ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2022
27.10.2022,
9 Клас / Історія України,
13 392,
2
§ 12. Культура України. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури
Запитання і завдання2. Які події, пов’язані зі становленням українського театру в цей період, ви вважаєте найважливішими? Чому?
Кріпацький театр змінив аматорський театр (тип самодіяльного народного театру). Відомі аматорські трупи працювали в Полтаві, Харкові, Ніжині, Кременчуці та інших містах.
У 1820 р. у Полтаві побудували приміщення постійного театру. У 1815 р. тут виник аматорський театр, який через три роки перетворився на професійний. Його директором став Іван Котляревський. Саме для цього театру він написав перші українські театральні твори — «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Цим він започаткував український репертуар театрів.
На українських землях під австрійською владою перший постійний театр у 1795 р. відкрили у Львові в колишньому костьолі єзуїтів.
3. Порівняйте розвиток музичного мистецтва на українських землях у розглянутий період та в попередньому столітті. Чим, на вашу думку, можна пояснити наявні відмінності.
У цей період у житті української спільноти, як і раніше, вагоме місце посідали музика й музичний фольклор. Українське населення не забувало традиційні народні пісні — весільні, жниварські, купальські, колискові, історичні, колядки, щедрівки тощо. Розвивалися також народні танці: гопак, козачок, метелиця тощо. Пісні й танці супроводжувалися музикою, що виконувалася переважно на струнних інструментах (кобза, бандура), цимбалах, сопілках, бубнах. Під час народних свят найчастіше грали троїсті музики — ансамбль із бубна, скрипки й цимбалів. Загальною повагою користувалися кобзарі, найвідомішими серед яких у цей період були Остап Вересай, Іван Крюковський, Федір Гриценко (Холодний), Андрій Шут. Центрами формування професійного музичного мистецтва на українських землях у складі Російської імперії ставали переважно великі міста — Київ, Харків, Полтава, Одеса тощо.
У першій половині XIX ст. в Наддніпрянщині виникли перші музичні професійні товариства, які здійснювали концертну діяльність: Філармонічне товариство в Одесі (1842 р.) та Симфонічне товариство аматорів музики і співу в Києві (1848 р.).
Перехід українських регіонів під владу австрійських Габсбургів зумовив деяке пожвавлення музичного життя. Цьому сприяло встановлення безпосередніх зв’язків із Віднем, який був визнаним центром тогочасного європейського музичного мистецтва.
4. У чому, на вашу думку, полягав розвиток українського образотворчого мистецтва цієї доби.
В українській скульптурі цього періоду відбувався перехід від стилю бароко до класицизму. Загальне визнання здобув у цей час скульптор-монументаліст Іван Мартос. Серед найвідоміших витворів майстра, виконаних у стилі класицизму, надгробні пам’ятники К. Розумовському в Батурині та П. Рум’янцеву в Києві, пам’ятник Г. Потьомкіну в Херсоні, Катерині II у Катеринославі, дюку де Рішельє в Одесі.
Про зародження мистецтва класицизму в живописі свідчить творчість майстрів портрета Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського.
У першій половині XIX ст. в українському живописі набув поширення новий стиль — реалізм. Першими українськими художниками, у творчості яких з’явилися риси нового стилю, були Іван Сошенко, Капітон Павлов і Гаврило Васько.
Визначним досягненням образотворчого мистецтва цього періоду стала творчість Тараса Шевченка, який є автором понад тисячі творів різних жанрів. Визнання здобули його картини «Циганка-ворожка», «Катерина», «Портрет невідомого», «Портрет дівчини із собакою», «Портрет невідомої в намисті», «Автопортрет» та інші. Усього Т. Шевченко створив понад 130 портретів. Він був також відомим майстром графіки й гравюри. Йому належить серія офортів «Живописна Україна».
5. Як імперське панування вплинуло на розвиток архітектури українських земель? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.
У першій половині XIX ст. продовжувалася перебудова губернських і повітових українських міст під російською владою, яку було розпочато наприкінці минулого століття. За цим наглядали спеціальні будівельні комітети й комісії. Швидкими темпами відбувалося будівництво в Єлисаветграді (суч. Кропивницький), Херсоні, Маріуполі, Одесі, Севастополі та інших містах. До участі в ньому залучали відомих російських архітекторів. Панівним архітектурним стилем був класицизм.
У цей період на українських землях у складі Російської імперії з’являються нові палацово-паркові комплекси, що складалися з палаців знаті, оточених парками.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter