ГДЗ ДПА 9 клас. Українська література [Витвицька С.] 2019

1. У рядках з народної балади йдеться про
Б смерть козака.
2. «Де матінка плаче, там Дунай розлився...», — сказано в
В баладі.
3. На думку Святослава, «Розбудили лихо недобре, Що приспав був отець їх...», князі (за «Словом о полку Ігоревім»)
В Ігор і Всеволод.
4. До козацьких літописів належить
Г «Літопис Самовидця».
5. Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснили
В П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький.
6. Уособленням щасливого хутірського життя в «Чорній раді» є
Г Черевань.
7. Епізод страти українських козаків на майдані у Варшаві наявний у творі
Б М. Гоголя.
8. За мотивами одного з розділів Біблії, що являє собою пророче видіння майбутніх перетворень, коли «свята на землю правда прилетить», Тарас Шевченко написав твір
Б «Ісаія. Глава 35».
9. Незламність, титанізм у поемі Тараса Шевченка «Кавказ» символізує образ
Б Прометея.
10. У 40-х роках XIX ст. П. Куліш разом з В. Білозерським, М. Костомаровим та іншими створює
А Кирило-Мефодіївське братство.
11. Називав Марка Вовчка «донею»
Б Тарас Шевченко.
12. Відгуком на тогочасну загарбницьку імперську політику у творчості Т. Шевченка є
А «Кавказ».
13. Головним героєм твору «Гайдамаки» є
Б повсталий народ.
14. Зразком сентименталізму є твір
Б Г. Квітки-Основ’яненка.
15. Твори «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк» за жанром
Б байки.
16. З посвятою Т. Г. Шевченку вийшов твір
А Марка Вовчка «Інститутка».
17. Установіть відповідність між жанрами народних пісень та їх прикладами
1Б, 2А, 3В, 4Г.
18. Установіть відповідність між назвами літописів та подіями, які вони описують
1Б, 2Г, 3В, 4А.
19. Установіть відповідність між художніми засобами та їх прикладами у творах Г. Сковороди
1Д, 2Б, 3А, 4Г.
20. Установіть відповідність.
1Г, 2А, 3Б, 4Д.
21. Ідея волелюбності яскраво втілена у творі Г. Сковороди
«De libertate».
22. Твір «Наталка Полтавка» за жанром — це
соціально-побутова драма.
23. Перші друковані книги в Україні (записати не менше двох):
Апостол (1574), «Буквар» (1574), Острозька Біблія (1581).
24. Кульмінацією твору Т. Шевченка «Сон» («У всякого своя доля...») є сцена
«генерального мордобитія».
25. Які основні мотиви послання Т. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним...»?
Поема «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє», написана наприкінці грудня 1845 р., завершувала цикл раніше написаних поем і стала синтезом Шевченкових думок про волю, живою програмою національно-культурного, соціального і політичного визволення України. Цей твір — справжній заповіт Шевченка для нації.
Уже в епіграфі твору («Коли хто говорить: люблю Бога, а брата свого ненавидить,— лжа оце») поет виразно вказував на свій ідеал— Україну як національну спільність, побудовану на засадах гуманної християнської моралі. Нація в поемі постає в образі спільного дому. Тому ліричний герой важко переживає зло і неправду, які бачить у цьому домі:
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І Господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма.
Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненарожденним») часи, а разом це — вічність, отже, поширюється і на нас. Звертаючись до совісті дворян-українців, які не цікавляться уроками історії, рідною мовою, за кордоном здобувають освіту, Тарас Шевченко докоряє, просить, проклинає:
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова...
Все розберіть...
З провідної ідеї поеми — «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля» — випливало найперше завдання дбати про державно-політичну незалежність України: «Розкуйтеся...» Але перш ніж позбутися політичного гноблення, треба було скинути ті кайдани, якими обмінювалися, які кували один на одного земляки-українці. Тому «...братайтеся!» — це вищий ступінь любові до України. Вищі верстви українців, як спостерігав Т. Шевченко, були глухими до потреб простого народу, не чули зойку покривджених не тільки російським царатом, але й ними людей. Поет закликає панство схаменутися, брататися з «нижчими» верствами українського народу («...Бо хто матір забуває, того Бог карає»). У посланні «І мертвим, і живим...» поет не просить, а навіть благає панство обняти «найменшого брата», тобто поневолений трудящий люд, під покровом матері-України:
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата —
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
Образ майбутнього такий привабливий, такий довгожданий і, здається, недосяжний.
Найвищий ступінь любові до України поетові земляки виявили б тоді, коли шукали б для себе правди, волі й братерства не поза її межами — у Росії чи навіть у Західній Європі, а «у своїй хаті». «У чужому краю» для них не може бути «братерства братнього», бо воно можливе тільки на рідній землі. 1 це цілком природно. Цю одвічну правду поет стверджує образно й рішуче:
Нема на світі України,
Немає другого Дніпра...
Злочин багатих Шевченкових земляків полягав не тільки в тому, що вони шукали в чужих краях «доброго добра», а й у тім, що занедбали національно-культурний розвиток України, стали зрадниками, перевертнями — «свого цуралися». Таких Бог карає і навіть чужі люди проганяють. Здобутки науки і культури інших народів дуже потрібні, без їх засвоєння неможливий національний прогрес у цих галузях, але занедбувати при цьому своє, рідне — просто недопустимо.
Заповіт для сучасників і нащадків досить промовистий:
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Отже, з безмежної любові Шевченка до України і до земляків народилося це сміливе, гостре й одночасно дружнє поетичне слово, яке «неложними устами» не тільки сказало землякам усю правду в очі, але намагалось повернути на праведну дорогу, збудити у них національну свідомість, спрямувати їх зусилля для справи національно-політичного визволення України.

---

---

Назад

Вперед

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 21

ДПА 9 клас ГДЗ українська література 2019 Витвицька Підручники і посібники