ГДЗ Українська мова 9 клас. Підручник [Ворон А.А., Солопенко В.А.] 2017

Вправа 190.
1. Уночі була гроза, яка лякала собак та свійську худобу, а ранок видався ясний на диво, бо сонячне сяйво завжди дарує спокій. [ ], ( яка.. ), а [ ], бо ( ).
2. То пронесеться над болотами чайка, яка закричить і рвучко шугоне вгору, то промайне швидкий бекас і грудкою впаде в зелень, яка ніжним пушком прокльовується після зими. [ ], (яка.. ). [ ], (яка...)
3. Мама одразу розгадала мої немудрі хитрощі, бо завжди бачила мене наскрізь, і мені стало прикро й соромно, як і в третьому класі, коли я сказав, що пішов до Миколи робити уроки, а сам до вечора грав у футбол з сусідськими дітьми. [ ], бо ( ), і [ ], як ( ), коли ( ), що ( ), а [ ].
Вправа 192.
Коли грають у шахи справжні майстри, у залі стоїть напружена тиша — і це зрозуміло, бо це гра інтелектуалів. (Коли...), [ ] - і [ ], бо ( ).
Пізніше в Ірані, де цією грою також дуже захопилися, фігури колісниць замінили човнами, а в українській мові ця фігура має назву «тура», запозичену із французької мови, [....(де...)], а [ ].
Головним завданням гри було поставити шаха-короля в безвихідь, але вбивати його не можна, бо звичаї того часу не дозволяли позбавити життя шаха навіть у бою [ ], але [ ], бо ( ).
Шах міг бути ув'язнений у башті, закований у кайдани, найкраще — у золоті, але вбити його вважалося аж надто великим злочином, так що під час гри шаха треба було лише «замкнути у в'язниці», а там він «помре» сам. [ ], але [ ], так що ( ), а [ ].
Вправа 193.
1. Тепер, здається, і я чую, як вільно шумить ліс, немов річка під час повені, але вітру майже немає. [ ], як (), немов ( ), але [ ].
2. Поїзд під ухил біг все швидше і швидше, і, стоячи біля вікна, я упивався ароматним вітром, який так ласкаво і м'яко бив мені в обличчя назустріч. [ ], і [ ], (який...).
3. А коли в'їхали в місто, знову пішов сильний дощ і став гуркотіти грім. (А коли...), [ ].
4. Настала та передвечірня година, коли сонце тільки сховалося за пагорбом, і на місто опустилися сизі, підсвічені зорею сутінки. [ ], коли ( ), і [ ].
Вправа 197.
1. У коридорі почувся шум, що луною відбивався від стін, незабаром пролунав різкий дзвінок, який сповіщував про закінчення шкільних уроків. [ ], що ( ), (який...).
2. На заході, 8 закучерявлену мідь дубів, що легенько шелестить від подуву вітру, вкрапляється золото надвечір'я, низом уже скрадаються, підростають легкі тіні, які стають дедалі чіткіші. [ (що...),...], [ ], (які...).
3. На обрії з'явилися прекрасні київські гори, куполи соборів і церков, які засліплюють очі своїм золотавим сяйвом, ще мить — ось уже сам Київ гостинно прийме нас, немов матір після нашої довгої подорожі. [ ], (які...), [ ] — ( ).
4. Добре пам'ятаю: того ранку не було сонця, бо воно сховалося за великою сірою завісою, по небу ходили кошлаті хмари, мов суворі охоронці сонячного сяйва. [ ]: ( ), бо ( ), [ ], мов ( ).
Вправа 199.
1. Придивіться, як сходять і заходять сонце і місяць: якщо при цьому помітите викривлення правильної форми диска світила, буде гарна погода: якщо погода в цей час і так ясна, то вона збережеться тривалий час.
2. Жайворонки можуть віщувати погоду: якщо птахи багато і довго співають збережеться ясна погода без опадів: якщо ж їх не чути зранку, буде дощ.
3. Погляньте на останні снігові кучугури: якщо поверхня їх шерехувата, буле гарний урожай, якщо кучугури гладенькі, хліб не вродить.
Вправа 200.
Є в місті Дніпрі, трохи вище найбільшого острова, під скелями затока, де ставлять човни, і криві міські вулички збігають аж до води. [ ], (де...), і [ ].
Крім акацій, тут іще кілька тополь росте, дикий виноград по веранді в'ється, а в одному дворі, десь серед розсохлих просмолених човнів, жевріють мальви! [ ],[ ], а [...,(),...]! Гарний Дніпро-Славута у верхів'ях, чарівний біля Києва, але хіба менше в ньому краси й тут, де він так вільно розкинувся перед степами, що розляглися на південь і на схід. [ ], але [ ], де ( ), що ( ).
Дніпро розлився, блакитніє, мов небо, він біля острова, мовби хотів зібрати всю свою силу, щоб здвигнути камінь, перебороти скелі і ще швидше ринути далі через пороги вниз. [ ],[ ], мовби ( ), щоб ( ).
Вправа 204.
1. Той, у кого порожня душа, не може бути справжнім другом: він не відчуває людяності в дружбі (Б. Сухомлинський).
2. Життя наше - це подорож, а дружня бесіда - це візок, що полегшує мандрівникові дорогу (Г. Сковорода).
3. Книги - морська глибина: хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивні перли виносить (І. Франко).
4. І знаю я: є чари в тихім слові, не продзвенить воно даремно в світі (Б. Гонченко).
5. Не злякать вам нікого, холодні сніги, бо розтопить вас сонце блискуче, і нечуваний сміх запуна навкруги, як тікати ви будете з кручі (Олександр Олесь).
6. Якби не ви, мої ліси і луки, якби не ви, джерела поміж трав, я б мучився від ніжності й розлуки, я б від черствої спраги умирав (М. Сингаївський).
2. Життя наше, - це подорож, а дружня бесіда - це візок, що полегшує кінцівку?!
Речення складне, розповідне, неокличне, повне, складне з різними видами зв’язку, має дві частини: дві сурядні та одну підрядну, сурядні частини поєднані сполучником а. підрядна сполучним словом що. на письмі між частинами ставиться кома
1 частина, головна: Життя наше - це подорож Проста, двоскладна, поширена, неускладнена:
2 частина, головна: а дружня бесіда - де візок.
Проста, двоскладна, поширена, неускладнена:
3 частина, підрядна: що полегшує мандрівникові дорогу.
Проста, двоскладна, поширена, неускладнена.
[ ], а [ ], що ( ).
4. І знаю я: є чари в тихім слові, не продзвенить воно даремно в світі.
Речення складне, розповідне, неокличне, неповне, складне з різними видами зв’язку. складається з трьох частин: двох сурядних та підрядне, частини безсполучникові, на письмі між ними ставиться двокрапка та кома.
1 частина, головна: І знаю я;
Проста, двоскладна, непоширена, неускладнена:
2 частина. Підрядна: є чари в тихім слові:
Проста, ,Перекладна, поширена, неускладнена:
3 частина, сурядна: не продзвенить воно даремно в світі.
Проста, двоскладна, поширена, неускладнена, [ ], ( ), [ ].
Вправа 206.
Сніг почав іти ще під час обіду, йшов безперестанку, час від часу густіше та сильніше. Я завжди любив дивитися на тихе падіння снігу. Щоб сповна насолодитися цією картиною, я вийшов у поле, і чудове видовище постало перед очима моїми: увесь безмежний простір довкола мене був сніжним потоком, неначе небеса розсипалися сніговим пухом та наповнили своє повітря рухом та вражаючою тишею.
Щоб сповна насолодитися цією картиною, я вийшов у поле, і чудове видовище постало перед очима моїми: увесь безмежний простір довкола мене був сніжним потоком, неначе небеса розсипалися сніговим пухом та наповнили своє повітря рухом та вражаючою тишею.
Речення складне, розповідне, неокличне, повне, з різними видами зв'язку, складаєтеся з 5 частин, сурядних та підрядних, розділяються сполучником щоб, і, між частинами ставляться комі та двокрапка.
1 частина, головна: я вийшов у поле:
Проста, двоскладна, поширена, неускладнена:
2 частина, підрядна: Щоб сповна насолодитися цією картиною:
Проста, односкладна, безособова, поширена, неускладнена:
3 частина, сурядна: і чудове видовище постало перед очима моїми:
Проста, двоскладна, поширена, неускладнена:
4 частина, підрядна: увесь безмежний простір довкола мене був сніжним потоком:
Проста, двоскладна, поширена, ускладнена однорідними означеннями:
5 частина, підрядна: неначе небеса розсипалися сніговим пухом та наповнили своє повітря рухом та вражаючою тишею.
Проста, двоскладна, поширена, ускладнена однорідними присудками та додатками:
Щоб ( ), [ ], і [ ]: ( ). Неначе? ( ).

---

---

Назад

Вперед

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 19

ГДЗ Підручник Українська мова 2017 Світоч Ворон Солопенко