керування технологічними процесами, призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

Використання терміну «інформаційно-комунікаційні технології» базується на тому, що використовується в таких комунікаційних технологіях, як телебачення, комп’ютерні мережі та мобільний зв’язок.

Етапи розвитку інформаційних технологій

1. Ручний (домеханічний) — від стародавніх часів до другої половини XV століття. Засоби опрацювання — пальці рук та ніг. Основна мета IT цього періоду — подання інформації у потрібній формі.

2. Механічний — з кірця XV століття до середини XIX століття. Поява механічних обчислювальних пристроїв. Основна мета IT — подання інформації у потрібній формі та її опрацювання найзручнішими засобами.

3. Електричний — 40—60-ті роки XX століття. Створення електромеханічних обчислювальних машин. Увагу зміщують з форми подання інформації на формування її вмісту.

4. Електронний — від початку 70-х років XX століття. Основним інструментом стає велика ЕОМ і створені на її базі автоматизовані системи керування та інформаційно-пошукові системи.

5. Комп'ютерний — від середини 80-х років XX століття. Основним інструментом стає персональний комп’ютер із широким спектром програмних продуктів різного призначення. Починають широко використовувати в різноманітних галузях глобальні й локальні комп’ютерні мережі.

12. Як ви використовуєте інформаційно-комунікаційні технології у процесі навчання? Наведіть приклади сайтів, матеріал яких вам допомагає в навчанні.

https://Rule.School