ГДЗ Географія 9 клас. Підручник [Гільберг Т.Г., Савчук І.Г., Совенко В.В.] 2017

Сталий розвиток — це сучасна концепція взаємодії суспільства і природи з узгодження між економічним та соціальним розвитком суспільства й збереженням довкілля. При цьому має місце такий розвиток суспільства, за якого задоволення потреб сучасних поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.

«Програма ООН з навколишнього середовища» (ЮНЕП) і «Людина і біосфера» (МАБ). У 1982 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Всесвітню хартію охорони природи. Друга Всесвітня конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку відбулась у Ріо-де-Жанейро в 1992 р. На ній було прийнято «Порядок дня на ХХІ століття» — план людства щодо досягнення стійкого розвитку. «Декларація Землі» була прийнята тільки у 2000 р., на 55-й сесії Генеральної Асамблеї ООН.

- повага й турбота про живі угруповання;

- екологічна доцільність;

- соціальна та екологічна справедливість;

- демократія і ненасилля.

Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють швидко моделювати різні варіанти напрямів розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибирати найоптимальніший.

Екологічний баланс, соціальний прогрес, економічне процвітання.

Ця концепція ставить фундаментальне завдання поєднати динамічний економічний розвиток з наданням рівних можливостей кожному члену суспільства за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів та ліквідації залежності між економічним зростанням і забрудненням довкілля. Отже, концепція сталого розвитку має на меті об’єднати три головні складові: економічний, соціальний, екологічний.

Питання сталого розвитку є дуже актуальними для України. Неузгодженість темпів економічного розвитку й вимог екологічної безпеки, домінування природоємних видів економічної діяльності з високою питомою вагою ресурсо- та енергоємних застарілих технологій, сировинна орієнтація експорту, відсутність культури відповідного масового споживання як наслідок зумовили наближення антропогенного навантаження на природу до граничної межі її екологічної стійкості. За нею починаються кризові та катастрофічні зміни в природі, що негативно впливають на життєдіяльність людини й суспільства.

Порядок, дбайливе ставлення до природи.

Оскільки природні умови можуть дуже сильно погіршитися, але буде економічне зростання.