ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2022
27.10.2022,
9 Клас / Історія України,
13 423,
2
Розділ ІІІ. Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.
§ 10. Культура України. Повсякденне життя
Запитання і завдання2. Порівняйте малоросійську ментальність і рутенство.
Ментальність — характеристика менталітету окремої людини або групи осіб, які є представниками певного народу.
Рутенство — сукупність настроїв і поведінки, пов’язаних із прихильним ставленням до австрійських Габсбургів (підвладного їм українського населення), що існували в період перебування українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
Після включення українських земель до складу Російської імперії серед нащадків козацької старшини набула поширення так звана малоросійська ментальність. Зрівнявшись у правах із російським дворянством, вони прагнули зробити кар’єру в імперії і часто намагалися забути своє козацьке походження. До закликів відстоювати права української спільноти владою імперії малоросійські дворяни найчастіше ставилися негативно, не бажаючи втратити свої привілеї. Однак варто зазначити, що серед них були й ті, хто стояв біля витоків українського національного відродження на Лівобережжі.
На українських землях під владою австрійських Габсбургів набуло поширення так зване рутенство. Західні українці в переважній більшості були вдячні австрійській владі за зміни, які вона здійснювала на їхніх землях. Тому вони підтримували віденський уряд, позитивно сприймали все, що надавала влада й упродовж тривалого часу не висували великих вимог до неї. Рутенство, з одного боку, гальмувало розвиток національної свідомості західних українців і допомагало австрійцям зміцнювати свою владу в краї, з іншого — було історично обумовлене існуючою ситуацією, оскільки, задовольняючи деякі потреби місцевої української спільноти, австрійці намагалися послабити вплив польської влади на Галичині, угорської — у Закарпатті й румунської — у Північній Буковині.
3. Французький мандрівник Шарль-Луї Лесюр зазначав, що «українці більш великодушні, більш відверті, більш ввічливі, більш гостинні, мають більший торговельний хист, ніж росіяни. Вони — українці — являють живий доказ перемоги свободи над людьми, що народилися в неволі». На які риси української ментальності звертає увагу автор? Поясніть, як ви розумієте його твердження.
Протягом тривалого часу під впливом різноманітних природних та історичних чинників формувався менталітет українського народу. Історик Михайло Грушевський стверджував, що українці й українки мають переважно західний тип менталітету, хоча й не відкидав проявів у ньому східних впливів. Українці здавна займалися землеробством, з особливою шаною ставилися до матері-землі, що була їхньою годувальницею. Притаманні українському менталітету пошана до матері й турбота про рідну землю об’єднувалися в одне ціле й ототожнювалися з любов’ю до Батьківщини.
Розташування на українських землях «Великого кордону» між християнським й мусульманським світами сформувало в населення два основна типи реакції на ці умови. Загроза поневолення штовхала найрішучіших присвячувати життя захисту рідної землі. Саме з них сформувалося українське козацтво. Іншим типом українців ставали ті, хто намагався пристосуватися до складних умов життя. Вони вчилися жити під різною владою, пристосовуючись до неї і приховуючи свої думки й почуття. Особливістю менталітету українців було те, що вони не претендували на землі сусідів, а прагнули лише спокійно жити на своїх. Українська спокійна вдача формувала такі риси народного характеру, як терпимість до людей, приязне ставлення до ближнього, сусіда й чужого.
4. Визначте спільне й відмінне у харчовому раціоні українського населення в розглянутий період і тепер.
Їжа й напої українців у XIX ст., як і раніше, були пов’язані переважно з продуктами землеробства та тваринництва й зумовлені особливостями господарства в окремих регіонах і використанням печі для їх приготування. Побудова печі обумовлювала переважання в українській кухні варених і тушкованих страв і меншою мірою — смажених і печених. Українські господині готували страви традиційно двічі на день і вживали обов’язково гарячими.
Повсякденними стравами залишалися, як і колись, борщ, пшоняний куліш, різні каші, галушки, вареники, картопля, вівсяний кисіль. Більшість населення м’яса споживала мало. Страви з птиці готували переважно в неділю, а з м’яса — лише на свята. Молочні страви споживали частіше. Варені та смажені яйця теж були частиною святкового столу. У піст часто готували рибну юшку, а на свята пекли пироги з рибою.
8. Порівняйте шлюбно-сімейні традиції в розглянутий період на українських землях та в країнах Центральної та Західної Європи. Зробіть висновок про спільне й відмінне.
Закріпленої законами рівності у правах із чоловіками в цей період українські жінки на землях у складі Російської та Австрійської імперії не мали. Основною причиною такого стану були міцні патріархальні традиції, низький рівень життя і як наслідок економічна залежність жінки від чоловіка. Зацікавленість до них виявили окремі особи із заможних сімей найчастіше під впливом відвідин європейських країн. Проблема освіти й інші соціальні проблеми в Україні накладалися на національні, тому жіночий рух був завжди пов’язаний з національно-визвольним. Деякі із цих питань входили до порядку денного національно-визвольних рухів (щодо освіти та праці жінок).
Різноманітні джерела свідчать, що навіть в умовах існування традиційної української патріархальної сім’ї, тобто верховенства батька й чоловіка, жінка зберігала повагу й гідність. Сім’я виховувала дітей, прищеплювала їм трудові навички, здатність захищати себе й рідну землю. Звичаєво-правовими настановами утверджувалися чистота й цілісність сім’ї, любов і шанобливе ставлення до батьків, піклування про дітей, засуджувалася подружня невірність і будь-які інші порушення традиційних моральних засад сімейного співжиття.
Середній склад сім’ї на українських землях у цей період становив п’ятеро-семеро осіб. У XIX ст. найпоширенішою в Україні була повна мала сім’я (подружжя й неодружені діти). Бездітне подружжя часто всиновлювало дитину із сім’ї родичів, де було багато дітей.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter