ГДЗ ДПА 9 клас. Українська література [Витвицька С.] 2019
12.01.2019,
ДПА,
24 226,
0
Варіант 6
1. Правильно утворено пару «персонаж — назва твору» в рядкуА Остап — «Тарас Бульба».
2. «Енеїду» написано
Б ямбом.
3. Слова ... писав
В Т. Шевченко про Марка Вовчка.
4. До одного літературного роду належать твори
Г «Чорна рада», «Маруся».
5. До козацьких літописів НЕ належить
Г «Повість минулих літ».
6. Центральним у «Слові о полку Ігоревім» є образ
Г руської землі
7. Пам’яткою житійної літератури є
Б Києво-Печерський патерик.
8. Слова Т. Шевченка: «...Ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою...» — адресовані
Б долі.
9. «Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотняних штанях, чоботи шкапові, попротоптувані — і пучки видно... І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська...» — так у романі «Чорна рада» описано
В Брюховецького.
10. «Батька-матері не зазнаю: сиротою зросла я, при чужині, у людях», — скаржиться героїня твору
Г «Інститутка».
11. «Енеїда» за жанром —
В бурлескно-травестійна поема.
12. Основоположником нової української літератури вважають
А Тараса Шевченка.
13. Наум Дрот (повість Григорія Квітки-Основ’яненка «Маруся») не хотів віддати свою доньку за Василя, бо
В на хлопця чекала солдатчина.
14. Передвесільний обряд описано у творі
В Г. Квітки-Основ’яненка.
15. Пантелеймон Куліш є
Г автором першого історичного роману в українській літературі.
16. Романтичний пафос, метаморфоза, фантастичні елементи, трагічний фінал — такі ознаки
А балади.
17. Установіть відповідність тем творів Т. Шевченка з назвами творів
1В, 2А, 3Д, 4Б.
18. Установіть відповідність висловлювань героїв роману П. Куліша «Чорна рада» з іменами персонажів, яких вони стосуються
1А, 2Б, 3В, 4Г
19. Установіть відповідність епізодів п’єси І. Котляревського «Наталка Полтавка» з елементами сюжету, якими вони є
1Г, 2Д, 3А, 4Б
20. Установіть відповідність художніх засобів (цитати з «Енеїди») з їх назвами
1Д, 2А, 3Б, 4Г
21. Поєднання релігійних і світських мотивів, образів, тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму, пишний, барвистий стиль, риторичне оздоблення твору тощо є характерними рисами літературного напряму
бароко.
22. Зразком історичного роману-хроніки є
«Чорна рада».
23. Віршовий розмір та вид римування
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
чотиристопний дактиль, паралельне римування.
24. Пам’ятки писемності києворуського періоду, рукописні хрестоматії, що містили цікаві вислови, уривки з богословських творів, — це
ізборники.
25. Яка роль пісень у п’єсі І. Котляревського «Наталка Полтавка»?
Знаменита п’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка» з’явилась у той період розвитку українського театру, коли його визначали як реалістично-побутовий з фольклорно-етнографічним забарвленням. У тогочасних п’єсах були щедро представлені українські етнографічні елементи, звучало багато пісень, включалися танці, фрагменти різноманітних народних обрядів.
Проте роль пісні у п’єсі «Наталка Полтавка» значно ширша. Вона полягає насамперед у характеротворенні. Наприклад, пісні Наталки («Віють вітри, віють буйні», «Видно шляхи полтавськії...», «Ой мати, маги!..», «Чого ж вода каламутна...», «Ой я дівчина Полтавка...») увиразнюють її образ, розкриваючи щоразу якусь нову рису її натури. Уже із самих пісень можна зрозуміти, що Наталка — дівчина шляхетної вдачі, роботяща й розумна, яка щиро кохає свого Петра і тужить за ним.
Важливою є роль пісні також у характеристиці Петра. Пісня «Сонце низенько...», з якою він уперше з’являється на сцені, розповідає про його вірне кохання до Наталки, їхнє щасливе минуле. У наступних піснях («У сусіда хата біла...», «Та йшов козак з Дону») парубок нарікає на долю, що принесла йому стільки страждань. Смуток, який звучить у цих рядках, викликаний тим, що Петро боїться втратити Наталку: юнак дізнався, що її збираються видавати заміж за іншого. Пісні Петра також яскраво демонструють м’якість його вдачі: він воліє нарікати на лиху долю, аніж боротися за своє щастя.
Зовсім іншим постає з пісень образ парубка Миколи. Хоч і до нього доля не була дуже прихильною, і його, як Петра, скривдила сирітством, проте завзята козацька вдача велить йому швидше сміятися зі своїх негараздів, аніж плакати над ними. У піснях Микола виявляє міцність духу, життєрадісність, почуття гумору («Гомін, гомін, гомін, гомін по діброві...», «Вітер віє горою...», «Ворскло річка...»).
Характеризують пісні і сільську «владу» — виборного та возного. Наприклад, возний, що женихається до Наталки, а згодом сватає її, від самого початку постає як такий собі підпанок. Цей псевдовчений має на селі славу освіченого, напевно, через те, що пересипає свою мову канцеляризмами. У першій же пісні («От юних літ не знал я любові...») він доволі кумедно освідчується Наталці в коханні.
Важливою для сприймання образу возного є інша його пісня, «Всякому городу нрав і права...» (переробка відомого вірша Сковороди), у якій він виявляє свій світогляд чиновника-здирника.
Інший характер мають пісні виборного. Перша пісня, з якою він з’являється на сцені («Дід рудий, баба руда...»), не пов’язана ані з сюжетом, ані з якимись внутрішніми переживаннями чи міркуваннями виборного. Він сам якнайкраще каже про це: «Се не пісня, а нісенітниця; я співаю іноді, що в голову лізе». Проте ця пісня виявляє простоту його натури та почуття гумору. Близька до неї й інша пісня виборного — «Ой під вишнею...», проте в ній є особливий погляд на шлюб. Виборний, хоч і належить до «верхівки», але своєї належності до простого люду не зрікається і багато в чому сповідує його погляди.
Пісня у творі не тільки характеризує героїв, але й підкреслює їхні настрої, виділяє важливі моменти в розвитку дії. Наприклад, після розмови Наталки, просватаної возним, і Петра, який щойно повернувся з мандрів, звучить їхній дует, який в емоційній формі відтворює зміст попередньої розмови («Підеш, Петре, до тієї, яку тепер любиш...»). Або в яві третій першої дії возний та виборний співають дуетом («Ой доля людськая — доля єсть сліпая...»). Безпосередньо цей дует не пов’язаний із сюжетом, але за настроєм він є своєрідним продовженням їхньої попередньої розмови і вдало її підсумовує.
Якщо помітили в тексті помилку, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter