ГДЗ Правознавство 9 клас. Підручник [Ратушняк С.П.] 2026

Прочитайте частину Статті 1 Загальної декларації прав людини (10.12.1948 р.). «Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах».
Як ви розумієте слова «вільними і рівними»?
«Вільними» означає, що кожна людина має право самостійно приймати рішення та обирати свій спосіб життя, якщо це не порушує права інших. «Рівними» означає, що всі люди мають однакові основні права та повинні бути рівними перед законом незалежно від походження, статі, поглядів чи інших обставин.
Чому гідність людини вважають найвищою цінністю?
Тому що кожна людина має власну цінність і заслуговує на повагу. Держава та інші люди повинні поважати людську гідність і не допускати приниження, насильства чи дискримінації.
Чи завжди у світі всі люди мають рівні права? Наведіть приклади.
Не завжди. У різних країнах можуть існувати дискримінація, нерівність у доступі до освіти, медицини, праці або політичної участі. Наприклад, у деяких державах жінки мають менше можливостей у певних сферах, а представники окремих груп можуть зазнавати дискримінації.
Які права найважливіші для вас особисто?
Для мене найважливішими є право на життя, свободу, особисту недоторканність, освіту, працю, приватність і захист своїх прав. Вони дають людині можливість безпечно жити, навчатися, працювати та розвиватися.
Як можна захищати свої права, якщо їх порушують?
Потрібно спочатку спробувати вирішити проблему мирним шляхом: звернутися до відповідної установи або особи. Якщо це не допомагає, можна звернутися до поліції, суду, адвоката, органів державної влади чи місцевого самоврядування. У передбачених законом випадках можна також звертатися до міжнародних органів захисту прав людини.
Розгляньте юридичні ситуації і дайте відповіді на запитання.
Громадянин Польщі виявив бажання прийняти громадянство України. Він вільно розмовляє українською мовою, має власне кафе в Україні, не порушував законів України. Чи достатньо правових підстав для того, щоб він міг стати громадянином України?
Ні, наведених підстав недостатньо. Знання української мови, наявність власного кафе та відсутність правопорушень є позитивними обставинами, але для прийняття до громадянства України необхідно виконати встановлені законом умови. Зокрема, за загальним правилом потрібні визначений строк проживання в Україні, знання основ Конституції та історії України, володіння державною мовою та наявність законних джерел існування.
Особа без громадянства проживає в Україні останні 4 роки, має власну квартиру, отримує пенсію, вивчила українську мову, не притягувалася до юридичної відповідальності, подала заяву про прийняття до громадянства України. Яку відповідь вона отримає?
Чотирьох років проживання недостатньо, якщо застосовуються загальні умови прийняття до громадянства. Вона має знати українську мову, мати житло та пенсію, не мати проблем із законом, але цього недостатньо без виконання інших установлених законом вимог. Тому за наведеними даними заяву не буде задоволено на загальних підставах.
Батьки Марини К. (14 років) переїжджають на постійне проживання
Думка Марини буде врахована. Оскільки їй уже виповнилося 14 років, для зміни її громадянства необхідна її згода у випадках, передбачених законом. Тому батьки не можуть просто змусити її змінити громадянство всупереч її волі.
Отже, Марина має право висловити свою позицію, і її небажання змінювати громадянство повинно бути враховане під час вирішення питання.
Польщу, змінюючи при цьому громадянство України на російське. Марина не бажає переїжджати, змінювати громадянство і хоче далі жити в Україні з бабусею. Який, на вашу думку, буде розв’язок цієї ситуації? Чи буде враховано думку Марини?
Думка Марини повинна бути врахована. За українським законодавством зміна громадянства дитини віком від 14 років потребує її згоди. Тому батьки не можуть самостійно змінити її громадянство всупереч її бажанню. Якщо Марина хоче залишитися громадянкою України, її позиція має бути врахована під час вирішення питання.
У сім’ї громадян України із Хмельницького, що перебувають на заробітках в Італії, народилася дитина. Громадянином якої країни буде дитина?
Дитина буде громадянином України, оскільки її батьки є громадянами України. Місце народження — Італія — саме по собі не змінює громадянство дитини.
Сім’я Орлових (чоловік, дружина, донька 13 р., син 16 р.), що проживає у США п’ять років, отримала дозвіл від уряду США на вступ до громадянства США. Спрогнозуйте дії батьків. Чи будуть у цій ситуації враховуватися інтереси дітей?
Батьки можуть набути громадянство США, якщо вони виконали вимоги американського законодавства. Щодо дітей ситуація залежить від їхнього віку та конкретних умов набуття громадянства.
Оскільки доньці 13 років, її згода для набуття громадянства зазвичай не має такого самого юридичного значення, як згода дитини, яка досягла 14 років за українським законодавством. Сину 16 років, тому його думка та згода мають бути враховані відповідно до законодавства України, якщо йдеться про зміну його громадянства.
Висновок: під час вирішення питань громадянства дітей важливо враховувати їхній вік, думку та інтереси. Особливо це стосується дітей, які досягли 14 років.
Ререгляньте ще раз статті Конституції України, з якими вже ознайомилися на уроці. Дайте відповіді на запитання.
Які саме права і свободи людини не можуть бути обмежені в умовах режиму воєнного стану? Чому такі норми закріплено в Конституції України?
Відповідно до статті 64 Конституції України, навіть під час воєнного або надзвичайного стану не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені, зокрема, такими статтями:
ст. 24 — рівність громадян та недопущення дискримінації;
ст. 25 — громадянство України та заборона позбавлення громадянства;
ст. 27 — право на життя;
ст. 28 — право на повагу до гідності;
ст. 29 — право на свободу та особисту недоторканність;
ст. 40 — право направляти індивідуальні та колективні звернення;
ст. 47 — право на житло;
ст. 51 — права і обов’язки подружжя, охорона сім’ї, дитинства, материнства і батьківства;
ст. 52 — рівність дітей та їх захист від насильства;
ст. 55 — право на судовий захист;
ст. 56 — право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями чи діями державних органів;
ст. 57 — право знати свої права та обов’язки;
ст. 58 — заборона зворотної дії законів у часі, крім випадків, передбачених Конституцією;
ст. 59 — право на правничу допомогу;
ст. 60 — право не виконувати явно злочинні розпорядження;
ст. 61 — принцип юридичної відповідальності та заборона подвійного покарання за одне правопорушення;
ст. 62 — презумпція невинуватості;
ст. 63 — право не свідчити проти себе та близьких.
Такі гарантії потрібні для того, щоб навіть під час війни держава не могла повністю скасувати основні права людини.
Чому держава має право тимчасово обмежувати окремі права, але не всі?
Під час війни виникають особливі загрози для безпеки держави та громадян. Тому деякі права можуть бути тимчасово обмежені, наприклад свобода пересування чи проведення масових заходів.
Але обмеження повинні бути законними, необхідними та пропорційними. Якщо дозволити обмежувати всі права без винятку, це може призвести до зловживання владою та порушення основних прав людини.
Як ви думаєте, чому не можна обмежувати право на життя навіть під час війни?
Право на життя є одним із фундаментальних прав людини. Воно є основою існування всіх інших прав. Навіть під час війни держава повинна максимально захищати життя людей і не може просто позбавити людину цього права.
Чому важливо зберігати людську гідність і право на свободу думки навіть у складні часи?
Людська гідність означає, що кожна людина має цінність і заслуговує на повагу незалежно від обставин. А свобода думки дозволяє людині мати власні переконання та оцінювати події.
Навіть під час війни ці права є важливими, тому що війна не повинна перетворювати людину на об'єкт, якого можна принижувати або позбавляти основних прав. Збереження гідності та свободи думки допомагає залишатися правовою і демократичною державою.
Дайте оцінку юридичним ситуаціям. Визначте, які права людини було в них порушено.
1. Ситуація із Суданом
Міжнародний кримінальний суд оголосив, що видає ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за звинуваченнями у воєнних злочинах і злочинах проти людяності в суданському регіоні Дарфур. Йому висунули сім звинувачень у воєнних злочинах, злочинах проти людяності, вбивствах, насильному переселенні й інших. За оцінками ООН, від початку збройного міжетнічного конфлікту в західносуданській області Дарфур 2003 року там загинули — і безпосередньо від бойових дій, і від голоду та хвороб, які супроводжують їх, — до 300 тисяч осіб, а ще близько 2 мільйонів 700 тисяч змушені були залишити свої домівки.
Порушено:
право на життя;
право на особисту недоторканність і безпеку;
право на свободу та безпеку;
право на житло;
право вільно проживати у своїй країні та не бути примусово переселеним.
Масові вбивства, насильство та примусове переселення людей є грубими порушеннями прав людини та можуть становити воєнні злочини і злочини проти людяності.
2. Допит підозрюваного
Правоохоронці під час допиту громадянина, якого підозрювали у скоєнні злочину, за допомогою погроз та шляхом застосування фізичної сили намагалися «вибити» з нього потрібні свідчення.
Порушено право на повагу до людської гідності, свободу та особисту недоторканність. Застосування погроз і фізичного насильства для отримання свідчень є незаконним. Людину не можна катувати або примушувати давати свідчення проти своєї волі.
3. Затримання неповнолітніх
Двох неповнолітніх затримав наряд поліції, коли ті виходили з кінотеатру. У відділенні національної поліції неповнолітнім не повідомили причин затримання. Через чотири дні про це було повідомлено їхнім батькам, які прийшли і забрали їх.
Порушено:
право на свободу та особисту недоторканність;
право знати причини затримання;
права дитини на особливий захист;
право на своєчасне повідомлення батьків.
Особливо грубим порушенням є те, що батьків повідомили лише через чотири дні.
4. Проникнення до дачного будинку
Із протоколу поліції: «...Двоє осіб (за свідченнями очевидців, чоловік та жінка) 3.09.2015 р., виламавши двері ломом, проникли до дачного будинку в масиві “Озерний”. Проте зловмисники не встигли нічого вкрасти і змушені були втекти, оскільки до будинку під’їхав автомобіль...»
У цій ситуації порушено право власника на недоторканність житла та майна. Виламування дверей і проникнення до будинку є незаконним навіть у тому випадку, якщо зловмисники нічого не встигли викрасти.
5. Прослуховування телефонних розмов
Директор комунальної установи, використовуючи міні-АТС, часто прослуховував телефонні розмови своїх працівників і час від часу втручався у їхні розмови.
Порушено право на таємницю телефонних розмов і приватного життя. Директор не має права самовільно прослуховувати особисті розмови працівників та втручатися в них.
6. Недостовірна інформація в газеті
Із газетної статті: «...Незабаром відбудуться слухання у суді за позовом громадянина К. щодо друку в місцевій газеті недостовірної інформації про нього та членів його сім’ї, коли він балотувався в депутати до міської ради».
Порушено право на честь, гідність та недоторканність ділової репутації, а також право на приватне життя. Особа має право вимагати спростування недостовірної інформації та захисту своєї репутації в установленому законом порядку.
7. Відмова у виділенні ефірного часу
За рішенням глави обласної державної адміністрації місцевій телерадіостанції, кореспонденти якої у своїх репортажах гостро критикували дії місцевої влади, було відмовлено у виділенні частотного ефіру за «підрив державної безпеки й авторитету влади».
Порушено свободу слова та право на вільне вираження поглядів. Критика діяльності органів влади сама по собі не є підставою для позбавлення засобу масової інформації можливості здійснювати свою діяльність. Таке рішення може також порушувати свободу масової інформації.
8. Умови прийому до польської школи
Із оголошення: «До польської школи приймаються діти, які розмовляють польською мовою, а їхні батьки є католиками».
Порушено принцип рівності та недопущення дискримінації. Вимога, щоб батьки дітей були католиками, є дискримінацією за релігійною ознакою. Умова щодо знання польської мови може бути обґрунтованою для навчання польською мовою, але вимога певного віросповідання — ні.
Завдання та запитання
1. Назвіть групи конституційних прав і свобод людини. Класифікуйте всі відомі вам права людини відповідно по групах.
Особисті (громадянські): право на життя, гідність, свободу та особисту недоторканність, недоторканність житла, таємницю листування і телефонних розмов, свободу думки та слова, свободу світогляду і віросповідання.
Політичні: право брати участь в управлінні державою, обирати та бути обраним, право на мирні зібрання, свобода об’єднання в політичні партії та громадські організації, право на звернення до органів влади.
Економічні: право власності, право на підприємницьку діяльність, право на працю, належні умови праці та відпочинок.
Соціальні: право на соціальний захист, житло, охорону здоров’я, медичну допомогу та страхування.
Культурні: право на освіту, свободу творчості, захист інтелектуальної власності, користування культурними цінностями.
Екологічні: право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування шкоди, завданої його порушенням.
2. Вкажіть підстави набуття та втрати громадянства України.
Громадянство України набувається:
за народженням;
за територіальним походженням;
внаслідок прийняття до громадянства України;
внаслідок поновлення у громадянстві України;
внаслідок усиновлення;
внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;
внаслідок встановлення батьківства або материнства;
за іншими підставами, передбаченими законом або міжнародними договорами України.
Громадянство України припиняється:
внаслідок виходу з громадянства;
внаслідок втрати громадянства;
за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
3. Наведіть кілька прикладів, у яких би особи користувалися своїми правами та свободами.
Учень користується правом на освіту, відвідуючи школу.
Громадянин користується правом на свободу слова, висловлюючи свою думку в межах закону.
Людина користується правом власності, володіючи квартирою або автомобілем.
Громадянин користується виборчим правом, голосуючи на виборах.
Працівник користується правом на працю, укладаючи трудовий договір.
Людина користується правом на медичну допомогу, звертаючись до лікаря.
4. Проаналізуйте ефективність кожного із видів захисту прав людини в Україні.
Основними способами захисту є:
Судовий захист — один із найважливіших способів. Людина може звернутися до суду, якщо її права порушено.
Звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування — дає можливість поскаржитися на незаконні рішення або дії посадових осіб.
Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини — може допомогти у випадках порушення прав людини.
Правнича допомога та адвокат — допомагають правильно захистити свої права та представляти інтереси людини.
Міжнародний захист — після використання національних засобів захисту в передбачених випадках людина може звертатися до міжнародних механізмів захисту прав людини.
Найбільш ефективним способом зазвичай є судовий захист, оскільки суд може прийняти обов'язкове для виконання рішення.
5. Які права людини не можна обмежувати в умовах воєнного стану? Чому?
Згідно зі статтею 64 Конституції України, навіть під час воєнного стану не можуть бути обмежені права, передбачені, зокрема, статтями:
24, 25, 27–29, 40, 47, 51, 52, 55–63 Конституції України.
Серед них:
рівність громадян перед законом;
право на громадянство;
право на життя;
право на повагу до гідності;
право на свободу та особисту недоторканність;
право на звернення;
право на житло;
права подружжя, сім'ї та дітей;
право на судовий захист;
право на відшкодування шкоди;
право знати свої права та обов'язки;
право на правничу допомогу;
презумпція невинуватості;
право не свідчити проти себе та своїх близьких.
Ці права мають особливий захист, щоб навіть у надзвичайних умовах держава не могла свавільно позбавляти людину її основних прав.
6. Доведіть, що право на життя є найвищою людською цінністю.
Право на життя є основоположним, тому що без життя людина не може користуватися жодним іншим правом — ні правом на освіту, працю, свободу слова, власність чи участь у державному житті.
Життя людини має цінність незалежно від її походження, статку, поглядів чи соціального статусу. Саме тому держава зобов'язана його захищати, а право на життя не може бути обмежене навіть під час воєнного стану.
Висновок: захист життя та основних прав людини є одним із головних обов'язків демократичної та правової держави.

---

---

Назад

Вперед

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

ГДЗ 9 клас Правознавство Підручник НУШ 2026 Ратушняк Богдан