ГДЗ Історія України 9 клас. Підручник [Турченко Ф.Г., Мороко В.М.] 2017
08.06.2024,
9 Клас / Історія України,
483,
0
§ 44 Узагальнення до теми
Сторінка 319-320Тематичне оцінювання
1. Економічно найрозвинутіший регіон України на початку XX ст.
В. Катеринославщина.
2. Яка галузь промисловості Наддніпрянської України була найрозвинутішою ?
Б. Вугільно-металургійна.
3. На який етап перейшов український визвольний рух на початку XX ст. ?
Б. Політичний.
4. Назвіть першу політичну партію Наддніпрянської України.
В. Українська революційна партія.
5. Діяльність Столи піна мала на розвиток України
В. Суперечливий вплив.
6. У сільському господарстві Наддніпрянської України початку
XX ст. були високо розвинуті галузі, такі як
Б. Вирощування зернових культур.
7. На початку XX ст. Наддніпрянська Україна
Б. Перебувала на початковому етапі індустріалізації.
8. У промисловості Західної України на початку XX ст. переважали
Б. Кустарне ремесло з переважанням ручної праці.
9. У сільському господарстві Західної України панувало
Б. Товарні селянські господарства фермерського типу.
10. Обсяг громадянських прав, якими користувалися українці на початку XX ст., в Австро-Угорській імперії був, порівняно з Російською імперією
А. Вужчим.
11. Західна Україна була регіоном
Б. Звідки селяни виїжджали в пошуках роботи і засобів до існування в сусідні країни та в Америку.
12. На якому етапі становлення індустріального суспільства перебувала Західна Україна?
В. Середньому.
13. Основними вимогами українських депутатів у Галицькому сеймі та австрійському парламенті на початку XX ст. було
В. Надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини.
Сторінка 320-321
Дайте відповіді на запитання
1. Наведіть переконливі докази того, що національний рух на початку XX от. перебував на політичному етапі розвитку.
На початку XX століття український національний рух проявився через створення політичних партій, участь у виборах, формування національних органів влади, збройну боротьбу за незалежність, дипломатичні зусилля, культурне піднесення та масові протести.
2. Існує точка зору, що модернізація України відбувалася без участі самих українців і українці нею не скористалися. Чи так це? Відповідь обґрунтуйте.
Українці активно брали участь у модернізації, хоча ініціатива часто виходила не від них. Вони розвивали культуру та мову, боролися за політичну незалежність, створювали власні підприємства та протестували проти русифікації та режиму. Модернізація приносила зростання економіки та соціальні зміни, але також супроводжувалася втратою національної ідентичності та репресіями.
3. Чи були українці на початку XX ст. модерною нацією? Відповідь обґрунтуйте.
На початку XX століття українці підтверджували свою модерну національну ідентичність через спільну мову, історію, культуру та політичну активність. Проте, незавершений процес модернізації, розбіжності між регіонами та імперська політика ускладнювали цей шлях, що підкреслює незавершеність формування модерної нації на той момент.
4. Чому проголошення політичної свободи в жовтні 1905 р. супроводжувалося спалахом крайніх (екстремістських) форм політичної активності населення?
Після 1905 року спалахнув екстремізм, зумовлений протиріччями у самодержавстві, селянському, робітничому та національному питаннях. Надії на покращення життя та прагнення до радикальних змін були, але відсутність плану призвела до невизначеності. Радикальні групи, такі як есери та анархісти, використовували насильство. Слабкість влади і революційний настрій призвели до втрати контролю над ситуацією, викликаючи крайні форми політичної активності.
5. Чому українські національні партії виявилися неспроможними очолити революцію 1905-1907 рр. в Україні?
Українські національні партії стикалися з численними викликами під час революції. Вони були слабкими та роздробленими, без необхідного досвіду та можливостей мобілізувати маси. Нечітка ідеологія та конкуренція з сильнішими партіями, такими як російські, польські та єврейські, також ускладнювали їхню ситуацію. Репресії з боку влади лише підсилювали ці труднощі. У результаті, вплив українських національних партій на революцію був обмежений.
6. Чи готові були українці Наддніпрянщини напередодні Першої світової війни до створення самостійної держави? Свою точку зору обґрунтуйте.
На Наддніпрянщині відбувався складний розвиток національної свідомості. З одного боку, спостерігався зріст політичної активності та економічного розвитку, що свідчило про готовність до самостійності. Однак з іншого боку, існувала роз'єднаність політичних сил, репресії та контроль імперії, що ускладнювало шлях до незалежності. Перша світова війна залишила питання про можливу самостійну державу без відповіді, лишаючи суспільство в незрілому стані.
7. У чому полягає суть польсько-українського компромісу 1914 р.?
У 1914 році українські та польські лідери уклали Сеймову угоду в Галичині, що перебувала під владою Австро-Угорщини. Угода передбачала збільшення українського представництва, офіційне визнання української мови та створення українських університетів. Незважаючи на очікувану співпрацю, угода не була повністю реалізована через Першу світову війну. Важливість полягала в українсько-польському порозумінні та підтвердженні прагнення українців до самовизначення, але вона мала критиків з обох сторін і була обмежена історичними обставинами, залишаючись предметом дискусій серед істориків.
8. У чому суть українсько-єврейських суперечностей у Західній Україні на початку XX ст. ?
На початку XX століття в Західній Україні виникли напруження між українською та єврейською спільнотами. Соціально-економічна нерівність та земельні конфлікти сприяли цим суперечностям. Зростання українського націоналізму та єврейська національна ідентичність підштовхнули до конфлікту на національній основі. Історичні стереотипи та пам'ять про погроми ще загострили ситуацію. Ці напруження призвели до трагічних наслідків, зокрема погромів, антисемітизму та загострення ворожнечі.
9. Якою була роль Андрея Шептицького в українському визвольному русі в Галичині?
Митрополит Андрей Шептицький був невід'ємною частиною української історії початку XX століття. Його підтримка української мови, культури та освіти, а також захист українських селян і сприяння кооперативам допомагали зміцнити національну ідентичність. Він виступав проти окупації і боровся за українську державність, що надихало мільйони українців до боротьби за свободу. Його духовне лідерство не лише об'єднувало людей, а й зміцнювало українські інституції, створюючи міцну основу для національного розвитку.
10. Що було спільного, а що відмінного в економічному становищі Наддніпрянської і Західної України?
Обидва регіони мали аграрний характер, з низьким рівнем життя та земельною проблемою. Розвиток промисловості відбувався, але з різною інтенсивністю. Наддніпрянщина була більш промислово розвиненою, з швидшою індустріалізацією та впливом російського капіталу, маючи сильніший робітничий рух. Західна Україна переважно залишалася аграрною, з менш розвиненою промисловістю та впливом Австро-Угорщини, що обмежувало її розвиток, при цьому робітничий рух тут був менш вираженим.
11. Чому в національно-визвольному русі Західної України переважало прагнення до незалежності, а на Наддніпрянській Україні - автономістські вимоги?
У Західній Україні та на Наддніпрянській Україні прагнення до незалежності та автономії відображають історичні, політичні та соціально-економічні реалії. На Заході відбиток застосування Австро- Угорщиною, довідка про історичні періоди автономії, та неспроможність у впливі на культурний розвиток, де зумовлюється буржуазією та активним селянським рухом. Наддніпрянська Україна відчуває на собі вплив жорсткої колоніальної політики Росії, відсутність автономії та домінування російської культури. Тут слабка буржуазія, дрібнотоварне селянське господарство, та вплив російських еліт.
12. Розкрийте суть терміна «український П'ємонт».
"Український П'ємонт" - метафора, що описує роль Східної Галичини та Львова у національному відродженні та об'єднанні українських земель наприкінці 19 - початку 20 століть.
13. Які завдання ставили перед собою напередодні Першої світової війни учасники національно-визвольного руху Наддніпрянської і Західної України?
Самовизначення, демократизацію, соціально-економічні реформи та культурне відродження. Проте, в різних регіонах країни були відмінності. Наддніпрянщина акцентувала увагу на автономії, мові, культурі та земельних питаннях, тоді як західна Україна виступала за незалежність, об'єднання та збереження власної культури.
14. Визначте особливості соціально-екопомічного розвитку Східної Галичини, Буковини і Закарпаття на початку XX ст. Чим вони викликані?
На початку XX століття Східна Галичина, Буковина та Закарпаття були схожі в аграрному спрямуванні, низькому рівні життя та проблемах інфраструктури. Проте, Східна Галичина виділялася найбільшим розвитком, особливо в нафтовій та газовій промисловості, маючи розвинену мережу банків. Буковина акцентувалася на лісовому господарстві та ремеслах, тоді як Закарпаття, через гірський рельєф, мала найменший розвиток. Такі відмінності були обумовлені історичними, географічними та демографічними факторами.
15. У чому суть суперечностей між українцями та польською меншістю і на якій основі можна було сподіватися на компроміс між ними?
Суперечності між українцями та польською меншістю через історичні причини. Польська шляхта мала перевагу влади, українське селянство було позбавлене впливу. Конфлікт полягав у різниці у поглядах на мову, землю, політику та релігію. Компроміс передбачав федеративний устрій, культурну автономію та реформи для покращення життя українських селян.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter