ГДЗ Основи правознавства 9 клас. Підручник [Васильків І.Д., Кравчук В.М.] 2017

Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак:

суспільної шкідливості;

протиправності;

вини;

адміністративної караності.

Суб'єктом адміністративного правопорушення визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і здатне нести адміністративну відповідальність (володіє адміністративної деликтоспособностью).

Адміністративне стягнення — це захід адміністративної відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Штраф - найбільш поширений вид адміністративного стягнення майнового характеру. Він накладається на правопорушників в адміністративному або судовому порядку у випадках і межах, передбачених актами вищих органів державної влади і управління. Розмір штрафу визначається переважно щодо офіційно встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян або, в окремих випадках у кратному розмірі до вартості проїзду або товару. Що стосується посадових осіб на відміну від громадян, чинним законодавством встановлені більш високі розміри стягнень.

Не купив квиток у громадському транспорті, зламав щось.

Виправні роботи — вид адміністративного стягнення, який полягає у праці правопорушника за місцем роботи з певними відрахуваннями у дохід держави.

Громадські роботи — вид кримінального покарання, яке полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Спеціальні – ті, що вказуютьна особливості правового становища суб`єктів і дозволяють диференціювати відповідальність різних категорій осіб. Особливості правових статусів обумовлюють закріплення спеціальних ознак суб`єкта.

Загальними ознаками суб’єкта аналізованих адміністративних проступків і адміністративної відповідальності за них слугує те, що суб’єктом обов’язково є фізична особа – людина, яка досягла 16-річного віку і котра є осудною на момент вчинення правопорушення, тобто розуміє (усвідомлює) протиправність своїх діянь і може керувати ними. Водночас низка вищезазначених статей КУпАП передбачають наявність і спеціального суб’єкта з притаманними лише йому ознаками.

Адміністративно-правова відповідальність - це вид юридичної відповідальності встановлений державою в адміністративно-правових нормах, що може бути застосована компетентними органами держави у спеціальному процесуальному порядку до осіб, які вчинили адміністративні проступки, і яка полягає у позбавленні цих осіб певних належних їм благ особистого, матеріального чи організаційного характеру. Ця відповідальність має певні ознаки:

- має публічний державний обов'язковий характер;

- встановлена державою в санкціях норм Особливої частини КпАП та інших законів;

- застосовується до фізичних та юридичних осіб при наявності в їхніх діяннях складу адміністративного правопорушення;

- застосовується судами та широким колом уповноважених органів, їх посадових осіб, а також органами місцевого самоврядування (перелік цих органів визначений третім розділом КпАП);

- застосовується в адміністративно-процесуальному порядку визначеному статтями 245-297 КпАП;

- конкретизується у вигляді адміністративних стягнень, перелік яких закріплено в статті 24 КпАП;

- не тягне за собою судимості.

Ця відповідальність може мати місце при наявності:

- нормативної підстави, тобто наявності адміністративно-правової норми, яка в своїй санкції визначає певне стягнення за вчинений проступок;

- фактичної підстави, тобто наявності в діянні правопорушника складу адміністративного проступку;

Адміністративні штрафи можуть встановлюватись у відносно визначеному розмірі (при наявності верхньої межі), - наприклад, ст.2111 КУпАП; з визначенням верхнього та нижчого рівнів у випадках підвищеної адміністративної відповідальності - ст.173 КУпАП; у твердому розмірі, що визначає конкретний розмір штрафу.

Таким чином, створюються умови для накладення стягнень, виходячи з самого виду правопорушення, з урахуванням особи, майнового стану винного. Крім цього, на розмір штрафу впливає вид суб'єктів правопорушення (громадяни, посадові особи тощо), посада суб'єкта, який накладає штраф або вид органу адміністративної юрисдикції.