ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Гісем О.В., Мартинюк О.О.] 2022

Запитання і завдання
2.  Колективне обговорення. Чим діяльність громадівців наприкінці 60 — на початку 70-х рр. XIX ст. відрізнялася від попереднього періоду?
Вагомим кроком у цьому напрямку стала участь громадівців у роботі Колегії Павла Галагана, яку було відкрито в 1871  р. Завдяки викладацькій діяльності членів київської «Української громади» вона перетворилася на кращий навчальний заклад Києва. Іншим кроком до розгортання діяльності громадівців стало створення в січні 1873 р. Історичного товариства Нестора-літописця. Проте найбільш плідну діяльність громадівці розгорнули завдяки появі Південно-Західного відділу імператорського Російського географічного товариства, яке стало центром українознавчих досліджень, та придбанню ними газети «Київський телеграф» — легальної трибуни, яка відкривала нові можливості для українознавчої діяльності.
3. Яку роль у тогочасному українському русі відіграла діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства?
Не порушуючи жодних законів і циркулярів, вживаючи тільки російську мову, вчені-гуманітарії створили в Наддніпрянщині справжній науковий центр з українознавства. За роки існування відділу (1873—1876 рр.) було зібрано матеріали та видано сім томів «Праць Південно-Західної експедиції» (по 1200 сторінок кожний), два томи «Записок Південно-Західного відділу І.Р.Г.Т.», три томи праць М.  Максимовича. Зусиллями членів відділу було створено етнографічний музей, бібліотеку, архів.
4. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, як був прийнятий Емський указ. Який він мав вплив на український рух?
У січні 1875 р. київський цензор І.  Пузиревський отримав від начальника головного управління у справах друку таємний наказ: «…пропонується вам під час цензурування зазначеної газети “Київський телеграф” ставитися до неї з особливою обачністю та, між іншим, не допускати в ній жодних статей, що проводять українські тенденції». Після цього почали з’являтися доноси, у яких представників українського руху звинувачували в сепаратизмі. Члени комісії надавали українському питанню настільки велику увагу, що навіть потурбували царя, коли він перебував на відпочинку в німецькому місті Емс. Комісія підготувала йому на підпис таємний указ, що отримав назву Емського указу (від назви міста). 18 (30) травня 1876 р. указ набув чинності.
Емський указ в цілому повторював Валуєвський циркуляр, але з деякими відмінностями. Він різко посилив обмеження проти української культури, заборонивши ввезення книжок українською мовою, друкування й видання в Росії оригінальних українських творів та перекладів, п’єс для театральних вистав, текстів до нот, крім історичних пам’яток зі збереженням правопису оригіналу. Указ припинив діяльність громад, ліквідував Південно-Західний відділ Російського географічного товариства, установив суворий контроль над художніми творами українською мовою, які мали друкуватися російським правописом. Заборонялася діяльність театральних труп із суто українським репертуаром, українська п’єса мала йти наприкінці репертуару, після російських. Окремий пункт Емського указу стосувався особисто М.  Драгоманова й П. Чубинського, яким було заборонено жити в Україні.
5. Охарактеризуйте роль в українському русі Старої громади і Молодих громад.
Залучення до громади нових членів відбувалося за рекомендацією щонайменше двох громадівців, після оголошення на двох зібраннях на третьому зібранні таємним голосуванням. Якщо хоч один голос був проти, то кандидата не приймали, оскільки в такому братстві, яким вважалася громада, не могло бути того, щоб хтось «проти когось щось мав». Така система формування громади робила її досить консервативною й вирізняла серед інших громад, що засновувалися молоддю. Від цього й походила її нова назва — Стара громада.
Під впливом ідей М.  Драгоманова в Наддніпрянській Україні організовувалися Молоді громади, у яких гуртувалася переважно студентська молодь. Їх приваблювала ідея поєднання боротьби за національне й соціальне визволення.
6.  Якими були особливості й здобутки громадського руху у 80-х рр. XIX ст.?
80-ті рр. XIX ст. увійшли в історію національного відродження в Наддніпрянщині як «мертві роки». Серед більшості членів Старої громади поширилась думка, що будь-які спроби політизації українського руху можуть викликати нову хвилю переслідувань, а отже, повне його придушення. Старі громадівці вважали за потрібне зосередити свою діяльність лише на ниві культурництва, вести «поважне життя осередків українства в Російській імперії», продовжувати формувати національну самосвідомість народу не через нелегальну пропаганду, а за допомогою законної культурно-освітньої діяльності.
7.  Як розгортався й чим відрізнявся від попередників студентський громадівський рух 90-х рр. XIX ст.?
90-ті рр. XIX ст. стали часом, коли молодь активно організовувала гуртки та більші товариства з єдиною метою — зробити щось корисне для свого народу.
8.  Як утворилося «Братство тарасівців»? Чому з ним пов’язують початок політизації й  виникнення націоналістичної течії в  українському русі?
На початку 90-х рр. ХІХ ст. в Києві утворився студентський гурток, до якого входили М.  Міхновський, В.  Шемет, А.  Кучинський та інші. Ще в 1891 р. під час перепису рухомого майна в Полтавській губернії відомий українофіл О.  Русов залучив до цієї роботи студентів. Доскладу гуртка увійшли І. Липа, Б. Грінченко, М. Байздренко, М. Базькевич, В. Боровик. Улітку 1891 р. вони, склавши на могилі Т.  Шевченка клятву вірності ідеї визволення України, заснували таємне товариство, яке згодом назвали «Братство тарасівців». Воно було створене за принципами таємної організації й поділялося на «п’ятірки», які в середині 90-х рр. XIX ст. діяли в Харкові, Одесі, Катеринославі, Полтаві, Чернігові та деяких інших містах.
Першим виступом братства стало проголошення «Декларації віри молодих українців» на шевченківських роковинах у березні 1893 р. в Харківському університеті. Того ж року вона була надрукована у львівській газеті «Правда».
9. Яку роль в українському русі відіграла Загальноукраїнська безпартійна організація?
На перший погляд, ЗУБО опікувалася тими самими культурницькими справами, що і її попередники. Однак це культурництво було вже не гуртківським, а орієнтувалося на інтелігенцію, особливо сільську. Крім того, діяльність розкиданих по українських землях та ізольованих громад почали координувати з одного центру. Культурницький етап національно-визвольної боротьби почав переходити до політичного етапу.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 23 ... 32

ГДЗ Підручник 2022 Історія України 9 клас Гісем Мартинюк Ранок