ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Турченко Ф.Г., Мороко В.М.] 2017
08.06.2024,
9 Клас / Історія України,
494,
0
§ 40 Наддніпрянська Україна в 1907-1914 рр.
Сторінка 287ЗГАДАЙТЕ
Які обставини стримували розвиток сільського господарства й породжували масове незадоволення сільського населення Наддніпрянської України в 1905 -1907 рр.?
Земельна проблема, недосконала агротехніка, соціальна нерівність, політичне безправ'я, війна з Японією, та революція 1905-1907 рр. спричинили напруження в суспільстві та прагнення до змін. Ці фактори спонукали селян до вимоги розподілу землі, політичних свобод і покращення умов життя, відображаючи загальний настрій невдоволення та бажання змін.
Сторінка 294-295
1. У чому суть столи пінської аграрної реформи?
Столипінська аграрна реформа 1906-1914: знищення селянських общин, перерозподіл землі на заможних селян, розвиток товарного сільського господарства, формування соціальної бази для самодержавства, модернізація господарства.
2. Яку мету мала аграрна реформа Столи піна і чи досягла вона її?
Столипінська аграрна реформа спрямовувалася на вирішення земельної проблеми, зміцнення самодержавства та модернізацію сільського господарства. Хоча вона збільшила виробництво сільськогосподарської продукції і підвищила продуктивність праці, не вдалася у більшості селян вирішити земельні питання, призвела до соціальної нерівності та масового переселення до Сибіру, не зупинивши революційні настрої.
3. Що вам відомо про причини і масштаби еміграції українських селян до Сибіру і на Далекий Схід?
Еміграція українських селян до Сибіру та на Далекий Схід була масовим явищем. Причинами її були: нестача землі, низький рівень життя, відсутність політичних прав, столипінська реформа та бажання знайти краще життя. Наслідки еміграції включали зменшення сільського населення в Україні та розвиток економіки на Сибіру та Далекому Сході.
4. Чим було зумовлено посилення національного гніту в Україні після закінчення російської революції 1905-1907 рр. ?
Після Російської революції 1905-1907 рр. національний гніт в Україні посилився через зміну політичного курсу, російський шовінізм, економічну експлуатацію, культурну асиміляцію та наслідки Столипінської реформи.
5. Проаналізуйте заборони царського уряду щодо української мови і культури. На що було спрямовано ці заходи?
Протягом століть царський уряд здійснював політику русифікації України, забороняючи українську мову та культуру. Це означало заборону використання української мови в державних установах, освіті, закриття українських шкіл та переслідування українських культурних діячів. Церкви, бібліотеки та інші пам'ятки також руйнувалися. Ці заборони масово призвели до втрати української мови та культури серед населення.
6. Що вам відомо про «справу Бейліса»? Чому, на ваш погляд, переслідування українців і євреїв відбувалося одночасно? Це закономірність чи випадковість?
У 1913 році в Києві відбувся відомий судовий процес над євреєм Менахемом Мендель Бейлісом, звинуваченим у ритуальному вбивстві хлопчика. Цей процес став свідченням антисемітизму в Російській імперії. Переслідування українців і євреїв у цій імперії були закономірними наслідками царського абсолютизму та імперської ідеології, які спонукали до дискримінації та утисків. Це відображалося у ставленні до релігії та національної ідентичності цих груп.
7. Наведіть приклади масових протестів українців проти національного гніту.
Кибалівський рух (1895-1901) виступав проти земельного безземелля та високих податків. Протести студентів у Києві (1901) були спрямовані проти заборони української мови в університетах. Революція 1905-1907 рр. стала важливим кроком до української незалежності. Протести проти Столипінської аграрної реформи (1906-1914) відображали невдоволення селян несправедливим розподілом землі та високими податками.
8. Чи є підстави характеризувати масові демонстрації 1910 і 1912 рр. як свідчення зростання української національної свідомості?
Так, є підстави вважати, що масові демонстрації 1910 і 1912 рр. були свідченням зростання української національної свідомості. Масові демонстрації свідчили про зростання української національної свідомості через протест проти русифікації, масштабність, участь багатьох міст та велику кількість учасників, а також вимоги, вказуючи на прагнення до свободи та національної автономії.
9. Які питання перебували в центрі уваги українського національного руху напередодні Першої світової війни? Як вони розв'язувалися ?
Український національний рух перед Першою світовою війною активно відстоював право на мову, культуру, землю та автономію. Щодо мови, українці створювали таємні гуртки для її вивчення, видавали нелегальну літературу та проводили протести. У культурній сфері вони організовували заходи, створювали музеї, збирали та публікували народні твори. Щодо землі, участь у Столипінській реформі та селянські протести відіграли свою роль. Нарешті, вимагали національно-територіальної автономії через політичні програми, участь у виборах та організовані протести.
Сторінка 295-296
1. Чому влада забороняла святкування ювілею Т. Шевченка?
Уряд царської Росії заборонив святкування ювілею Тараса Шевченка з кількох причин. Його твори пропагували український патріотизм, свободу та самовизначення, що суперечило офіційній ідеології царського уряду.
2. Про що свідчить масовий характер святкових акцій?
По-перше, він вказує на велику підтримку події або особистості, що святкується, показуючи її важливість для учасників. Далі, такий масовий рух може відображати зростання популярності ідеї чи руху. Важливість свята для спільноти та прагнення людей до єднання та спільності також відображаються через нього.
3. Що підштовхувало до участі в шевченківській демонстрації не лише українців, а й представників інших народів?
Шевченківські демонстрації привертали представників інших народів з-за Шевченкових загальнолюдських ідей, антиімперських настроїв, прогресивних поглядів, солідарності з українцями та в контексті світових революційних рухів.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter